Державна податкова служба України інформує, що всі електронні сервіси ДПС та Електронний кабінет працюють у штатному режимі.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що продовжує працювати новий формат спілкування з платниками – Комунікаційна податкова платформа.
За допомогою цієї платформи комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю проходять оперативно та якісно.
Ефективний зворотній зв’язок між платниками і податковою службою області забезпечується комунікаторами – фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), які координують роботу Комунікаційної податкової платформи регіону.
Нагадуємо, що на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою dp.ikc@tax.gov.ua.
На цю скриньку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з актуальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою.
Запрошуємо платників податків до спілкування за допомогою Комунікаційної податкової платформи!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує.
Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
Підпунктом «б» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості), що належить декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходиться (зареєстроване, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).
Для цілей підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:
► не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;
► не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію.
Згідно з п.п. 14.1.129 прим. 1 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ у нежитловій нерухомості (будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду) виділяють, зокрема:
► гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки (п.п. 14.1.129 прим. 1 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ);
► господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо (п.п. 14.1.129 прим. 1 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Визначення належності об’єкта нежитлової нерухомості (будівлі, незавершеного будівництва) до того чи іншого класу будівель за призначенням проводиться на підставі документів, що підтверджують їх право власності.
Разом з тим, п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства.
До цього виключного переліку відноситься, зокрема, нерухоме майно у вигляді об’єктів нежитлової нерухомості – нежитлові будинки некомерційного призначення та/або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 кв. м, розташоване на території України, яке станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування належало фізичній особі на праві власності (у тому числі спільної сумісної або спільної часткової власності), що підтверджується даними відповідних державних реєстрів (`п.п. 2 п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
При цьому, положення п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ застосовуються у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації.
Враховуючи викладене, у разі використання фізичною особою права на подання Декларації, об’єктом декларування може бути гараж, придбаний за рахунок доходів, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що при постачанні основних виробничих або невиробничих засобів база оподаткування ПДВ визначається відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а саме виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).
Згідно з п. 189.9 ст. 189 ПКУ якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.
Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.
Якщо внаслідок ліквідації необоротних активів отримуються комплектувальні вироби, складові частини, компоненти або інші відходи, які оприбутковуються на матеріальних рахунках з метою їх використання в господарській діяльності платника, на такі операції не нараховуються податкові зобов’язання (п. 189.10 ст. 189 ПКУ).
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до ст. 1 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Поняття та види договору визначено ст. 626 ЦКУ.
За спадковим договором одна сторона (набувач) зобов’язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача (ст. 1302 ЦКУ).
Згідно з п. 1 ст. 1304 ЦКУ спадковий договір укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, а також державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
На майно, визначене у спадковому договорі, нотаріус, який посвідчив цей договір, накладає заборону відчуження (ст. 1307 ЦКУ).
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) (ст. 1 ПКУ).
Відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дохід з джерелом його походження з України – це будь-який дохід, отриманий, зокрема, резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Оподаткування доходів фізичних осіб встановлено розділом ІV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ, відповідно до ст. 162 якого платником податку є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються, зокрема, інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ із застосуванням ставки податку 18 відс. (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167 ПКУ).
Враховуючи зазначене, спадковий договір є правочином, що покладає на його сторін (набувача та відчужувача) взаємні зобов’язання, тому дохід у розумінні ПКУ виникає як у відчужувача в залежності від умов цього договору так і у набувача після смерті відчужувача.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.
Норми передбачені п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. 59 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ у разі якщо органи місцевого самоврядування населених пунктів на лінії зіткнення не прийняли рішень про встановлення ставок на об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості на 2020 рік, такий податок до прийняття відповідного рішення сплачується виходячи з норм ПКУ із застосуванням їх ставки у розмірі 0,5 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2020 року, за 1 кв. метр бази оподаткування.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) за результатами річної податкової декларації про майновий стан і доходи (Декларація) та у вигляді авансових платежів сплачується фізичними особами – підприємцями (ФОП) на загальній системі оподаткування за кодом бюджетної класифікації 11010500 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування».
Норми передбачені наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» із змінами.
Разом з тим, згідно з Довідником відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженим наказом Державної казначейської служби України від 28.11.2019 № 336 із змінами, код класифікації доходів бюджету передбачає таку позицію:
11010501 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами, які не підлягають обов’язковому декларуванню.
Протягом січня – вересня 2022 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) надійшло 142 запити на отримання публічної інформації. У порівнянні з аналогічним періодом 2021 року кількість запитів зменшилась на 111 одиниць, або на 78,17%.
Згідно з аналізом результатів опрацювання запитів на публічну інформацію:
- 114 – задоволено, з наданням інформації або відкритої інформації;
- 26 – не відповідали вимогам ст. 1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» із змінами, про що запитувачам надані відповідні роз’яснення;
- 1 – надіслано за належністю;
- 1 – станом на 01.10.2022 знаходиться на виконанні.
З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків при ГУ ДПС діє електронна поштова скринька dp.public@tax.gov.ua, запити на публічну інформацію з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками контролюючого органу.
Крім того, ГУ ДПС для забезпечення прозорості діяльності здійснює оприлюднення публічної інформації у формі 4 наборів відкритих даних на «Єдиному державному webпорталі відкритих даних», data.gov.ua та субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області».
У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) станом на 01.10.2022 адміністративні послуги надаються у 34 центрах обслуговування платників (ЦОП) при державних податкових інспекціях ГУ ДПС (далі – ДПІ), Синельниківській ДПІ, де ЦОП не створено, мобільному ЦОПі та ГУ ДПС.
В умовах введення в Україні воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами) ЦОПи ДПІ ГУ ДПС здійснюють сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема надають адміністративні послуги, інші функції сервісного обслуговування платників незалежно від місця їх обліку.
Платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних. ЦОПами забезпечується надання 79 адміністративних послуг, 53 з яких надається безкоштовно.
Так, протягом січня – вересня 2022 року до ЦОПів Дніпропетровської області надійшло понад 204,0 тис. звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг, що на 28,9 тис. звернень менше у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року. У т.ч. в електронному вигляді надійшло майже 82,7 тис. звернень, або 40,5 % від загальної кількості, та майже на 11,8 тис. звернень більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року.
Платниками податків отримано понад 197,5 тис. адміністративних послуг, що майже на 23,5 тис. послуг менше ніж у відповідний період минулого року. У т.ч. в електронному вигляді суб’єктами звернень отримано понад 76,9 тис. адміністративних послуг, або 38,9 % від загальної кількості отриманих адміністративних послуг, та на 12,3 тис. послуг більше у порівнянні з січнем – вереснем минулого року.
Відеоматеріал знаходиться за посиланням:
https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/9057.html
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, яка є платником єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення.
Норми встановлені п. 294.6 ст. 294 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.
У разі анулювання реєстрації платника єдиного податку за рішенням контролюючого органу податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому проведено анулювання реєстрації (п. 295.8 ст. 295 ПКУ).
Враховуючи зазначене, у разі прийняття рішення про припинення підприємницької діяльності фізична особа – підприємець (ФОП) – платник єдиного податку не подає заяву про відмову від спрощеної системи оподаткування.
ФОП на спрощеній системі оподаткування не сплачує єдиний податок з періоду, наступного за періодом, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення, а саме:
► перша та друга групи – з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення;
► третя група – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, в якому контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ.
Норми передбачені п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 ПКУ постачання послуг – це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.
Відповідно до п.п. 196.1.3 п. 196.1 ст. 196 ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з:
► надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов’язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів;
► надання послуг із загальнообов’язкового державного соціального страхування (у тому числі пенсійного страхування), недержавного пенсійного забезпечення, залучення та обслуговування пенсійних вкладів та рахунків учасників фондів банківського управління, адміністрування недержавних пенсійних фондів.
Враховуючи викладене, операція з медичного страхування своїх працівників за кошти підприємства не призводить до виникнення податкових зобов’язань з ПДВ.
Державна податкова служба України інформує про оновлення версії програмного забезпечення ПРРО для Windows.
Користувачам програмного забезпечення ПРРО для Windows необхідно замінити поточну версію на оновлену, що розміщена за посиланням: https://tax.gov.ua/Downloads/PRRO/PRRODPS.zip.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 01 жовтня 2022 року набрав чинності Закон України від 20 вересня 2022 року № 2606-IX «Про внесення змін до підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування природного газу» (далі – Закон України № 2606), у зв’язку з чим внесено зміни до п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема його доповнено новим п.п. 69.31.
Так, встановлено, що тимчасово, на період до останнього дня (включно) місяця, в якому Кабінетом Міністрів України повністю скасовано будь-які заборони на здійснення експорту (вивезення) газу природного за межі митної території України, положення розділів IX та XX ПКУ застосовуються з урахуванням особливостей, визначених п.п. 69.31 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Так, для цілей реалізації положень ст. 252 ПКУ фактичною ціною реалізації для газу природного, видобутого в Україні з 01 серпня 2022 року, що видобувається платниками рентної плати за користування надрами для видобування природного газу, є максимальний показник наведених величин у п.п. 69.31 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Центральний орган виконавчої влади, що формує та реалізує державну політику економічного розвитку, до 10 числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, розміщує на своєму офіційному веб-сайті у спеціальному розділі показники, визначені п.п. 69.31 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, та фактичну ціну реалізації природного газу, визначену за 1 000 метрів кубічних у національній валюті України, і надає інформацію про таку фактичну ціну центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Для цілей застосування п. 252.20 ст. 252 ПКУ фактична ціна перераховується за офіційним курсом Національного банку України станом на 01 число місяця, наступного за податковим (звітним) періодом.
Норми п.п. 69.31 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ не поширюються на обсяги природного газу, визначені п. 252.24 ст. 252 ПКУ.
У разі експорту (вивезення) за межі митної території України газу природного, видобутого у податкових (звітних) періодах починаючи з 01 квітня 2022 року, який засвідчено належно оформленою митною декларацією, яка до 05 числа місяця, наступного за місяцем митного оформлення, надається центральним митним органом контролюючому органу, у наступних за податковим (звітним) періодом, у якому такий газ був видобутий, платник рентної плати зобов’язаний після оформлення митної декларації у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, подати уточнюючу (уточнюючі) податкову декларацію, у якій збільшити суму податкових зобов’язань з рентної плати на суму перевищення податкових зобов’язань за обсяги експортованого газу природного, визначених відповідно до вимог п. 252.8 ст. 252 ПКУ, над сумою податкових зобов’язань за відповідний податковий (звітний) період, у якому такий газ був видобутий, без застосування штрафних санкцій та пені. Сума самостійно донарахованих платником рентної плати податкових зобов’язань підлягає сплаті у строки, визначені ст. 57 ПКУ.
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє наступне.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Банківський сервіс «інтернет-банкінг» – це сучасний програмний комплекс, що дає змогу контролювати стан своїх рахунків та здійснювати банківські операції без відвідування установи банку в режимі 24 години на добу з будь-якої точки світу, де є доступ до мережі Інтернет.
Інтернет-банкінг, на відміну від платіжного застосунку, робить тільки пряме перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача на основі розпоряджень, які клієнт передає банку на відстані, і для цього клієнт самостійно повинен обрати в інтерфейсі Інтернет-банкінгу свій рахунок, з якого він бажає сплатити, та вказати платіжні реквізити отримувача – код отримувача та його IBAN.
Враховуючи викладене, суб’єкт господарювання не застосовує реєстратор розрахункових операцій (РРО) та/або програмний РРО (ПРРО) у разі реалізації товарів (послуг), оплата за які здійснюється за допомогою сервісу «Інтернет-банкінг».
Державна податкова служба України інформує, що керівництва користувачів безкоштовного програмного рішення ДПС для версій WEB, Android, iOS та Windows розміщені за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/.
Тест для перевірки рівня знань кодів ознак доходів, необхідних для заповнення Додатку 4 ДФ до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (частина 1: найпопулярніші запитання): https://forms.gle/pKEea2husj4EWpt46.
Тест для перевірки рівня знань кодів ознак доходів, необхідних для заповнення Додатку 4 ДФ до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (частина 2): https://forms.gle/BG4uaWSEZyDF2J1T9.
https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/9052.html
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року
№ 666» затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок заповнення документів).
Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку заповнення документів.
Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).
Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.
Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 351.6 ст. 351, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.
Відділ комунікацій з громадськістю
управління інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС
у Дніпропетровській області
(Кам’янський регіон)