Історична довідка
опубліковано 07 серпня 2018 року о 14:18

У 1640—1655 роках на цій території був укріплений маєток польського дозорця, згодом наприкінці 17 століття виник козацький зимівник. Після ліквідації Запорізької Січі ці землі по річці Самоткані стали власністю князя Григорія Потьомкіна. У 1779 році він на місці колишнього зимівника заснував слободу Григорівку, саме цей рік узято за офіційну дату заснування міста. За даними перепису 1782 року у Григорівці проживало 415 жителів.

У 1785 році слободу передано до казенного відомства, названо Новогригорівкою та призначено для поселення відставних сімейних та осілих солдатів.

Генеральний план у 1839

5 червня 1806 слободу віднесено до розряду повітових міст Катеринославської губернії і названо Верхньодніпровськом.

До 19 століття основним заняттям мешканців було землеробство і скотарство. Згодом стали розвиватися ремесла і торгівля. З'явилися підприємства з обробки шкіри, салотопні підприємства, лісопильний завод.

У 1858 році населення міста становило 2568 жителів, з них 1160 — державні селяни, 1219 — міщани, 38 — дворяни, 35 — духовенство, 55 — різночинці. З підприємств у 1860 році працювали цегельний завод, тютюнова фабрика, водяний млин, лісопильня. Місто мало 4 вулиці. Центральна вулиця, де були розміщені повітові установи, ринок і крамниці мала назву Катеринославська. Будівлі в основному будувались із дерева, з 422 будинків — лише один кам'яний.

Після реформи 1861 року в Росії розвиток міста пожвавився. На 1899 рік у Верхньодніпровську було 29 підприємств (серед яких спиртоочисний завод, 2 парові млини, парова лісопильня), а також 442 ремісничих заклади. Щорічно проводились 4 ярмарки. Кількість населення за даними перепису 1897 року — 6700 жителів.

Січень 1899 року — почав працювати Верхньодніпровський металургійний завод, на якому була невелика доменна піч і чавуноливарний цех. Проте вже у жовтні 1899 року через економічну кризу роботу доменної печі було зупинено.

Новий час

Поштова марка повітової пошти, 4 копійки

Напередодні Першої світової війни у Верхньодніпровську проживало вже 12640 жителів. Налічувалось 10 невеликих підприємств та 368 ремісничих заклади. Вулиці міста освітлювались гасовими ліхтарями.

У 1911 році збудовано земську лікарню на 50 місць, де працювало 4 лікарі.

На 1913 рік у місті працювали 3 початкові загальноосвітні училища, жіноча та чоловіча гімназії, а також дві бібліотеки.

Під час революційних подій 19171919 рр. місто неодноразово переходило з рук в руки. В березні 1917 року створено міський комітет громадських організацій, який підтримував Тимчасовий уряд. З листопада 1917 року боротьба за владу в місті точилась між прихильниками УНР та більшовиками. В січні 1918 року проголошено радянську владу.

У квітні 1918 року окуповане німецько-австрійськими військами, починають формуватися органи влади Гетьманату. Після залишення міста німецькими військами у грудні 1918 року влада знову перейшла до рук більшовиків, згодом на короткий час місто зайняли війська Директорії УНР, в лютому 1919 року знову радянські. В середині травня під час антибільшовицького повстання на декілька днів місто зайняли війська отамана Григор'єва. В серпні місто здобули війська генерала Денікіна.

31 грудня 1919 року — здобуття Верхньодніпровська радянськими військами, остаточне встановлення радянської влади.

1923 року після запровадження нового адміністративного поділу УРСР стає центром новоутвореного Верхньодніпровського району Катеринославської губернії, з 1932 року входить до складу Дніпропетровської області.

Протягом 1930-х років в умовах індустріалізації починає зростати промисловість Верхньодніпровська. Спиртоочисний завод перетворено на дослідний завод комплексної переробки сільськогосподарських відходів (гідролізний завод). Розширено чавуноливарний завод ім. 1 Травня та лісозавод, на березі Дніпра почали видобувати граніт.

Напередодні Другої світової війни в місті діяли районна лікарня, поліклініка, санаторій, будинок відпочинку. Працювало багато навчальних закладів: 2 середні, 2 семирічні та 2 початкові школи, сільськогосподарський технікум, школа медичних сестер, школа комбайнерів, навчальний комбінат з підготовки механізаторів. Заклади культури в місті на той час: будинок культури, літній кінотеатр, бібліотека, радіовузол.

21 серпня 1941 року Верхньодніпровськ окупований німецькими військами. Звільнений радянськими військами від нацистської окупації після запеклих боїв в околицях міста 22 жовтня 1943 року. За час окупації німецькими військами було завдано значних збитків промисловості міста, 327 жителів було розстріляно, 3864 вивезено на примусові роботи до Німеччини.

Пам'ятник льотчикам 10-ї гвардійської повітряно-десантної дивізії

Протягом наступних 5 років відбувалась відбудова міста. В 1944 році відновив роботу чавуноливарний завод ім. 1-го Травня. Відбудовані були електростанція, млин, міський водопровід, каналізація.

Бюст двічі Герою Соціалістичної Праці В. В. Щербицькому, просп. Шевченка, на бульварі

У 19501960 роках Верхньодніпровськ продовжував зростати як промислове містечко. Було збудовано машинобудівний завод, організовано автопарк. З підприємств харчової промисловості діяли: хлібозавод, молокозавод, млин, олійниця.

З 30 грудня 1962 року по 4 січня 1965 року мав статус міста обласного підпорядкування.

Населення міста у 1967 році становило — 11,9 тис. жителів.

Інфраструктура Верхньодніпровська у 1967 році:

побут — промисловий і районний побутові комбінати обслуговування населення, 42 магазини, готель «Чайка» на березі Кам'янського водосховища.
лікарня, кістково-туберкульозний санаторій, будинок відпочинку.
6 середніх шкіл, школа-інтернат, Верхньодніпровський сільськогосподарський технікум, музична школа.
кінотеатр «Дніпро», 8 бібліотек, будинок культури, стадіон. З 1930 року видається газета «Придніпровський комунар».

У 1979 році місто нагороджене орденом «Знак Пошани».

1983 рік — творчій групі із семи осіб надано звання лауреатів Державної премії УРСР імені Тараса Шевченка за забудову та впорядкування центру Верхньодніпровська.

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux