СТРАТЕГІЧНИЙ ПЛАН

розвитку Верхньодніпровської територіальної громади

до 2030 року

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2019 р.

Верхньодніпровськ

 
 

Стратегічний план розвитку Верхньодніпровської територіальної громади до 2030 року розроблено в рамках проекту «Сприяння стратегічному розвитку територіальних громад малих міст», що реалізується Асоціацією міст України спільно з Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ) та фінансується Урядом Федеративної республіки Німеччини і Європейським Союзом.

Проект «Сприяння стратегічному розвитку територіальних громад малих міст» має на меті сприяння у розробленні стратегічних та програмних документів територіальних громад малих міст, в тому числі ОТГ, що передбачає комплекс практичних заходів з розроблення проектів стратегій розвитку територіальних громад, планів заходів з їх реалізації та відповідних систем моніторингу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

Вступ. 3

1.      Методологія та опис процесу роботи. 4

2.      Коротка характеристика Верхньодніпровської територіальної громади . 7

3.      Обґрунтування стратегічного вибору. 9

4.      SWOT – аналіз територіальної громади. 10

5.      Бачення розвитку громади. 13

6.      Стратегічні напрями. 14

Усі напрями  розкривають  основні аспекти  життя  територіальної громади. Зміни контурів поселення передбачають зміни конфігурації системи надання соціальних послуг. 14

6.1              Стратегічний напрям А. Розвиток та збереження населення. 15

6.1.1          Стратегічна ціль А.1. Відкрита. Безпечна , гостинна територія. 23

6.1.2          Стратегічна ціль А.2. Соціально відповідальна громада. 24

6.2              Стратегічний напрям В. Мобільний, інклюзивний та безпечний простір для мешканців та бізнесу. 26

6.3              Стратегічний напрям С. 30

7.      Впровадження та моніторинг. 43

1.      Склад Робочої групи з розробки Стратегії 46

Додатки: 47

Вступ

Формування та розвиток нової, більш спроможної та інвестиційно привабливої  Верхньодніпровської територіальної громади - тривалий  процес, і запорукою його успіху є ретельний аналіз та вибір найефективніших  інструментів розвитку. За умов обмеженості ресурсів їх ефективне використання є першочерговим завданням команди управлінців, територіальної громади загалом. Тільки спільними зусиллями, разом із соціально відповідальним бізнесом  за умов найширшого залучення громадськості до процесу планування, вибору  першочергових проектів  таїх реалізації успіх можливий та досяжний.

Спільне планування майбутнього  представниками бізнесу, громадськості  та влади стало гарною традицією. Верхньодніпровська об’єднана  територіальна громада - одна з небагатьох в Україні, яка однією із перших розпочала складний шлях перетворень в процесі децентралізації,  створення нового середовища  для розвитку.

Сталий розвиток об’єднаної громади ґрунтуватиметься на Стратегії, розробленій за участі представників громади із залученням фахівців.

Робота над розробкою Стратегічного плану розвитку Верхньодніпровської територіальної громади ( далі Стратегія)  тривала понад півроку. До неї залучалися представники депутатського корпусу, керівники підприємств та організацій, громадські організації, представники освітніх установ, профспілкові комітети, спеціалісти виконавчих комітетів міської та районних у місті рад, засоби масової інформації. Практична допомога була отримана від консультантів зі стратегічного планування.  В рамках проекту проекту«Сприяння стратегічному розвитку територіальних громад малих міст», що реалізується Асоціацією міст України спільно з Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ) та фінансується Урядом Федеративної республіки Німеччини і Європейським Союзом.

Стратегія визначає, що саме потрібно зробити дляВерхньодніпровської територіальної  громади, щоб вона розвивалася у напрямі  інновацій          та розвитку в усіх сферах життя, підвищення конкурентоспроможності.

Щоб відобразити зміни, які відбуваються в  громаді з часом, важливо переглядати Стратегію через кожні три роки, щоб вона залишалася актуальною та продовжувала пропонувати правильні рішення. 

Стратегію розроблено з урахуванням основних напрямів розвитку України, задекларованих Указом  президента України  "Про Стратегію сталого розвитку «Україна — 2020». Від 12 січня 2015 року.

Стратегічний план розвитку Верхньодніпровської  територіальної громади відповідає стратегічним цілям Комплексної стратегії розвитку Дніпропетровської області до 2020 року, спрямованої на рівномірний розвиток території.

Методологія та опис процесу роботи.

Метою процесу розроблення Стратегії є

а) систематизація проблем та можливостей території для розвитку з подальшою трансформацією інформації у визначені стратегічні напрями.

б) вироблення   двох або трьох стратегічних цілей по кожному з пріоритетних напрямів

в) розроблення кола проектів. Які спроможні забезпечити досягнення  переліку обґрунтованих проектів.

Шляхи досягнення стратегічної мети прописані у вигляді набору конкретних завдань, вирішення яких, на думку учасників робочих груп, є не тільки необхідним, але і достатньою умовою для того, щоб досягти бажаного результату. Обґрунтуванням для включення проекту в Стратегію є те, що його реалізація сприяє досягненню поставленої стратегічної мети.

Такий підхід

- дозволив обґрунтовано підходити до відбору проектів, а не відбирати їх, а потім також хаотично міняти їх

- зрозуміти логіку і доцільність тих чи інших проектів для людей, які не брали участі у відборі проектів

- в кінцевому підсумку дозволив показати ефективність роботи - так як досягнення заздалегідь поставленої мети за допомогою реалізації проектів демонструє ефективність процесу.

Під час розробки Стратегії розвитку Верхньодніпровської громади далі - (Стратегія) та Плану її реалізації використано методологію, яка складається з 6 логічних етапів ( кроків)

  організація роботи зі стратегічного планування; аналіз середовища та факторів розвитку територіальної громади; визначення місії, бачення, сценаріїв і напрямів розвитку громади; розробка планів дій (Плану реалізації Стратегії); громадське обговорення та ухвалення Стратегії та Плану її реалізації; моніторинг і впровадження Стратегії.

Прогнози, моделювання сценаріїв розвитку Місія, Бачення SWOT-аналіз Стратегічний вибір Плани дій (цілі, завдання) Проекти та заходи

 

 

Аналіз

 

 

Дослідження та стратегічний аналіз середовища Профіль громади Соціологічні дослідження

 

 

Громадське обговорення та сприйняття громадою Ухвалення міською радою Розробка цільових і галузевих програм Структура управління Моніторинг і оцінка Перегляд і коригування

 

 

Планування

 

 

Впровадження

Рис. 1. Схема процесу розробки Стратегії

Крок 1. Ініціація процесу стратегічного планування та організація роботи зі стратегічного планування.

Розпорядженням міського голови визначено групу осіб, яких було запрошено до роботи над Стратегією і які ухвалювали всі рішення, необхідні для розвитку громади. Саме на засіданнях Робочої групи були презентовані, обговорювались усі напрями роботи та ухвалювались відповідні рішення. Перша зустріч робочої групи проводиться для того, щоб представити підхід до стратегічного планування, його можливості, вимоги та структуру майбутнього документа, виробити ефективні робочі відносини з ключовими фігурами на місцях і почати підготовку аналітичних документів.

Крок 2.Опитування думки мешканців громади

Опитування думки жителів 23 населених пунктів громади (грудень 2018 року). Опитування експертної думки лідерів громади: депутатів місцевих рад, керівників організацій, місцевого бізнесу.

Опитування проводиться на основі стандартної анкети, які поширюються, збираються і агрегуються зовнішніми консультантами.

Зібрана інформація зводиться до єдиного документу, який відображає консолідовану думку представників органів місцевого самоврядування, ділових кіл та громадськості міста.

Аналіз результатів опитування може бути використаний для підготовки карти проблем, вибору як стратегічних цілей, так і окремих проектів Стратегії.

Крок 3. Завершення аналізу стану громади.

Члени робочої групи з розробки Стратегії розвитку територіальної громади розглядають результати аналізу і досліджень, затверджують SWOT-аналіз по пріоритетних напрямах, обговорюють пріоритетні цілі, які, по-перше, відображають отримані аналітичні дані і, по-друге, можуть бути вирішені.

Результат: Проведений аналіз представлений і обговорений, відібрані пріоритетні питання, визначені сильні і слабкі сторони.

Крок 4. На основі  проведених опитувань, результатів аналізу зібраної статистичної та загальної інформації формується бачення розвитку громади, дерево цілей, включаючи завдання для досягнення цілей.

Крок 5.Оголошено збір проектних ідей, зібрано проектні пропозиції.

На основі зібраної інформації формується стратегічний план. Відбувається проведення фокус-груп за стратегічними напрямами. В ході роботи визначаються найгостріші проблеми, які вимагають нагального вирішення.

Найважливіша частина процесу – визначено ключові проекти Відбувається процес підготовки обмеженої кількості узгоджених і важливих для громади проектів, які одночасно будуть вирішувати проблеми громади, сприяти досягненню поставлених цілей, і задовольняти усі зацікавлені сторони, і отримають від них підтримку в їх реалізації по кожному з пріоритетних напрямів. Саме ці проекти будуть основою плану реалізації Стратегії.

Робочій групі для обговорення, а пізніше – на громадських слуханнях представляється стратегічний план та план його реалізації.

У ході обговорення обговорюється обґрунтованість висунення конкретних проектів, визначаються відповідальні за їх виконання, виконавці та співвиконавці конкретного заходу, прогнозований обсяг коштів та джерела фінансування для реалізації проектів.

Таким чином Цілі і завдання обговорені, підготовлена попередня версія Стратегії, визначені стратегічно важливі проекти.

Крок 6. Розширене засідання Робочої групи та обговорення з громадськістю проекту Стратегії розвитку громади. Після громадського обговорення та внесення пропозицій, ухвалених робочою групою, на підсумковому засіданні Робочої групи відбувається затвердження проекту Стратегії та передача його до міської ради.

Для передбачення та запобігання появі негативних екологічних впливів на довкілля, які можна очікувати в результаті впровадження Стратегії, використовується Стратегічна екологічна оцінка (СЕО). СЕО – системний і запобіжний процес аналізу впливу на довкілля запропонованих проектів документів розвитку стратегічного характеру. Після визначення можливих позитивних і негативних впливів, у разі необхідності, Стратегію розвитку громади міста можна доопрацювати для подальшого розширення позитивних впливів і зменшення можливих негативних впливів. СЕО сприяє ефективній реалізації ініціатив з місцевого розвитку, забезпечуючи інтеграцію пріоритетів екологічної збалансованості до розвиткових ініціатив.

Коротка характеристика Верхньодніпровської територіальної громади.

Географічне положення. Верхньодніпровська територіальна громада 

Верхньодніпровська територіальна громада  утворена в результаті об’єднання Верхньодніпровської міської ради та  Першротравеньскої сільської ради.

Перші вибори в громаді відбулися у жовтні 2017 року. Площа громади порівняно з іншими громадами Дніпропетровської області є невеликою – близько 101.53 км2, кількість населення – 17547 осіб.

Порівняння громади, району, області.

Регіони	Площа, км2	Площа у % до загальної площі/району/області	Населення	Населення у % до загального населення/району/області	Густота населення
Громада	101.77	7,9% до площі району	17547	33% до населення району	172.5
Район	1286	4% до площі області	52602	1,6% до населення області	40,9
Область	31923	-	3212577	8,45% до населення України	101

До складу громади - Верхньодніпровської міської ради увійшли:

• місто Верхньодніпровськ

Першотравенська сільська рада

• село Перше Травня,
• село Новогригорівка,
• село Підлужжя,
• село Самоткань,
• село Тарасівка   Дніпропетровської області.

До міста примикають села Пушкарівка, Підлужжя і Тарасівка. Через місто проходять автомобільні дороги Н08 і Т 0437.

 В громаді створено 1 старостинський округ на основі Першотравенської сільської ради.

Землі громади розташовані на березі Кам’янського водосховища при впадінні р. Самоткань у Дніпро, за 72 км на північний захід від обласного центру - міста Дніпра. Однойменна залізнична станція знаходиться на відстані 13 км від Верхньодніпровська.За даними останнього перепису населення України (2001) кількість мешканців становила 16 976 осіб.Назва міста відповідає розташуванню селища вгору по Дніпру - вище від основних міст цього району. Ще одне пояснення назви: до побудови Дніпрогесу на нижньому Дніпрі були пороги, які розділяли Дніпро на дві частини. Верхньодніпровськ був вище порогів - звідси і його назва.

Землі Придніпров’я освоювалися людьми з найдавніших часів. А з XVII століття ці землі починає активно заселяти козацтво. На березі річки Самоткань виникає козацький зимівник, що пізніше ввійшов до складу Кодацької паланки війська Запорозького.

Наступні факти заселення цих земель відносяться до середини ХVIII століття. Це «Архів Коша Нової Запорізької Січі», де говориться про п’ять зимівників по річці Самоткані, в тому числі Платнірівського курінного Макара Нагая.

В другій половині XVIII століття на Запорізьких землях було близько чотирьох тисяч зимівників, які являли з себе вже складні господарські одиниці з великими стадами різної худоби, з зерновим господарством, і найманими робітниками. Декілька таких зимівників і стали основою для розвитку міста Верхньодніпровська, тоді – Григорівка.

У 1640—1655 роках на цій території був укріплений маєток польського дозорця, згодом наприкінці 17 століття виник козацький зимівник. Після ліквідації Запорізької Січі ці землі по річці Самоткані стали власністю князя Григорія Потьомкіна. У 1779 році він на місці колишнього зимівника заснував слободу Григорівку, саме цей рік узято за офіційну дату заснування міста. За даними перепису1782 року у Григорівці проживало 415 жителів.

У 1785 році слободу передано до казенного відомства, названо Новогригорівкою та призначено для поселення відставних сімейних та осілих солдатів.

Генеральний план у 1839

5 червня 1806 слободу віднесено до розряду повітових міст Катеринославської губернії і названо Верхньодніпровськом.

До 19 століття основним заняттям мешканців було землеробство і скотарство. Згодом стали ремесла і торгівля. З'явилися підприємства з обробки шкіри, салотопні підприємства, лісопильний завод.

У 1858 році населення міста становило 2568 жителів, з них 1160 — державні селяни, 1219 — міщани, 38 — дворяни, 35 — духовенство, 55 — різночинці. З підприємств у 1860 році працювали цегельний завод, тютюнова фабрика, водяний млин, лісопильня. Місто мало 4 вулиці. Центральна вулиця, де були повітові установи, ринок і крамниці мала назву Катеринославська. Будівлі в основному будувались із дерева, з 422 будинків — лише один кам'яний.

Після реформи 1861 року в Росії розвиток міста пожвавився. На 1899 рік у Верхньодніпровську було 29 підприємств (серед яких спиртоочисний завод, 2 парові млини, парова лісопильня), а також 442 ремісничих заклади. Щорічно проводились 4 ярмарки. Кількість населення за даними перепису 1897 року — 6700 жителів.

Січень 1899 року — почав працювати Верхньодніпровський металургійний завод, на якому була невелика доменна піч і чавуноливарний цех. Проте вже у жовтні 1899 року через економічну кризу роботу доменної печі було зупинено.

Вже до 1 січня 1858 року в місті проживало 2568 чоловік. Після селянської реформи промисловий розвиток пожвавився. А на початку ХХ століття чисельність мешканців досягла майже 13 тисяч осіб. Зберігаючи позиції в машинобудування та переробці сільгосппродукції, Верхньодніпровськ розвивався саме в такому напрямі. Села. які входили до складу Першотравенської сільської ради -Перше Травня. Новогригорівка, Підлужжя, Самоткань, Тарасівка або були засновані козацькими старшинами, або були передані військовим. Чиновникам Російської імперії. У подальшому індустріалізація перетворила ці території на частину загального металургійно-машинобудівного комплексу Дніпропетровщини, що до певної міри. Характеризує ці землі і зараз.

Вже на початку ХХ століття місто мало більше 13 тис осіб. У 1950-1970 рр. місто продовжує зростати як промисловий і культурний центр району

Місто активно будувалося. зростала кількість промислових підприємств.
У Верхньодніпровську працюють такі підприємства, як машинобудівний завод (виробляє вагони та обладнання для паперової та металургійної промисловості); ливарно-механічний завод (випускає вироби з чавуну і сталі, арматуру);  авторемонтний завод (виробляє тентовані автомобільні напівпричепи); завод потужного радіобудування (виготовляє сучасне обладнання для супермаркетів,

роз'єднувачі електричного струму) тощо.

Значно слабше представлено підприємства сільгосппереробки: в стані припинення сирзавод, не працюють площі для зберігання сільгосппродукції.

Основні освітні заклади: коледж Дніпропетровського державного аграрного університету створений у 1924 р. як Верхньодніпровський сільськогосподарський технікум плодоовочівництва, має два факультети - економічний та юридичний; професійно-технічне училище № 80 створене у 1980 р. на базі спеціального виправного трудового закладу, готує перукарів, водіїв, трактористів.

Верхньодніпровськ розташований на Придніпровській височині, на правому березі Кам'янського водосховища при впадінні річки Самоткань у Дніпро.

 

 

 

Обґрунтування стратегічного вибору

Моделювання сценаріїв розвитку Верхньодніпровської громади відбулося на засіданні на засіданні Робочої групи зі стратегічного планування 28 березня 2019 року. Підставою для цього моделювання стало представлення учасникам результатів аналізу середовища та проведеного об’єктивного й суб’єктивного аналізу. Учасники засідання ознайомилися з інформаційною основою для планування розвитку територіальної громади у вигляді базового документу – Профілю громади, в якому виконано аналіз кількості, якості та динаміки зміни ресурсів громади.

Базові сценарні припущення:

1. Показник ВВП на душу населення України після 2019 року матиме незначне зростання – на 2-3% на рік.

2. В найближчі роки податкове навантаження на суб’єкти підприємницької діяльності та населення не зменшиться. Можна очікувати спрощення правил ведення бізнесу.

3. Зростатиме державна підтримка регіональної економіки через відновлення та розвиток інфраструктури

4. Поступово будуть впроваджені стандарти ЄС щодо виготовленої в Україні продукції.

5. Інвестиційний клімат в Дніпропетровській області дещо покращиться. Країна стане привабливішою для європейських інвесторів.

6. Надалі зростатимуть ціни в національній валюті на паливно-енергетичні ресурси, особливо для населення та комунальних підприємств.

7. Доходи населення у найближчі 2-3 роки будуть відносно низькими, після цього – поступово зростатимуть до 2030 року.

8. Підприємствам найближчі 2-3 роки буде обмежений доступ до позичкового капіталу. Потім доступ до кредитів має суттєво покращитися.

9. Міграція населення та природне скорочення спричинятимуть брак кадрів практично в усіх сферах виробництва та надання послуг, що може сприяти ширшому застосуванню складної техніки на виробництві.

інерційний (песимістичний) сценарій розвитку «Хай все лишиться, як було!»

Демографічна ситуація на найближчі роки залишається без змін, при цьому вікова структура населення змінюється в бік скорочення працездатного населення та його «старіння», що, відповідно, призводить до зростання навантаження на працездатне населення. Імовірним є навіть скорочення населення. Кількість привабливих для молоді робочих місць  в реальному   скорочуватиметьсясекторі більшість населення житиме за рахунок заробітної плати в бюджетній сфері та індивідуальних підсобних господарств, торгівлі, послуг, пенсійних та соціальних виплат. Сільськогосподарське виробництво повільно розвивається без відчутних інвестицій в модернізацію підприємств та підвищення рівня технологічності, що відбивається на рівні доходів населення . Сільські території продовжують занепадати через відсутність місць праці та реальних джерел доходів сільського населення, погіршення  інфраструктури життєзабезпечення населених пунктів. Підприємницький клімат залишається без змін, що зберігає високий рівень тінізації економіки. Внаслідок зростання доходів бюджету після об'єднання дещо покращуються окремі об’єкти інженерно-комунальної інфраструктури громади, однак недостатній обсяг коштів для акордного покращення інфраструктури усієї територіїне дозволяє  в короткі строки  підвищити привабливість території. Без змін залишається екологічна ситуація: продовжується повільне вмирання малих річок, наявні лісові насадження не розвиваються, екомережа не збільшується.  екологічний стан водосховища  залишається без змін, що робить територію мало привабливою для мешканців сусідніх громад.

На даному «ландшафті» за збереження основних тенденцій та незмінності базових припущень не існує альтернативної траєкторії, яка призвела б до іншого сценарію. Отже, онтологічною підставою Стратегічного вибору є неприйнятність описаного сценарію для об’єднаної громади.

Модернізаційний сценарій розвитку передбачає  розбудову траєкторії, яка змінить вищеописаний стан речей і відповідно забезпечить позитивний вплив на  соціально-економічний «ландшафт», який частково знаходиться поза межами впливу місцевої громади і є компетенцією центральної влади.

Бажана траєкторія розвитку на гіпотетичному «ландшафті» та за базових припущень формує наступний модернізаційний сценарій. Він ґрунтується на  розвиткові інноваційних виробництв., впровадженні технологій дружніх додовкілля насамперед в систему життєзабезпечення населених пунктів громади,  покращенні стану довкілля порівняно із сусідніми територіями, створенні комфортних умов на базі інвестиційних проектів в традиційних для громади або нових галузях з поступовим зміщенням виробничих циклів в бік зростання глибини переробки, підвищення доданої вартості продукції.

Модернізаційний сценарій: «Нові тенденції – нові можливості!»

Громада поступово формує свій новий імідж як інвестиційно привабливої території: високотехнологічний, комфортний для життя і роботи. екологічний. Внаслідок ефективної політики місцевої влади громада залучає стратегічних інвесторів у сферу малого та середнього бізнесу,  сільського господарства.  Діючі бізнеси на території громади модернізуються та збільшують обсяги виробництва. Громада здійснює інвентаризацію земель, комунальної власності та формує портфель привабливих інвестиційних пропозицій, активно просуваючи їх на інвестиційні ринки. Навколо стратегічних інвесторів, як діючих та к нових, активізується малий і середній бізнес, заповнюючи логістично-послугову нішу. Зростає рівень доходів населення, що пожвавлює внутрішній ринок. Проекти розвитку громади активізують економічне життя на сільських територіях; це розвиток кооперативного руху, створення неаграрних видів бізнесу, розвиток сільського населення тощо. Активне залучення державних субвенцій.  коштів з ДФРР, інших джерел  разом з чітким планом модернізації інженерної та соціальної інфраструктури в середньостроковій перспективі дозволять значно підвищити рівень комфорту та покращити стан доріг в громаді.

Описаний сценарій став базою для формулювання стратегічного бачення та місії громади на стратегічну перспективу.

SWOT – аналіз територіальної громади.

SWOT-аналізі сильні і слабкі сторони це найчастіше внутрішні чинники, а можливості і загрози пов’язані з факторами зовнішнього середовища. SWOT-матриця являє собою інструмент для аналізу цих факторів, зроблений за принципом їх перетинання і взаємозв‘язків:

Сильні сторони використовуються для створення майбутніх можливостей;

Слабкі сторони перетворюються в можливості;

Загрози пов‘язані зі слабкими сторонами.

Вплив цих факторів був врахований при визначення напрямів, стратегічних, оперативних цілей. В основі вибору – сценарій раціонального розвитку з урахуванням можливостей інтенсивного розвитку.

Аналіз сильних, слабких сторін розвитку громади – складається членами робочої групи на основі вивчення статистичних та аналітичних матеріалів. Наданих експертами.

Представники  органів місцевого самоврядування громад, які об’єдналися, надали інформацію про особливості розвитку свого (своїх поселень)

Верхньодніпровська територіальна громада  як молоде об’єднання, має розвиватися, враховуючи особливості розвитку населених пунктів, зберігати ідентичність кожного населеного пункту, оптимально використовувати ресурси та створювати умови для реального покращення послуг для населення  на всій території громади.

SWOT-аналіз  

Сильні сторони	Слабкі сторони
Рівновіддаленість від великих промислових центрів ( 100 км) : Дніпро, Кременчук, Кривий ріг, - годинна віддаленість від мегаполісів. Кам’янське (30 км) -  промисловий центр з певною кількістю робочих місць та відносно високою платоспроможністю населення. Близькість проходження траси до Києва. 10 км до залізничної станції.  Налагоджене сполучення Один з двох екологічно чистих районів області Географічне розміщення для рекреації   та розселення у відносно чистій, порівняно з рештою області,  місцевістю. Розташування міста біля річки, довга берегова лінія Водні ресурси: розташування на Придніпровській височині, на правому березі Кам'янського водосховища при впадінні річки Самоткань у Дніпро. Реліктовий ліс на території Наявність санаторію (?) Гарні краєвиди. Компактність міста. Дотримання чистоти та порядку в місті Родючі землі високої якості. Збережені лісосмуги. Корисні копалини (буре вугілля, піски (?). Наявність невикористаних територій в промисловій зоні Вільні території для розвитку та будівництва. Працюючі підприємства,  відносно розвинений малий бізнес Наявність молодих спеціалістів, молодь: натхненна, активна, талановита. Історично сильна виробнича база, 6 підприємств працює Розвинена соціальна інфраструктура. 2 заклади профосвіти. Наявність успішних інвестиційних проектів – позитивного досвіду на території.  Інженерна інфраструктура для розвитку промисловості. Залучення зовнішніх інвестицій Близькість сільськогосподарських підприємств. Відновлення соціальної інфраструктури в селах. Є приміщення для розвитку соціальної інфраструктури.	Відтік працездатного населення, демографічна Від’ємний приріст населення Низький рівень народжуваності Слабкий трудовий ресурс. У тому числі. для розвитку підприємств. Високий відсоток осіб пенсійного віку. Низький рівень життя населення  порівняно із обласним центром. Система професійної підготовки кадрів не відповідає, або відповідає частково потребам ринку праці. Високий рівень алкоголізму та наркоманії у т.ч.  серед молоді. Низька якість медичних послуг через відсутність відповідного обладнання профільних спеціалістів. Неактуальний генеральний план міста, відсутня містобудівна документація для громади, план розвитку набережної. Відсутність ринку житла та незацікавленості інвестора в його будівництві Мало робочих місць для молоді. Слабка реклама території Громада малоактивна у вирішенні проблем. Пасивність громади Відсутня альтернатива заміни комунальних підприємств Низький рівень комунікацій влади, громадськості. Бізнесу. Відсутні міжнародні зв’язки. Невисокі фінансові можливості громади. Низька купівельна спроможність населення Непрозорий бюджет, корупція ? Погана транспортна інфраструктура як в ОТГ, так і система сполучення. Вартість  земельних ділянок для бізнесу та вартість енергоресурсів є перешкодою для розвитку бізнесу. Зношені інженерні мережі водопостачання та водовідведення. Невизначеність права власності на  мережі. Водозабір знаходиться на великій відстані від міста . Відсутність  загальної політики розвитку  підприємств з надання комунальних послуг ( вони були районними) Поганий стан доріг. Немає дорожнього підприємства Низька енергоефективність будівель соціальної сфери, відсутня система енергоменеджменту. Ненадійні очисні споруди для очищення води. Забруднена річка Самоткань Стихійні звалища, відсутність схеми санітарної очистки території Необлаштовані прибережні смуги. Відсутнє пряме залізничне сполучення ( станція за 12 кілометрів) Немає готелів, об’єктів розважальної індустрії, великих магазинів.  Відсутність меліорації (?) та сівообороту у сільському господарстві – немає системи контролю за використанням земель. Дуже низький рівень послуг у сільських населених пунктах громади.
Можливості	Загрози
Земельні ресурси у промисловій зоні міста , можливості створити індустріальний парк. Можливість мати власний водозабір Розвиток сільськогосподарського виробництва на основі державних програм підтримки сільгоспвиробника Недобудовані житлові будинки у Верхньодніпровську Створення міського водоканалу Збудувати підстанцію для розподілу електроенергії Відновлення  роботи автодору Розвиток  місцевих відпочинкових центрів. Укладання договорів міжмуніципального співробітництва із сусідніми населеними пунктами з метою розбудови інфраструктури.	Втрата працездатного населення Стан Дороги Н - 08 Літнє цвітіння Дніпра Техногенне навантаження з Боку Верхньодніпровського комплексу підприємств. Стан системи водопостачання та водовідведення Нестача води. Втрата здорової молоді, через алкогольну та наркотичну залежність. Відсутність здравої політики громади в напрямку збору-сортування-переробки ТБО та стихійних звалищ. Відсутність превентивної роботи з мешканцями громади, стосовно влаштування несанкціонованих сміттє-звалищ.

 

• Територіальна громада формується поступово і зараз представлена міським та
• п’ятьма сільськими поселеннями, однак відповідно до перспективного плану,
• змінюватиме конфігурацію.
• На першому етапі її становлення обирається майбутній формат  просторового розвитку, який визначає взаємовідносини між учасниками об’єднання. Громада може розвиватися  принаймні за трьома сценаріями просторового розвитку:
• Центр – «спальні райони»
• Усі населені пункти мають однакове соціальне навантаження
• Як соціальні центри розвиваютьсябільше одного населеного пункту, решта поселень має статус  «спальних районів»

 Просторове планування впливатиме на  структуру освітнього, культурного простору.

 Розвиток системи охорони здоров’я здебільшого залежатиме  від  конфігурації Кам’янського госпітального округу.

Бачення розвитку громади.

Після відповідного аналізу, на засіданні РГ обговорювалися аналітичні матеріали та їх результати. На цьому засіданні досягався консенсус щодо пріоритетів розвитку, що є визначальними для міста. Бажана «траєкторія» розвитку, що мала привести громаду до Бачення, складалася з низки стратегічних напрямів розвитку, які мають відповідати не тільки Баченню розвитку й Місії територіальної громади, але й базувались на проведеному аналізі її розвитку та перевагах, ресурсах і визначальних можливостях.

Громада вже зараз має успішний досвід залучення інвестицій і має амбіції до інтенсивного розвитку.

Виклики, які створюють  жорсткі умови конкуренції громади із сусідніми, стимулюють бізнес і владу до об’єднання зусиль для  розвитку території нової якості.

Успішна громада - побудована на співпраці та єдності міських та сільських територій. Громада, яка розвиває сучасні агротехнології на основі збереження земель та чесних взаємовідносин між виробниками сировини та переробними підприємствами.  Сучасне  виробництво  та обслуговування сучасної техніки на найсучаснішому рівні Тут є місце інноваційним ідеям, інноваційним виробництвам, інноваційним комунікаціям.  Соціально доцільна,  із стандартами надання послуг на рівні державних стандартів громада як єдиний життєвий простір екологічно безпечний, зручний та зрозумілий для мешканців та гостей.

Критерії розвитку:

Зручна  для життя: гарантовано отримані гарантовані послуги.

Приємна для відпочинку – принади незайманої землі в промисловому місті  -

Унікальні можливості для бізнесу -  переваги активного міста  із вигодами провінції. 

Відкрита і комунікабельна, готова до інноваційного управління та  створення умов для кожного громадянина.

Охоплення інтернетом – 100%

Рівень енергозбереження порівняно із 2018 роком – 60%,показник-розмір рівня відліку?

Середній дохід на душу населення  - не нижче  рівня м. Дніпра

Умови життя – не нижче. Ніж у Кам’янському.

Стратегічні напрями

Стратегічні напрями на бажаній «траєкторії» розвитку вказують на шляхи досягнення стратегічного Бачення. З визначенням напрямів розвитку було продовжено процес свідомого вибору конкретних способів, системи цілей і результатів розв'язання визначених проблем, реалізації можливостей.

Однак  наявність на території області потужних промислових та адміністративних центрів спонукає громаду до активних дій.

В умовах формування нової територіальної громади особливого значення набувають напрями , пов’язані із формуванням єдиного громадського простору, створення нової системи управління та надання послуг.  Стратегія не має другорядних  напрямів усі вони рівнозначні та однаково важливі.  В результаті  проведених досліджень, аналізу економічної ситуації визначено наступні стратегічні та оперативні цілі:

 Схема СП

Усі напрями  розкривають  основні аспекти  життя об’єднаної територіальної громади. Зміни контурів поселення передбачають зміни конфігурації системи надання соціальних послуг.

Кожен зі стратегічних напрямів конкретизувався у стратегічних і оперативних цілях.

Успішна громада - побудована на співпраці та єдності міських та сільських територій. Громада, яка розвиває сучасні агротехнології на основі збереження земель та чесних взаємовідносин між виробниками сировини та переробними підприємствами.  Сучасне  виробництво  та обслуговування сучасної техніки на найсучаснішому рівні Тут є місце інноваційним ідеям, інноваційним виробництвам, інноваційним комунікаціям.  Соціально доцільна,  із стандартами надання послуг на рівні державних стандартів громада як єдиний життєвий простір екологічно безпечний, зручний та зрозумілий для мешканців та гостей.

 

 

А. Розвиток та збереження населення.

 

 

Стратегічні напрями розвитку

 

 

Стратегічні цілі

 

 

В. Мобільний, інклюзивний  та безпечний простір для  мешканців та бізнесу.

 

 

С. Екологічно дружня громада.

 

 

А.1. Відкрита, безпечна, гостинна територія

 

 

А.2. Соціально-відповідальна громада

 

 

В.2. Об’єднана, доступна, безпечна громада

 

 

В.1. .  Унікальні умови для розвитку економіки майбутнього

 

 

В.3. Забезпечення правопорядку та підвищення безпеки

 

 

С.2. Підвищення енергоефективності та безпечності житлового фонду

 

 

С.1. Створення умов для надання комунальних послуг без шкоди для довкілля.

 

 

С.3.  Покращення стану довкілля та екологічної безпеки громади

Стратегічний напрям А. Розвиток та збереження населення.

 Тривалий час в силу різних обставин  відбувалося вимивання населення з території громади. Наявність потужних урбаністичних центрів на відстані до 100 км  стали основною причиною того. Що міс то Верхньодніпровськ та сусідні села швидко втрачали населення. Збереження та розвиток людського капіталу є важливою складовою місцевої політики. З іншого боку, низька щільність населення  на території громади порівняно із високою щільністю  населення в інших районах області,   створює додаткові можливості для розвитку. Територія має шанси, розвиваючи якісні умови життя. виробництва сільськогосподарської продукції, створити умови для розвитку регіональної рекреації.

Однак слід зазначити, що відповідно до демографічного аналізу для цієї території області основними викликами щодо демографічної ситуації є: старіння, загальне скорочення населення, зменшення чисельності населення працездатного віку, зокрема брак молодих працівників. Тож збереження та розвиток системи розселення, зміцнення громади, її розширення  забезпечуватиме рівномірний розвиток території в подальшому. Створення умов для надання усього спектру соціальних послуг, формування позитивного іміджу території як місця проживання, сприятиме стабілізації населення.

 

SWOT−аналіз напряму А.

 

Головною слабкою стороною є відсутність об’єктивного аналізу щодо потреб у закладах надання медичних та освітніх послуг,бажання зберегти усі об’єкти недоторканими може становити реальну  загрозу в частині відсутності покращення послуг та  дискредитації ідеї  децентралізації влади та реформування місцевого самоврядування.

 А отже, дослідження реальних потреб у соціальних послугах – громадський аудит –  буде основою розумної побудови системи надання послуг. Однак для реалізації такої дії потрібна політична воля  органів місцевого  самоврядування

Основні проблеми

• Трудова міграція, Скорочення чисельності населення Відтік населення, дефіцит трудових ресурсів
• Незадовільна кваліфікація РС
• Мало робочих місць
• Низький рівень комфорту
• Відсутність житла для молодих людей
• Некомфортність території  для життя
• Відсутність інфраструктури для надання соціальних послуг

Стратегічна ціль А.1. Відкрита, безпечна та гостинна територія

Ефективний муніципальний менеджмент передбачає розбудову міжвідомчих, територіальних, професійних міжмуніципальних партнерств, які посилять конкурентоспроможність громади в підвищенні  якості життя населення як самого міста Верхньодніпровська, так і навколишніх сільських територій в результаті розвитку об’єднаної  територіальної громади, реалізації спільних з сусідніми населеними пунктами проектів міжмуніципального співробітництва та розбудови спільних комунікацій та систем надання послуг.

Інституційне забезпечення розвиткувзаємодії громад, розробка сучасної планувальної документаціїяк населених пунктів, так і схеми планування території громади, створення сучасних механізмів комунікації із громадою та із сусідніми сільськими територіями із застосуванням гендерних підходів планування та бюджетування. що сприятиме  покращенню якості життя на всій території громади та сусідніх населених пунктів.

Стратегічний напрям А. Розвиток та збереження населення.
Оперативні цілі	Завдання та сфери реалізації проектів
Стратегічна ціль А.1. Відкрита, безпечна, гостинна територія
1.1.     Формування раціонального  публічного простору на основі міжмуніципального співробітництва.	Розробка  та реалізація спільної концепції розвитку із сусідніми громадами Інституційне забезпечення розвитку із сусідніми громадами Визначення та реалізації спільних з сусідніми населеними пунктами проектів розвитку. Аналіз екологічних проблем, які є спільними із сусідніми громадами та розробка заходів щодо зменшенні тиску на довкілля, зокрема Верхньодніпровського комплексу підприємств
1.2. Сучасне просторове планування території громади	Актуалізація Генерального плану міста Верхньодніпровська та інших населених пунктів громади; Розроблення схеми планування громади з включенням інформації про стан довкілля: ділянки та санітарно-захисні зони підприємств; території, що використовуються під звалища; прибережні захисні смуги водойм; території природно-заповідного фонду та інші відомості, що становлять екологічну інформацію; Розробка опорного історико-архітектурного плану; Розроблення детальних планів території; Створення містобудівного кадастру для забезпечення прозорого всебічного вивчення інвестиційної привабливості території громади;

Стратегічна ціль А.2. Соціально відповідальна громада

Сучасне трактування соціальної відповідальності передбачає створення умов для  надання всього спектру соціальних послуг на території громади.

Буде запроваджено інструменти відкритого врядування,  відбудеться осучаснення просторів прийому громадян в комунальних закладах, орієнтованих на комфортність та доступність людей із інвалідністю, запровадження гендерних підходів у залученні громадськості до прийняття рішень - це ті інструменти, які посилять ефективність комунікації із громадянами та розширять їх можливості в активному суспільному житті.

Формування доцільного освітнього простору  базуватиметься на формування раціонально організованих освітніх округів. Відбуватиметься   створення матеріальної бази для впровадження інноваційних навчальних програм та концепцій.

 Основний наголос громада робитиме на розвиткові інфраструктури для молоді,  цей напрям є важливим через необхідність залучення якісної робочої сили на  територію громади.

 Важливим аспектом  розвитку території буде також використання її сільських поселень для  залучення на територію громади осіб пенсійного віку, створивши відповідні умови життя   - якісних медичних послуг та  умов для самореалізації  усіх поколінь.

Стратегічна ціль  А 2. Соціально-відповідальна громада.
Оперативні цілі	Завдання та сфери реалізації проектів
2.1.     Формування доцільного освітнього простору	Формування освітніх округів із включенням  культурних, спортивних установ. Формування інноваційних просторів, матеріально-технічне переоснащення закладів освіти. Забезпечення впровадження інноваційних концепцій та  навчальних програм: «Нова українська школа» «Інтелект нації», «Освіта для сталого розвитку» й інших інноваційних навчальних програм. Розширення партнерства школи з батьками, ВНЗ, поліцією (батьківські лекторії, Школа-хаб). Розвиток молодіжного самоврядування в навчальному середовищі. Створення та розвиток  сучасної системи професійної та вищої  освіти, утому числі, дуальних систем навчання між ПТНЗ та суб’єктами господарювання. Розвиток бази виробничих практик навчальних закладів. Удосконалення системи перепідготовки кадрів у співпраці з районним центром зайнятості. Профорієнтація учнівської молоді Запровадження освіти упродовж життя та підвищення кваліфікації персоналу із використанням  IT-технологій. Розвиток позашкільної освіти.
2.2. Формування інфраструктури для молоді	Створення молодіжних центрів розвитку, творчих майстерень та гуртків. Формування платформи для створення творчих практик та обмін досвідом, проведення молодіжних дискусійних панелей. Розвиток молодіжних клубів за інтересами, творчих майстерень та гуртків. Перетворення бібліотек у центри соціального інформування. Створення нових можливостей для дітей з особливими потребами. Забезпечення функціонування і розвитку мережі дитячих закладів оздоровлення та відпочинку.  Створення і забезпечення закладів відпочинку для дітей.
2.3.     Формування простору для надання  послуг з охорони здоров’я.	Створення ефективної структури та управління ЦПМСД на принцип доступності (амбулаторії, матеріально-технічне забезпечення, забезпечення персоналом). Профілактика захворюваності. У тому числі.  соціальних  захворювань. Забезпечення кадрами, перепідготовка та підвищення кваліфікації кадрів (лікар ПМД – сімейний агент). Осучаснення сервісу, орієнтованого на потреби пацієнта: стандарти клієнтського сервісу. Впровадження медичної інформаційної системи та надання електронних сервісів (електронна черга тощо). Покращення громадського здоров’я, співпраця з закладами культури та спорту.  Розвиток закладів охорони здоров’я  вторинної ланки в межах формування  Кам’янського (?) госпітального округу.
2.4.     Формування системи надання адміністративних послуг.	Відкриття віддалених (мобільних)  робочих місць ЦНАП у віддалених населених пунктах. Розширення переліку адміністративних послуг, які надаються в ЦНАП. Встановлення сучасних програм, перехід на електронні сервіси видачі дозволів та погоджень, довідок та витягів тощо. Осучаснення простору прийому громадян. Розробка корпоративних стандартів клієнтського сервісу надання адміністративних послуг. Запровадження інструментів відкритого врядування (електронні петиції, електронні заявки ЖКГ, благоустрій). Впровадження інформаційної он-лайн служби для підприємців з можливістю отримання переліку всіх необхідних дозволів та ліцензій для відкриття різних видів бізнесу (віртуальний бізнес-центр).
А. 2.5.Створення умов для самореалізації  усіх поколінь.	Створення системи комунікації з громадою (комунікаційна стратегія, електронні стрічки, стенди, громадські обговорення, платформи публічного діалогу). Запровадження гендерних підходів у залученні громадськості до прийняття рішень. Запровадження гендерно орієнтованого бюджетування. Підтримка громадських ініціатив на конкурсній основі. Розвиток волонтерського руху. Розробка проектів підтримки та адаптації соціально незахищених членів громади..

Стратегічний напрям В. Мобільний, інклюзивний та безпечний простір для мешканців та бізнесу.

Структура економіки громади загалом характеризується паритетом часток виробничої та невиробничої сфер. Однак світовий досвід засвідчує, що розвиток невиробничої сфери в структурі господарства є прогресивним явищем. Важливо, щоб цей процес відбувався на основі найкращих досягнень сучасності – розвитку інформаційного, інжинірингового та консалтингового обслуговування.

Територія  має значний потенціал для покращання бізнес-клімату. Створення умов розвитку громади  як території підприємців та фермерів можливо через інтеграцію унікального  ресурсного потенціалу, зміцнення й розширення ринкової інфраструктури, проведення прозорої політики сприяння підприємництву, політики запровадження інноваційних технологічних укладів, створення якісних робочих місць.

Ситуація потребує використовувати сучасні інструменти підтримки бізнесу, які є ефективними важелями міської влади щодо впливу на умови здорової конкуренції. Наприклад, зони покращення розвитку бізнесу, та бізнес-інкубатори,агенції місцевого розвитку,  які поки відсутні вгромаді.

 Для місцевого бізнесу важливим є розвиток сучасних логістичних систем: умов та площадок для  розвитку сучасних виробництв. Для споживача важливим є  не тільки наявність бізнес-послуги, але й її якість та естетична складова, що буде  основою створення зон покращення бізнесу.

Місцева  влада створюватиме  умови для підтримки сучасних технологій  через впровадження ІТ – продуктів в усі сфери життя громади. розвиваючи  доступність  інформаційних послуг,  сприятиме розвиткові  інженерної інфраструктури  розвитку інформаційного середовища, у тому числі в системі управління процесами, та забезпечувати підтримку ініціатив бізнесу щодо впровадження сучасних форм організації виробництва. ДляВерхньодніпровська стратегічно важливим є забезпечення можливостей економічної самореалізації для молоді через розвиток та прикладне використання інформаційних технологій.

 

SWOT−аналіз напряму В.

Основні проблеми

• Немає співпраці між владою, бізнесом і населенням міста
• Низька якість управління
• Незадовільний стан інженерних мереж міста
• Слаборозвинена інфраструктура
• Висока вартість ресурсів
• Погано працюють комунальні підприємства

6.2.1. Стратегічна ціль В.1. Унікальні умови для розвитку економіки майбутнього.

 

Економіка Верхньодніпровської громади досить диференційована та  завдяки цьому може запропонувати молоді різноманітну зайнятість. Однак  відсутність культури підприємництва в силу наявності зайнятості на виробництвах   є перешкодою для поширення  культури підприємництва в молодіжному середовищі.

Буде створено умови для розвитку  реалізації молодіжних бізнес-ініціатив,  запроваджено інституціональне супроводження інвестицій,  та просуванню товарів місцевих виробників.

   

Стратегічна ціль В.1.  Унікальні умови для розвитку економіки майбутнього
Оперативні цілі		Завдання та сфери реалізації проектів
В.1.1.  Розвиток зон покращення бізнесу.	Розбудова агроіндустріального парку Формування  торгівельної зони «Автовокзал»  Виділення земельної ділянки для ТРЦ - Створення зон відпочинку  змістовного дозвілля на основі бізнес-ідей.
В.1.2. Створення умов для підтримки аграрного бізнесу та сільського зеленого туризму.	Розвиток та підтримка кооперативного руху Розвиток логістичних центрів. Інформаційне та інституціональне забезпечення реалізації державних програм підтримки аграрного секторуСтворення «зеленої» бізнес-школи для навчання суб’єктів підприємництва впровадженню екологічно чистого, ресурсоефективного виробництва та екологічних інновацій, сталого землеробства тощо; Розвиток культури вирощування рослин у закритому ґрунті. Розвиток торгово-розважальних центрів  Створення та підтримка місцевої служби дорадництва. Розвиток зеленого туризму. Формування мапи зелених садиб.
В.1.3. Просування інвестиційного потенціалу міста та підтримка місцевого виробника	Створення Агенції місцевого розвитку Формування реєстрів інвестиційних пропозицій. Формування інвестиційного паспорту громади Оцінка потенціалу та активне позиціонування міста як інвестиційно привабливого. Інституційне супроводження залучення інвестицій. Проведення інформаційних кампаній (організація інвестиційних форумів й інших заходів) щодо інформування про можливості для інвестування в місто. Інформаційна, адміністративна та кадрова підтримка місцевого виробника. Налагодження співпраці з міжнародними бізнес-асоціаціями та ТПП. Створення умов для сертифікації продукції. Розвиток виставкової діяльності, «участь у Торговельних  місіях». Сприяння розвитку екологічно дружнього («зеленого») малого та середнього бізнесу; Підтримка та заохочення діючих підприємств до модернізації виробництв з метою зменшення навантаження на довколишнє середовище, зокрема чавунно-ливарного виробництва; Всебічна підтримка політики «внутрішнього економічного циклу» серед підприємств середнього та малого бізнесу, та серед державних установ. Запровадження програми кредитування для підприємців на реалізацію бізнес-проектів (ОМС та бізнес-групи громади).
В.1.4. Створення умов для розвитку бізнес здібностей серед молоді	Формування мережі муніципальних молодіжних коворкінг-центрів. Створення «Майстерні старт-апів» з акцентом на перспективні та інноваційні галузі». Проведення конкурсів молодіжних бізнес-проектів ( асоціація підприємців). Розвиток молодіжних  бізнес-інкубаторів, бізнес-акселераторів і технологічних парків. Розвиток молодіжних інтернет-платформ.

6.2.2. Стратегічна ціль В.2. Об’єднана, доступна громада.

 

Створення умов для  покращення транспортного сполучення  ґрунтуватиметься на диференціації транспортних потоків.  Планується організувати сполучення між населеними пунктами громади шляхом розвитку комунальних транспортних послуг на основі схеми транспортних комунікацій. Усі транспортні маршрути будуть забезпечені GPS навігацією та охоплюватимуть як традиційні, так і нові точки  розвитку.

 Дорожня  мереже розвиватиметься як  в населених пунктах, так і між ними , Поступово  буде покращено дорожнє сполучення   у тому числі. Степовій частині громади.

Стратегічна ціль  В.2. Об’єднана, доступна  громада
В.2.1. Організація дорожнього сполучення між населеними пунктами.	Реконструкція  доріг та  вулиць Верхньодніпровська Який ремонт доріг(ямковий, капітальний)? Доцільність ремонту без заміни інженерних мереж? Ремонт доріг між населеними пунктами громади Покращення стану інфраструктури  польових доріг.  Ремонт доріг в рамках міжмуніципального співробітництва:
В.2.2. Організація транспортного сполучення.	Забезпечення транспортного сполучення. Організація ефективного сполучення між населеними пунктами громади. Розвиток муніципального транспорту. Розробка схеми транспортних комунікацій із включенням нових об’єктів відпочинку й дозвілля. Організація велоруху: прокладання велодоріжок та облаштування велопарковок. Розбудова зручних зупинок, орієнтованих на потреби споживачів. Запровадження GPS- навігації для усіх транспортних маршрутів.

6,2.1. Стратегічна ціль В.3. Забезпечення правопорядку та підвищення безпеки

 

Географічне положення громади  ставить питання безпеки на особливе місце.  Тому питання безпеки громади розвиватимуться шляхом створення центру безпеки, формування муніципальної поліції та забезпечення відеоспостереження в громаді в усіх зсоціально значущих її точках. Цей комплекс безпекових заходів  буде спрямовано  за схемою : інформування – аналіз – реагування.   На особливу увагу заслуговуватимуть безпекові заходи щодо убезпечення освітніх закладів, центрів надання адміністративних послуг, тощо. 

Стратегічна ціль В.3. Забезпечення правопорядку та підвищення безпеки
В.3.1. Створення муніципальної системи охорони правопорядку	Запровадження молодіжного громадського руху як основи превентивної діяльності протидії правопорушенням та проявам асоціальної поведінки в громаді. Створення Муніципальної варти. Організація охорони об’єктів муніципальної власності, співпраця із поліцією в охороні соціально важливих об’єктів. Створення системи відеоспостереження, інших технічних інструментів забезпечення громадського порядку. Створення системи протидії гендерно-зумовленому насильству. Створення анонімного громадського інформаційного каналу для отримання повідомлень від мешканців громади, щодо місць систематичного вчинення правопорушень на території громади та задля належного реагування на такі ситуації, та мінімізації та викорінення їх як явища на території громади.
В.3.2.  Розвиток безпечного простору громади	Формування муніципальних безпекових центрів, у тому числі, пожежної охорони. Означення території громади, формування острівців безпеки на дорогах Забезпечення (реально діючих) безпекових дорожніх  зон  в районах соціальних закладів (для максимального зниження ризиків виникненя ДТП). – приклад, лежачі поліцейські по вул.Яцковського.

 

Стратегічний напрям С.Екологічно дружня громада.

 Викликом сучасності для більшості громад є розбудова абсолютно нових підходів до формування сферинадання комунальних послуг на основі ресурсо та енергозбереження.

Крихкі екосистеми області, які постійно  відчувають екологічне навантаження у Верхньодніпровській громаді можуть бути основою конкурентоспроможності громади.  Також на основі підвищення екологічної свідомості громади відбуватиметься розвиток та відновлення природних ресурсів громади. – розвиток прибережної зони та Римського лісу.

Основою успіху  сучасної територіальної громади та її економічної спроможності  буде впровадженні ресурсозберігаючих технологій в усі сфери життя, що підвищує ефективність використання бюджетних коштів та  розширює можливості громадян щодо споживання різноманітних видів послуг.  Для Верхньодніпровської територіальної громади цей напрям реалізовуватиметься через 

впровадження регламентації використання теплової та електричної енергії для бюджетної сфери та громадян;

проведення найширшого інформування щодо ефективних технологій через співпрацю з соціально відповідальним бізнесом, встановлення приборів обліку

покращення стану систем транспортування водопостачання.

SWOT−аналіз напряму С.

Основні проблеми.

• Відсутність системи енергоефективності
• Слабке та дороге освітлення громади.
• Відсутність системи управління відходами
• Дуже погане водопостачання
• Відсутність культурних відпочинкових зон.

6,3.1. Стратегічна ціль С.1. Створення умов для надання комунальних послуг без шкоди для довкілля.

Підґрунтям для розвитку у даному напрямі буде збереження комунальної форми власності на основні об’єкти постачання життєво необхідних послуг: водопостачання, водовідведення, теплопостачання. Також зберігатиметься у комунальній власності система комунікацій  для надання вказаних послуг. З метою залучення інвестицій можуть застосовуватися такі форми використання як оренда та концесія (?)

В силу особливостей . які склалися у попередні роки, громада фактично позбавлена власного комунального підприємства.

Тож стратегія  розбудови системи надання комунальних послуг ґрунтуватиметься на створенні власного  підприємства – добре оснащеного, з широким спектром надання комунальних послуг, у тому числі, на території сільських населених пунктів. 

В основу його діяльності буде покладено впровадження повномасштабного енергоменеджменту  та переведення в режим жорсткої економії енергоресурсів в громаді. Усіляка підтримка впровадження енергозберігаючих технологій в усіх сферах життєдіяльності громади. 

Стратегічна ціль С.1. Створення умов для надання комунальних послуг без шкоди для довкілля.
С.1.1. Розвиток та підтримка багатофункціонального   комунального підприємства.	Формування стандартів надання комунальних послуг.  Придбання актуальної техніки Розширення  послуг підприємства та підготовка персоналу Організація дільниць з надання комунальних послуг у сільських населених пунктах. Аудиторська перевірка діяльності діючого КП.
С.1.2. Забезпечення ефективної енергетичної політики	Розробка плану енергозабезпечення міста. Запровадження ефективного муніципального енергоменеджменту. Запровадження повного циклу енергомоніторингу. Розробка та подальше впровадження заходів і проектів Плану дій зі сталого енергетичного розвитку (ПДСЕР). Створення міської системи управління енергетичними ресурсами.
С.1.3. Підвищення енергоефективності будівель бюджетної сфери та об’єктів комунального господарства	Впровадження стандартів енергоспоживання для будівель бюджетної сфери, об’єктів комунального господарства. Проведення енергетичного аудиту будівель бюджетної сфери та отримання енергосертифікатів. Термомодернізація будівель установ бюджетної сфери. Залучення ЕСКО-інвесторів для налагодження енергоменеджменту в бюджетних установах; Обладнання приладами обліку споживання енергії, тепловими індивідуальними пунктами, проведення інших енергоефективних заходів;
С.1.4.Енергоефективне, ресурсоощадне водопостачання	Визначення прав власності на системи та мережі водопостачання та водовідведення. Інжиніринг стану мереж водопостачання та водовідведення. Реконструкція та оптимізація системи водопостачання та водовідведення. Розвиток та підтримка комунального водозабору Встановлення ресурсоефективного та енергоощадного обладнання для розподілу води. Організація доочищення питної води в комунальних установах.
С.1.5. Створення ефективної системи вуличного освітлення	Розбудова системи освітлення  населених пунктів із застосуванням альтернативних джерел енергії, на основі світлодіодних світильників. Формування системи освітлення з врахуванням гендернобезпекових потреб мешканців віддалених районів міста. Впровадження «smart»-системи управління освітленням на території міста Верхньодніпровська, у подальшому – на території інших населених пунктів..

6.3.1. Стратегічна ціль С.2.Підвищення енергоефективності житлового фонду.

 

Основні втрати енергоресурсів за даними моніторингових організацій відбуваються саме у житловому форді. Громада сприятиме  співпраці громадського сектору громади з міжнародними організаціями та проектами.

Буде створено інспекцію контролю за інженерним станом будівель, яка забезпечуватиме реалізацію Закону України про надання послуг ЖКГ в частині експлуатації багатоквартирних житлових будинків.

Для житлового фонду усіх форм власності буде створено систему стимулів з впровадження енгерго та ресурсозберігаючих технологій з обслуговування житла.

З метою залучення коштів власників житла в утримання будівель буде забезпечено інформаційну та матеріальну підтримку створення ОСББ та ОСН в секторі приватної забудови.

Організація інженерного нагляду за станом житлового фонду в умовах формування ринку обслуговування житла

Підтримка руху ОСББ та ОСН (квартальних комітетів)

Термомодернізація житлового фонду (енергоефективність будівлі)

Нові майданчики для будівництва житла

Стратегічна ціль С.2.Підвищення енергоефективності житлового фонду

С.2.1. Оптимізація ресурсо- та енергоспоживання житлової сфери

Створення діалогової та освітньої платформи з питань енергоефективності (День енергії, акції енергозбереження, освітні заходи). Впровадження стандартів енергоспоживання для житлового фонду. Організація інженерного нагляду за станом житлового фонду в умовах формування ринку обслуговування житла. Підтримка ОСББ, поступова передача житлового фонду  у власність ОСББ Інформування населення щодо можливостей реалізації проектів в рамках державної програми «Тепла оселя» та державного фонду енергоефективності. Підтримка  руху молодіжного житлового будівництва на  принципах «пасивної будівлі» Формування фонду комунального житла для спеціалістів.

6.3.1. Стратегічна ціль С.3. Покращення стану довкілля та екологічної безпеки громади

 

На основі підвищення екологічної свідомості представників громади впроваджуватимуться сучасні  технології у сферінадання житлових послуг та збереження довкілля.

 Три ключових елементи : відновлення та збереження малих річок;

• Розвиток  екосистеми « Римський ліс» шляхом створення проекту модернізації території в заказник місцевого значення ( інша форма, яка дозволить зберегти насадження та створити умов для використання їх в якості рекреації.
• Зменшення  «цвітіння Дніпра» відбуватиметься шляхом реалізації низки заходів щодо зміни берегової лінії з метою збільшення течії.
• Впровадження сучасної моделі поводження з ТПВ на всій території громади.

Зберігаючи у комунальній власності на діючі та запроектований полігони ТПВ, місто забезпечує безпечне складування, утилізацію та захоронення ТПВ. Протягом реалізації Стратегії У випадку збереження монополії. планується забезпечити поетапний перехід до перероблення відходів на сировину або енергію не менш, ніж 70% їх обсягів.

Стратегічна ціль С.3. Покращення стану довкілля та екологічної безпеки громади
С.3.1. Сприяння збереженню екосистеми.	Запровадження екологічного моніторингу довкілля Дотримання нормативного озеленення території, інвентаризація зелених насаджень Зведення об’єктів інфраструктури   прибережної зони з метою покращення стану водосховища Збільшення кількості сучасних зелених зон і інсталяцій. Облаштування та підвищення доступності парків, скверів, набережної. Створення біосферного  парку «Римський ліс» Відновлення та очищення річки Самоткань, інших малих річок, облаштування водоохоронних зон, озеленення прибережних захисних смуг.
С.3.2. Створення ефективної системи управління відходами	Формування сучасної та ефективної політики поводження з ТПВ. Створення умов для сортування ТПВ. Організація сучасного полігону для утилізації або переробки ТПВ. Рекультивація полігону із будівництвом сміттєпереробного комплексу. Запобігання утворенню стихійного накопичення відходів. Створення потужностей з переробки ТПВ, рослинних та промислових відходів. Впровадження сучасних технологій очищення стічних вод.
С.3.3. Підвищення екологічної свідомості мешканців громади	Інтеграція екологічної та кліматичної складової в освітній простір міста. Розробка та затвердження Концепції поводження з ТПВ; Проведення Днів зеленої громади;\ Проведення екологічних акцій очищення берегів річок та озер, території лісосмуг, розчищення й розмулення джерел тощо. Проведення агітаційно-роз'яснювальної роботи серед населення щодо роздільного збирання ресурсоцінних компонентів побутових відходів (соціальна реклама, тощо)

Узгодження основних положень Стратегії з іншими стратегічними документами території

Стратегія розвитку Дніпропетровської області на період до 2020 року (далі – Стратегія) надає перспективне бачення розвитку.  В основі стратегії– збалансований. Комплекчсний розвиток усієї території на основі ресурсоефективності та дбайливого ставлення до довкілля.  Планується досягнення наступних цілей:

1.1. Диверсифікація економіки моно профільних міст

1.2. Розвиток периферійних районів          

1.3. Інноваційний розвиток   -          

1.4. Розвиток внутрішнього туризму         

2.1. Підвищення доданої вартості в аграрній сфері          

2.2. Підтримка зайнятості сільського населення    -          

2.3. Розвиток інфраструктури сільських територій           -          

3.1. Створення умов для поліпшення стану довкілля       

3.2. Поліпшення системи управління відходами  

3.3. Розвиток екомережі та рекреаційних зон        

3.4. Енергоефективність та розвиток альтернативної енергетики            -          

4.1. Освіта для зайнятості    -          

4.2: Підвищення соціальної активності мешканців            -          

4.3. Розвиток громад 4.4. Поліпшення системи охорони здоров’я          -          

4.4. Поліпшення системи охорони здоров’я.

При підготовці документу враховано  Цілі Сталого Розвитку, затверджені 25 вересня 2015 року на Саміті ООН зі сталого розвитку та прийняття Порядку денного розвитку після 2015 року (підсумковим документом «Перетворення нашого світу: порядок денний у сфері сталого розвитку до 2030 року» визначено 17 цілей та 169 завдань).

Стратегічні напрями, визначені Стратегією розвитку Верхньодніпровської міської ради міської сформовано з урахуванням  напрямів Стратегії розвитку Дніпропетровської області

Впровадження та реалізація Стратегії розвитку Верхньодніпровської міської об’єднаної територіальної громади сприятиме виконанню Стратегії розвитку області загалом та забезпечить: покращення якості життя, забезпечить розвиток людського капіталу, підвищення конкурентоспроможності економіки громади та розвиток інфраструктури підтримки бізнесу, розвиток нових місцевих і регіональних продуктів та послуг.

Ефективна, збаланосована місцева політика сприятиме залученню  інвестицій

Існуючі виробництва на території громади модернізуються та збільшують обсяги виробництва промислової продукції. Громада здійснює інвентаризацію земель та формує оферту  привабливих інвестиційних пропозицій, активно просуваючи їх на інвестиційні ринки.

Активне залучення державних субвенції та коштів з ДФРР разом з чітким планом модернізації інженерної та соціальної інфраструктури в середньостроковій перспективі дозволять значно підвищити рівень комфорту та покращити стан доріг в громаді.

Узгодженість з державними, галузевими та регіональними стратегіями розвитку території.

Узгодженість операційних цілей Стратегії розвитку Верхньодніпровської ї об’єднаної громади на 2018-2027 роки з операційними цілями Стратегії розвитку Дніпропетровської області

Примітка: “+” означає взаємодоповнюваність та узгодженість цілей.

 
 

Моніторинг і впровадження Стратегії

У роботі над розробкою Стратегії брали участь  представники громади, - як жінки,так і чоловіки, що обумовило гендерну коректність документу. Були представлені усі суспільні групи  представники бізнесу, органу місцевого самоврядування, освітніх установ, громадських та інших організацій, що забезпечує реалістичність її виконання та довіру до нього з боку громади.

Важливим елементом  реалізації стратегічного плану розвитку громади є моніторинг реалізації Стратегії розвитку Верхньодніпровської міської об’єднаної територіальної громади.

Для забезпечення належного рівня відповідальності за реалізацію Стратегії, необхідно створити систему моніторингу її реалізації. Така система має включати Орган з моніторингу – Комітет з управління впровадженням Стратегії та Документ – Положення про систему моніторингу впровадження Стратегії.

Забезпечення реалізації – це управлінське завдання, яке передбачає контроль за діяльністю численних організацій, які задіяні у процесі впровадження Стратегії. Цим має займатись Комітет з управління впровадженням, створений за принципом гендерної збалансованості з представників органу місцевого самоврядування, громадськості і бізнесу (міський голова та його заступники, керівники управлінь та відділів виконкому, приватні підприємці, представники об’єднань громадян). Питання впровадження проектів і заходів Стратегії мають належати виключно до компетенції Комітету з управління впровадженням. Саме Комітет управління впровадженням Стратегії є відповідальним за забезпечення актуальності та реалістичності стратегічних і оперативних цілей та за їх досягнення.

У ході моніторингу Стратегії вирішуються наступні завдання:

контроль за реалізацією Стратегії в цілому;

оцінка ступеню досягнення прогресу за стратегічними напрямами, виконання стратегічних та оперативних цілей, надання інформації для корегування цілей;

підтримка в робочому стані системи стратегічного планування.

Моніторинг базується на розгляді обмеженого числа відібраних показників (індикаторів) за кожним зі стратегічних напрямів та аналізі досягнення запланованих результатів.

Система індикаторів моніторингу виконання Стратегії

Система індикаторів включає: індикатори досягнення бачення; напрямів розвитку, стратегічних, оперативних цілей та повністю формується  при завершенні роботи над планом реалізації стратегічного плану. Можна обмежитись розробкою індикаторів досягнення Стратегічних цілей.

Рівні моніторингу:

Ефективність впровадження окремого проекту

Рівень досягнення стратегічних і оперативних цілей

Ступінь просування за стратегічними напрямами розвитку

Стан розвитку громади – досягнення стратегічного бачення

Очікувані результати  (назва цілі, напрямку)	Індикатори досягнення очікуваних результатів	Відповідальні/виконавці  за збір даних за індикатором
Напрям розвитку А. Розвиток та збереження населення.
А. Розвиток та збереження населення.	Темп приросту населення порівняно із минулим періодом	Гуманітарний відділ
Стратегічна ціль А.1. Відкрита, безпечна, гостинна територія	Розроблений та діє містобудівний кадастр для усіх населених пунктів громади	Відділ будівництва та архітектури
1.1.     Формування раціонального  публічного простору на основі міжмуніципального співробітництва.	Виготовлено або оновлено містобудівну документацію Встановлено межі громади та її населених пунктів	Відділ будівництва та архітектури
1.2. Сучасне просторове планування території громади	Оновлено генеральні планинаселених пунктів.	Відділ будівництва та архітектури
Стратегічна ціль  А 2.        Соціально-відповідальна  громада.	Темп збільшення власних доходів місцевого бюджету на одного мешканця (жінки, чоловіки)	Відділ економіки
2.1.     Формування доцільного освітнього простору	Результат ЗНО в цілому у навчальних закладах громади	Гуманітарний відділ
	Витрати на одного учня (вихованця) дорівнюють  середнім по Україні	Гуманітарний відділ
2.2. Формування інфраструктури для молоді	Кількість об’єктів для  самореалізації молоді	Гуманітарний відділ
2.3.     Формування простору для надання  послуг з охорони здоров’я.	Рівень смертності дитячого населення Кількість  сімейних лікарів на 10000 населення	Гуманітарний відділ
. 2.4.   Формування системи надання адміністративних послуг.	Кількість клієнтів ЦНАП	ЦНАП
	Кількість  адміністративних послуг, які надаються	ЦНАП
А. 2.5.Створення умов для самореалізації усіх поколінь	Кількість місць для самоосвіти в місцевих бібліотеках	ЦНАП
	Кількість  студентів  ПТНЗ	Гуманітарний відділ
Стратегічний напрям В. Мобільний, інклюзивний та безпечний простір для мешканців та бізнесу.
Стратегічний напрям В. Мобільний, інклюзивний та безпечний простір для мешканців та бізнесу.	Відсоток фактично залучених інвестицій до загальних обсягів інвестиційних пропозицій у інвестиційних проектах, %	15% щороку
	Обсяг доходів міського бюджету у розрахунку на одиницю населення, грн.	Відділ фінансів
Стратегічна ціль В.1.  Унікальні умови для розвитку економіки майбутнього	Середньомісячна заробітна плата	Гуманітарний відділ
	Площа підготовлених промислових (інвестиційних) площадок / зон, га	Відділ економіки
В.1.1.  Розвиток зон покращення бізнесу	Кількість проектів благоустрою,  де створені умови для розвитку бізнесу	Відділ архітектури
В.1.2. Створення умов для підтримки аграрного бізнесу та сільського зеленого туризму.	Кількість сільських обслуговуючих кооперативів	Відділ економіки
	Кількість садиб зеленого туризму	Відділ економіки
В.1.3. Просування інвестиційного потенціалу міста та підтримка місцевого виробника	Темп росту / скорочення кількості СПД (фізичних осіб-підприємців та малих підприємств), %	Відділ економіки
В.1.4. Створення умов для розвитку бізнес здібностей серед молоді	Кількість стартапів, реалізованих на території громади	Відділ економіки
	Кількість представників бізнесу, які скористалися бізнес-послугами інституцій підтримки бізнесів	Відділ економіки
Стратегічна ціль  В.2. Об’єднана, доступна  громада	Кількість рад, які приєдналися до Верхньодніпровської ОТГ	Відділ ЖКГ
В.2.1. Організація дорожнього сполучення між населеними пунктами.	Обсяг відновлених доріг місцевого значення	Відділ ЖКГ
В.2.2. Організація транспортного сполучення.	Кількість маршрутів пасажирського транспорту, які обслуговують територію громади	Відділ ЖКГ
Стратегічна ціль В.3. Забезпечення правопорядку та підвищення безпеки	Кількість правовопорушень на 1000 населення в динаміці Скорочення на 10% щороку
		Центр безпеки
В.3.1. Створення муніципальної системи охорони правопорядку
	Кількість громадських угрупувань, залучених до охорони правоворядку	Центр безпеки
В.3.2.  Розвиток безпечного простору громади	Кількість об’єктів, оснащених камерами спостереження	Управління економіки міської ради
Стратегічний напрям С.  Екологічно дружня громада.
Стратегічний напрям С.  Екологічно дружня громада.	Відношення витрат екофонду на заходи з техногенного навантаження до загального обсягу витрат екофонду, %
		Спеціаліст з екології
Стратегічна ціль С.1. Створення умов для надання комунальних послуг без шкоди для довкілля.	Обсяг економії бюджетних коштів в результаті реалізації політики енергоефективності	Спеціаліст з енергоменеджменту
С.1.1. Розвиток та підтримка багатофункціонального   комунального підприємства.	Вартість послуг ЖКГ до середніх по Україні, грн.	Скорочення на 10% грн
	Індекс кількості скарг на якість житлово-комунальних послуг	Відділ ЖКГ
С.1.2. Забезпечення ефективної енергетичної політики	Створена та діє система енергомоніторингу	Відділ ЖКГ
С.1.3. Підвищення енергоефективності будівель бюджетної сфери та об’єктів комунального господарства	Кількість реалізованих інвестиційних проектів з енергоефективності, одиниць	Відділ ЖКГ
	Рівень споживання енергоносіїв в розрахунку на метр квадратний площі закладів освіти, грн./м2	Відділ ЖКГ
С.1.4.Енергоефективне, ресурсоощадне водопостачання	Рівень невиробничих втрат в мережах водопостачання	Міськ водоканал
С.1.5. Створення ефективної системи вуличного освітлення	Обсяг електроенергії на одну світлоточку
		Відділ ЖКГ
Стратегічна ціль С.2.Підвищення енергоефективності житлового фонду.	Рівень споживання енергоносіїв в розрахунку на метр квадратний площі житлових будівель, грн./м2	Відділ ЖКГ
С.2.1. Оптимізація ресурсо- та енергоспоживання житлової сфери	Обсяг профінансованих проектів з енергоефективності, тис грн	Відділ ЖКГ
Стратегічна ціль С.3. Покращення стану довкілля та екологічної безпеки громади
	Обсяг фінансування заходів з охорони навколишнього природного середовища	Гуманітарний відділ
С.3.1. Сприяння збереженню екосистеми.	Проведено заходи з очищення русла р. Самоткань
	Оформлено біосферний парк « Римський Ліс»	Спеціаліст з екології, відділ архітектури та містобудування
С.3.2. Створення ефективної системи управління відходами	Відсоток  сортування ТПВ до утворених	Відділ ЖКГ
С.3.3. Підвищення екологічної свідомості мешканців громади	Кількість осіб, залучених до заходів з екологічної освіти	Гуманітарний відділ
	Площа облаштованих зон відпочинку та дозвілля на одного мешканця, га

Підсумки моніторингу підводяться один раз на півроку у вигляді піврічних звітів.

Фіксуються та аналізуються: а) ступінь виконання кожного завдання в проектах; б) невиконані завдання, причини відхилення, пропозиції; в) дані за індикаторами, що відображають результат реалізації проектів; г) оцінка потреб у фінансуванні; д) пропозиції щодо вдосконалення діючої системи моніторингу.

Пропозиції з корегування та змін до Стратегії за стратегічними та оперативними цілями, проектами та завданнями можуть вноситися:

членами Комітету з управління впровадженням Стратегії;

депутатами міської ради;

зацікавленими організаціями, установами, громадськими організаціями та особами (мешканцями).

Для всіх можливих форм організації процесу моніторингу головним є проведення ретельного відслідковування виконання завдань та реалізації проектів, коригування та актуалізація Стратегії при необхідності, з огляду на зміну ситуації, оскільки одні проекти будуть завершені, а деякі замінено іншими.

Члени Комітету з управління впровадженням Стратегії розвитку ОТГ, повинні відстежувати, щоб стратегічні й оперативні цілі, завдання залишалися актуальними і реалізовувалися. Комітет збирається з встановленою періодичністю (але не менше одного разу на півроку) для оцінки досягнутих результатів та коригування запропонованих змін. Проекти рішень щодо змін до Стратегії виносяться на розгляд міської ради.

 

Склад Робочої групи з розробки Стратегії

№ п/п	П.І.Б.	Місцероботи
1.	Калініченко Леонід Вікторович	Міський голова, голова робочої групи
2.	Лихолат Руслан Анатолійович	Заст. міського голови, заст. голови робочої групи
3.	Чумаченко Валентина Миколаївна	Секретар міської ради
4.	Сєргєєва Світлана Володимирівна	Начальник відділу з гуманітарних питань
5.	Анашкін Сергій Володимирович	ТОВ «Астра»
6.	АтоянТігран Петрович	Директор ТОВ «Агро-Інтер»
7.	Блікян Ольга Миколаївна	Начальник Управління соц. захисту населення
8.	Бондаренко Юрій Олексійович	Директор ТОВ «Шлях»
9.	Голик Наталя Віталіївна	Зав. сектору(з питань освіти)відділу з гуманітарних питань
10.	Голтвянська Наталія Миколаївна	Зав. сектору (з питань служби у справах дітей, опіки та піклування)
11.	Голуб Олексій Вікторович	В.о. головного лікаря Верхньодніпровської ЦРЛ
12.	Гайдаржинський Микола Васильович	Директор ТОВ «Альянс»
13.	Дігтяр Наталія Василівна	ТОВ «Дінат-С»
14.	Задьора Валентина Миколаївна	Голова молодіжної ради Верхньодніпровської міської ради
15.	Зелений Володимир Миколайович	ВК ДДАЕУ
16.	Іванова Галина Володимирівна	Заст. начальника відділу у Верхн. р-ні ГУ ДЕРЖГЕОКАДАСТРУ
17.	Коваль Сергій Васильович	Заст. Начальника електромереж Верхн.р-ну
18.	Кукса Юрій Анатолійович	ФГ «Агро-Єдність»
19.	Кузнєцов Геннадій Володимирович	Директор «Техінвест»
20.	Красота Ігор Іванович	ФОП «Красота І.І.»
21.	Котляр Сергій Володимировия	ТОВ «Астра»
22.	Лейко Анатолій Олексійович	Всеукр. організація спілки ветеранів Афганістану
23.	Латиш Олександр Миколайович	Ген.директор ПАТ «Верхн. машинобудівний завод»
24.	Лебідь Тетяна Іванівна	Вчитель, КЗ «Верхньодніпровська СЗШ №2 I-IIIст.»
25.	Максимова Вікторія Миколаївна	Гол. бухгалтер міської ради
26.	Олійник Олександр Сергійович	Представник громади
27.	Овчаренко Ігор Віталійович	ГО «Спілка ветеранів АТО» Придніпровського регіону України
28.	Попов Михайло Сергійович	Директор ТОВ «Верхньодн.завод потужного радіобудування»
29.	Півненко Микола Сергійович	Директор ПП «Віктор і К» (Королівський смак)
30.	Піцик Анатолій Олексанрович	Директор ПП «Реал-П»
31.	Роговська Ольга Володимирівна	Директор КЗ «Верхньодніпровська СШ №1 I-IIIст..»
32.	Савченко Іванна Володимирівна	Нач. відділу економ. розвитку і торгівлі РДА
33.	Сопіна Ліна Миколаївна	В.о.начальника відділу КТНР
34.	Соколова Інна Анатоліївна	Гол.лікарВерхн. ЦПМСД
35.	Ткаченко Тетяна Іванівна	Начальник відділу статистики
36.	Тарасенко Михайло Іванович	Начальник електромереж Верхньодн-го р-ну
38.	Тонконог С.В.	ТОВ «Астра»
39.	Тарабан Володимир Григорович	Ген.директор ТОВ «Астра»
40.	ХосейналіМардідікдаш	ПАТ «Ливарно-механічний завод ім. Першого Травня»
41.	Хабарова Ірина Володимирівна	Директор «Асторія»
42.	Чорнойван Олександр Миколайович	ВК ДДАЕУ
43.	Шрам Валерій Іванович	Директор ПП «ДААС» (овочебаза)
44.	Черних Олександр Миколайович	Провідний спеціаліст юр. відділу міської ради
45.	Чернявська Тетяна Іванівна	ДиркторТер.центрусоц. обслуговуввання
46.	Чопенко Наталія Миколаївна	Директор рай.центру зайнятості
47.	Чуйко Едуард Віталійович	Начальник Верхн.дільниці по експлуатації газ.господарства
48.	Яремака Володимир Миколайович	Начальник виробничого управління водно-каналізаційного госп-ва
49	Кривецька Марія Степанівна	Експерт зі стратегічного планування
50	Оленковська Лариса Павлівна	Експерт зі стратегічного планування

Додатки:

 Стратегія розвитку громади.rar