Згідно листа Кам’янської районної військової адміністрації Дніпропетровської області від 13.02.2023р №04-50-543/0/300-23 щодо виконання листа департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної військової адміністрації від 14.02.2023р. № 1-489/0/26-23, Верхньодніпровська міська рада доводить до відома мешканців громади та суб’єктів господарювання наступне.

Площа земель лісового фонду Дніпропетровської області складає понад 90,0 тис. га, в тому числі 12,8 тис. га лісових земель на території Верхньодніпровської міської територіальної громади.

З наближенням пожежонебезпечного періоду, під час якого значно збільшується ймовірність виникнення масових пожеж на лісових землях, торфовищах, сільськогосподарських угіддях, в результаті спалювання сухої природної рослинності, Верхньодніпровська міська рада нагадує, що за самовільне спалювання сухої рослинності або її залишків передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність. 

Згідно ст. 77 КУпАП, порушення вимог пожежної безпеки в лісах тягне за собою накладення штрафу:

на громадян від дев’яноста до до двохсот сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1530 грн до 1590 грн)

на посадових осіб − від двохсот сімдесяти до однієї дев’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 4590 грн до 15300 грн).

Знищення або пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем, а також порушення вимог пожежної безпеки в лісах, що призвело до виникнення лісової пожежі або поширення її на значній площі тягнуть за собою накладення штрафу:

на громадян від двохсот сімдесяти до дев’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 4590 грн до 15300 грн)

на посадових осіб − від шістсот тридцяти до однієї тисячі восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 10710 грн до 30600 грн).

Звертаємо вашу увагу, що відповідно до розпорядження начальника обласної військової адміністрації від 25.03.2022 №81/0/527-22 «Про заборону відвідування лісів населенням Дніпропетровської області у період воєнного стану», на період дії воєнного стану, населенню повністю заборонено відвідування лісів та в’їзд до них, з метою запобігання загрозі виникнення пожеж у лісах Дніпропетровської області і мінімізації їх наслідків.

Також, посилено відповідальності за спалювання сухої трави, поживних залишків, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах та поза їх межами. А саме, згідно ст. 77 та 77/1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно ст. 77 вказані правопорушення тягнуть за собою накладення штрафу:

на громадян від ста вісімдесяти до трьохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3060 грн до 6120 грн)

на посадових осіб − від дев’ятисот до однієї тисячі двохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 15300 грн до 21420 грн).

За спалювання відходів і залишків сухої рослинності за статтею 82 КУпАП штраф:

для громадян від 340 грн до 1360 грн;

для посадових осіб від 850 грн до 1700 грн.

Спалювання сухої рослинності створює загрозу життю людей, призводить до значної шкоди довкіллю (забруднення атмосферного повітря, зникнення рідкісних видів рослин, загибель комах тощо). При згорянні рослинних залишків, у повітря вивільняються пестициди та радіонукліди, накопичені рослинами протягом року. Нерідко разом з листям горить сміття, що спричиняє ще потужніше забруднення атмосферного повітря. При горінні гуми, окрім згаданого, утворюються канцерогенна сажа та оксиди сірки, останні викликають респіраторні захворювання. В тліючому без доступу кисню листі виділяється бензопірен, що здатен викликати у людини ракові захворювання.

ПАМ’ЯТАЙТЕ! При спалюванні трави на присадибних ділянках або стерні на сільськогосподарських угіддях завжди існує загроза перекидання вогню на природні ділянки. Саме із спалювання стерні та соломи на полях починається більшість пожеж у природних екосистемах, лісах і загоряння житлових будинків.

Що ж робити з опалим листям?

Найбільш дружнім по відношенню до довкілля шляхом утилізації опалого листя є компостування. Найціннішою характеристикою компосту є великий вміст у ньому необхідних рослинам хімічних сполук. Щорічне прибирання листя в парках призводить за 20 років до 50%-го зниження приросту деревини. Те саме відбувається і на присадибних ділянках, в садах.
Для компостування листя складають у купи шириною 2 м і висотою до 1,7 м. в основу купи вкладають до 25 см шар землі. Кожен з шарів листя не має перебільшувати 30 см. На цю ж купу можна скидати пташиний послід, харчові рештки. Кожен з шарів присипають землею. Протягом літа компост 2-3 рази перелопачують. Компост вважається готовим, якщо перетворився на однорідну темну розсипчасту масу. При літній закладці компост дозріває за 2-3 місяці, при осінній – за 6-8. Аналогічно, компостування можна проводити в траншеях глибиною до 1 м і шириною 1,5 м. Траншейне компостування більш зручне з міркувань того, що при ньому компост рівномірно зволожується і не пересихає. Використовувати компост в якості добрива можна вже через рік після закладки. Його корисні властивості зберігатимуться ще 4 роки. Корисне використання компосту в якості прикореневої підкормки дерев і кущів.

 

ПАМ’ЯТКА НАСЕЛЕННЮ: про заборону спалювання сухої трави

Із настанням теплої погоди природні пожежі стають для навколишнього середовища справжнім лихом. Навесні торішня трава швидко висихає і легко загоряється від сірника, цигарки. Мешканці приватних житлових будинків та дач активно починають наводити лад у домогосподарствах, спалюючи гілки, суху траву та різний непотріб. Дуже часто вогонь виходить з-під контролю людини. Такі пожежі швидко поширюються, особливо у вітряні дні. Вони завдають шкоду як господарствам так і лісовим насадженням. Зупинити вогонь, що набрав сили, буває дуже непросто. Сезон трав’яних пожеж значно коротший, ніж сезон лісових і тим більше торф’яних пожеж, він триває не більше трьох-чотирьох тижнів – з часу сходу снігу і висихання сухої торішньої трави на відкритих ділянках, до початку активного росту молодої зеленої трави. Проте, впродовж цього короткого сезону трав’яні пожежі мають масовий характер, охоплюють великі площі і дуже швидко поширюються.

На території де вже виникла пожежа сухої трави, а під’їзд пожежного автомобіля ускладнюється залитими водою полями, силами органів самоврядування та аварійно-рятувальних підрозділів організовується чергування для запобігання поширенню пожежі в напрямку лісових масивів та населених пунктів.

Здавалося б, обізнаність багатьох громадян з правилами пожежної безпеки повинна попереджувати такого роду випадки, але практика доводить протилежне. Практично всі трав’яні пожежі відбуваються з вини людини.

Іноді випалювання трави проводиться навмисно сільсько-господарськими організаціями (для очищення сільськогосподарських земель від небажаної рослинності і залишків) або органами лісового господарства (для того, щоб трав’яні пожежі проходили “під контролем” і не призводили до ушкодження лісу).

Ще частіше причиною трав’яних пожеж стають хуліганські дії або проста необережність: залишене без нагляду вогнище, кинутий недопалок, іскра з глушника мотоцикла або автомобіля і так далі.

Загоряння трави, що виникають з природних причин (від блискавок), в принципі бувають, але в загальній кількості трав’яних пожеж їх доля дуже маленька.

Верхньодніпровська міська рада нагадує, що за самовільне спалювання сухої рослинності або її залишків передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність. Такі дії несуть загрозу навколишньому середовищу та становлять небезпеку для життя людей.

Посилено відповідальності за спалювання сухої трави, поживних залишків, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах та поза їх межами. А саме, згідно ст. 77 та 77/1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,згідно ст. 77 та 77/1 Кодексу України такі правопорушення тягнуть за собою накладення штрафу:

на громадян від ста вісімдесяти до трьохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3060 грн до 6120 грн)

на посадових осіб − від дев’ятисот до однієї тисячі двохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 15300 грн до 21420 грн).

За спалювання відходів і залишків сухої рослинності за статтею 82 КУпАП штраф:

для громадян від 340 грн до 1360 грн;

для посадових осіб від 850 грн до 1700 грн.

Наведених вище аргументів цілком вистачає для того, щоб відмовитися від практики навмисного випалювання сухої трави всюди, і домагатися максимально можливого скорочення трав’яних підпалів, що відбуваються внаслідок необережного поводження з вогнем або злого наміру.

 ПАМ’ЯТАЙТЕ! При спалюванні трави на присадибних ділянках або стерні на сільськогосподарських угіддях завжди існує загроза перекидання вогню на природні ділянки. Саме із спалювання стерні та соломи на полях починається більшість пожеж у природних екосистемах. Аналогічним чином, існує загр