Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?
Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?
Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?
Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє, що п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, визначено, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним п. 133.4 ст. 133 ПКУ, у розмірі, що не перевищує 4 відс. суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.
Згідно з п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).
Відповідно до п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.
У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.
Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до цього Кодексу та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (п.п. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
При цьому п. 729.1 ст. 729 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі – ЦКУ) передбачено, що пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема, грошей та цінних паперів, особам, встановленим частиною першою ст. 720 ЦКУ, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.
Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви (п. 729.2 ст. 729 ЦКУ).
До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом (п. 729.3 ст. 729 ЦКУ).
Відповідно до п. 5 ст. 719 ЦКУ договір дарування валютних цінностей фізичних осіб між собою на суму, яка перевищує п’ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до п. 1 ст. 639 ЦКУ договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (п. 1 ст. 640 ЦКУ).
Таким чином, лише у разі декларування права на податкову знижку на суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань неприбутковим організаціям, одним із підтверджуючих документів, які необхідно надати платником податку контролюючому органу, є копія договору про пожертву. При здійсненні благодійних внесків неприбутковим організаціям такої вимоги законодавством не передбачено.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Закон № 1072), який набрав чинності 10 грудня 2020 року, підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено, зокрема, п. 2 прим. 4.
Відповідно до п. 2 прим. 4 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ контролюючий орган здійснює списання без подання заяви платником податків податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій і пені) платника податків, сукупний розмір якого за усіма податками і зборами не перевищує 3060 грн (включно), що за даними інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, обліковувався станом на 01 листопада 2020 року та залишився несплаченим/непогашеним станом на дату списання такого боргу.
Таке списання здійснюється без застосування положень ст. 101 «Списання безнадійного податкового боргу» ПКУ та виключно за даними, що містяться в інформаційно-телекомунікаційних системах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Списані суми підлягають відновленню у разі виявлення обставин, що свідчать про відсутність підстав для списання.
Положення п. 2 прим. 4 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не застосовується щодо податкового боргу з податків та зборів, які відповідно до податкового, митного та іншого законодавства справляються у зв’язку із ввезенням (пересиланням) товарів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенням (пересиланням) товарів з митної території України або території вільної митної зони, а також щодо осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року № 2597-VIII зі змінами та доповненнями.
Нараховані та сплачені або стягнуті за період з дати набрання чинності Законом № 1072 до дати списання податкового боргу відповідно до п. 2 прим. 4 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ суми податкового боргу, штрафних санкцій та пені не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, не спрямовуються на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших податків, зборів, не повертаються у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунків у банках.
На списані відповідно до п. 2 прим. 4 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ суми не застосовуються штрафні санкції, не нараховується пеня, передбачені ПКУ, за період з дати набрання чинності Законом № 1072 і до дати списання включно.
Списання податкового боргу згідно з цим пунктом є підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів.
На підставі наданої контролюючим органом інформації про списані суми податкового боргу підлягають закінченню відкриті державною виконавчою службою виконавчі провадження та припиняються заходи примусового виконання рішень щодо стягнення податкового боргу з платників податків, яким здійснюється списання сум податкового боргу відповідно до п. 2 прим. 4 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, у порядку, визначеному Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» зі змінами та доповненнями.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) – це мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить, зокрема, одній фізичній особі – підприємцю є загальним мінімальним податковим зобов’язанням.
Особливості визначення загального МПЗ платників єдиного податку встановлено ст. 297 прим. 1 ПКУ.
Згідно з п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
Різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок обчислюється шляхом віднімання від загального мінімального податкового зобов’язання загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.
При позитивному значенні різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок платник єдиного податку другої або третьої групи зобов’язаний збільшити визначену в податковій декларації за податковий (звітний) рік суму єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету, на суму такого позитивного значення (абзац перший п. 297 прим. 1.7 ст. 297 прим. 1 ПКУ).
Відповідно до абзацу другого п. 297 прим. 1.8 ст. 297 прим. 1 ПКУ позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок є частиною зобов’язань з єдиного податку.
Пунктом 64 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік.
Відповідно до п. 124.1 ст. 124 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 5 відс. погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу.
Діяння, передбачені, зокрема, п. 124.1 ст. 124 ПКУ, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. від суми несплаченого (несвоєчасно) сплаченого грошового зобов’язання (п. 124.2 ст. 124 ПКУ).
Діяння, передбачені п. 124.2 ст. 124 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов’язання на строк більше 90 календарних днів, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання (п. 124.3 ст. 124 ПКУ).
Порядок виконання у період воєнного стану платником свого обов’язку, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності встановлено п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов’язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків щодо строків сплати податків та зборів, зокрема, стосовно річного звітного періоду – строків сплати за 2021 рік, для місячного звітного періоду – за січень – травень 2022 року за умови їх сплати не пізніше 01 серпня 2022 року (абзац дев’ятий п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Іншого звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання строків сплати податків та зборів ПКУ не передбачено.
Отже, враховуючи те, що першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік, у разі несплати (несвоєчасної сплати) задекларованого позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, яке є частиною зобов’язань з єдиного податку, до фізичних осіб підприємців – платників єдиного податку другої – третьої груп, які мають можливість своєчасно виконувати свій податковий обов’язок, контролюючим органом застосовуються штрафні (фінансові) санкції, передбачені ст. 124 ПКУ.
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) повідомляє.
Програмне забезпечення може бути одночасно встановлено на будь-яку кількість пристроїв, але використовувати один програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО) можна тільки на одному пристрої і тільки одним касиром.
В програмних рішеннях «ПРРО Каса» та «пРРОсто», які надаються Державною податковою службою на безоплатній основі, на даний час немає можливості одночасно використовувати різними суб’єктами господарювання два окремі ПРРО на одному пристрої.
Водночас, таке використання суб’єктами господарювання ПРРО допустиме лише почергово. Для цього необхідно почергово закривати робочу зміну одному суб’єкту господарювання та відкривати робочу зміну іншому.
При цьому, суб’єкт господарювання протягом дня в ПРРО може відкрити нову робочу зміну у разі формування фіскального звітного чека (Z-звіту) та закриття попередньої зміни.
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує, що Інформаційно-довідковий департамент ДПС повідомив про наступне.
У межах створення Електронної інформаційної системи (Електронного Уряду) функціонує Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (далі – ЗІР), доступ до якого здійснюється через вебпортал ДПС або безпосередньо через будь-яку пошукову систему в мережі інтернет.
Робота ЗІР направлена на забезпечення суспільства своєчасною, достовірною і повною довідковою інформацією у вигляді, зокрема, відповідей на запитання із 37 напрямів; нормативними та інформаційними документами; актуальними ставками податків; інформацією щодо останніх змін в податковому законодавстві, щоденною підбіркою відповідей на двадцять актуальних запитань; податковим календарем, який містить систематизовану інформацію про терміни сплати податків і зборів, платежів, подання звітності до органів ДПС.
Крім того, користувачі ЗІР мають можливість оцінити якість відповідей на запитання, що містяться у розділі «Запитання-відповіді з Бази знань», залишити коментар чи пропозицію до них, а проведений аналіз та опрацювання таких коментарів дозволяє забезпечувати надання якісних інформаційно-довідкових послуг.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів (далі – обладнання) підлягає реєстрації в Єдиному державному реєстрі обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів (далі – Єдиний реєстр обладнання), ведення якого передбачено статтею 21 Закону № 4811 з урахуванням змін, внесених Законом України № 31732, які набирають чинності з 22.01.2024.
Водночас статтею 21 Закону № 481 передбачено, що Порядок ведення Єдиного реєстру обладнання затверджується Кабінетом Міністрів України, а форми заяв про реєстрацію обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів, про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі обладнання, про виключення відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі обладнання, затверджує Міністерство фінансів України.
На сьогодні підготовлено відповідні проєкти нормативно-правових актів, які проходять узгодження відповідно до законодавства.
Отже, з урахуванням погодженої позиції з Міністерством фінансів України Єдиний реєстр обладнання розпочне функціонувати з моменту затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів.
Таким чином, реєстрація обладнання у Єдиному реєстрі обладнання розпочнеться з початком функціонування цього реєстру.
1Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»
2Закон України від 29 червня 2023 року № 3173-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України у зв’язку із запровадженням електронної простежуваності обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах».
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує. Наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2024 № 29 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.02.2024 за № 193/41538), із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 14.02.2024 № 75 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 23 січня 2024 року № 29» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.07.2024 за № 238/41583), внесено зміни до форми податкової декларації про майновий стан і доходи.
Накази № 29 та № 75 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 05.03.2024 № 21 і вони набули чинності з дати опублікування, тобто 05.03.2024.
Декларування доходів громадянами у 2024 році: граничні строки подання податкової декларації про майновий стан і доходи
Ролик за посиланням: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/10849.html
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що у зв’язку з прийняттям Закону України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон № 3050) роз’яснення щодо нововведень в частині плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та єдиного податку четвертої групи були розміщені на вебпорталі ДПС (інформація щодо розміщення матеріалів наведена у Додатку 1).
Разом з цим, з метою більшої обізнаності платників з нововведеннями Закону № 3050, зокрема, стосовно реалізації прав та можливих дій для вирішення проблемних питань, пов’язаних зі справлянням податків на територіях, які зазнали пошкоджень внаслідок збройної агресій Російської Федерації, доводимо до відома інформацію щодо можливості/необхідності надання заяв до органу місцевого самоврядування або виконавчої влади про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами, здійснення заходів щодо внесення до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі – Реєстр майна) даних про власні об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, знищені або пошкоджені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.
Щодо плати за землю.
Податковим кодексом України (далі – Кодекс) визначено підстави для ненарахування плати за землю не тільки за земельні ділянки, що знаходяться на території активних бойових дій та тимчасово окупованих територіях.
Не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата) за земельні ділянки, забруднені вибухонебезпечними предметами (підпункт 283.1.9 пункту 283.1 статті 283, пункт 2831.2 статті 2831, пункт 288.8 статті 288 Кодексу).
Період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання (пункт 2831.2 статті 2831 Кодексу).
У додатку 2 наведена Орієнтовна схема дій юридичних осіб щодо отримання підстав для ненарахування та несплати плати за землю, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.
Dodatok_1.pdf (Завантажити) https://dp.tax.gov.ua/data/material/000/641/763052/Dodatok_1.pdf
Dodatok_2.pdf (Завантажити) https://dp.tax.gov.ua/data/material/000/641/763052/Dodatok_2.pdf
Декларування доходів громадянами у 2024 році: граничні строки подання податкової декларації про майновий стан і доходи
Ролик за посиланням: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/10849.html
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 1 п. 6.7 розд. VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588) для взяття на облік фізична особа, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, у строк 10 календарних днів після державної реєстрації (реєстрації) незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, зобов’язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання:
- заяву (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) за формою № 5-ОПП (додаток 8 до Порядку № 1588);
- копію документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, визначеного у п.п. 1 п. 6.7 розд. VI Порядку № 1588.
Підпунктом 2 п. 6.7 розд. VI Порядку № 1588 визначено, що контролюючий орган відмовляє в розгляді документів, поданих для взяття на облік особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, у разі:
- наявності обмежень на провадження незалежної професійної діяльності, встановлених законодавством;
- коли документи подані за неналежним місцем обліку;
- коли документи не відповідають встановленим вимогам, подані не в повному обсязі або коли зазначені в різних документах відомості є взаємно невідповідними;
- коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа;
- неподання для реєстрації особою, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.
Після усунення причин, що були підставою для відмови у взятті на облік такої самозайнятої особи, фізична особа може повторно подати документи для взяття на облік.
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) інформує.
Неформальна економіка і незадекларована праця сприяють створенню і існуванню недобросовісної конкуренції щодо тих суб’єктів господарювання, які у повному обсязі забезпечують виконання зобов’язань щодо сплати податків, охорони праці і соціального забезпечення працівників.
Використання незадекларованої праці для роботодавця – це:
- додаткові витрати часу та ресурсів на навчання працівників – досвідчені спеціалісти відмовлятимуться працювати на таких умовах або швидко знайдуть краще місце;
- проблеми з отриманням банківських кредитів та інвестицій;
- закритий вихід на нові ринки країн ЄС, Канади і ще кілька десятків країн, з якими Україна уклала угоди про вільну торгівлю;
- істотні штрафи за порушення трудового законодавства у разі перевірки тощо.
Наголошуємо, що оформлення трудових відносин із найманими працівниками відповідно до законодавства, сплата податків та єдиного внеску на загальнообовʼязкове державне соціальне страхування – це міцна оборона України, гарантований розвиток економіки, покращення інвестиційного клімату, зростання рівня соціальної захищеності, благополуччя кожної сім’ї і гідні умови праці для кожного.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, опубліковано 08 березня 2024 о 11:08
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, якщо резидент Дія Сіті у періоді перебування на загальній системі оподаткування застосовував квартальний податковий (звітний) період, такий платник податку повинен подати фінансову звітність разом з податковою декларацією з податку на прибуток за відповідний звітний (податковий) період до переходу на особливості оподаткування податком на прибуток.
Якщо резидент Дія Сіті у періоді перебування на загальній системі оподаткування застосовував річний податковий (звітний) період, такий платник податку подає у складі податкової декларації за звітний рік, у якому відбувся перехід на особливий режим, річну фінансову звітність (при цьому платник додає доповнення з поясненням щодо розбіжностей у показниках фінансової звітності та податкової декларації з податку на прибуток).
.
За зверненням фізичної особи – підприємця (ФОП) на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) проведено онлайн зустріч за участі керівництва та фахівців податкової служби регіону.
Під час заходу ФОПу на загальній системі оподаткування надані роз’яснення стосовно проведення остаточного розрахунку єдиного внеску у разі його поквартальної сплати та подання Додатку ЄСВ 1 у складі річної податкової декларації про майновий стан і доходи за терміном до 1 травня року, наступного за звітним.
Також розповіли про онлайн-сервіси ДПС, зокрема про переваги «Електронного кабінету».
Платник отримав вичерпні відповіді на актуальні питання.
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) нагадує, що працює пошуковий сервіс «Пошук фіскального чека», що розміщений на вебпорталі ДПС за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/cashregs/check.
Цей сервіс дозволяє здійснити пошук розрахункового документа (чека) РРО/ПРРО у тому числі шляхом сканування QR-коду, який є реквізитом чека згідно з Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, та містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чека, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека/електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер РРО/ПРРО.
З метою забезпечення пошуку чека засобами зазначеного пошукового сервісу ДПС рекомендує у QR-коді чека передбачити посилання (прямий виклик) на пошуковий сервіс:
https://cabinet.tax.gov.ua/cashregs/check?mac=
за структурою:
https://cabinet.tax.gov.ua/cashregs/check?mac=ABCD…&date=yyyyMMdd&time=HHmm&id=NNNN…&sm=" "&fn=1234567890, де
ABCD… – MAK (hash);
yyyyMMdd – дата чеку;
HHmm – час;
NNNN… – ід чеку;
sm – сума розрахункової операції (роздільник ".");
1234567890 – фіскальний номер РРО/ПРРО, на якому сформований чек.
Наприклад:
Застосування QR-коду для пошуку чека через пошуковий сервіс ДПС значно спрощує такий пошук для покупця товарів/послуг.
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський регіон) звертає увагу, що з 01 січня 2024 року Державною податковою службою України з метою мінімізації помилок, що допускаються фізичними особами, які виявили бажання брати добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального (пенсійного) страхування, під час подання звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в складі податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – звітність з єдиного внеску), що в подальшому може призводити до проблем із зарахуванням страхового стажу таких осіб, доопрацьовано автоматизовані контролі приймання звітності з єдиного внеску.
Так, на етапі обробки звітності з єдиного внеску забезпечено можливість перевірки номеру договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального (пенсійного) страхування (далі – договір) із даними, які містяться в реєстрі страхувальників Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – Державний реєстр), що дає змогу виключити можливість приймання звітності з єдиного внеску за номерами договорів, що не обліковуються за цією фізичною особою, та як наслідок убезпечить фізичну особу від випадків, коли в реєстрі страхувальників та реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру за один і той самий період буде міститися різна інформація щодо укладених договорів.
Враховуючи викладене, звертаємо увагу на необхідності уважного заповнення поля «№ договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування» в додатку ЄСВ 2 до податкової декларації про майновий стан і доходи, зокрема, формат номерів договорів станом на сьогоднішній день має бути наступним: Приклад 1 – O1926519100003; Приклад 2 – D2326519100095.
Беручи до уваги найпоширеніші помилки під час заповнення звітності з єдиного внеску фізичними особами, які уклали договір, зазначаємо, що першим символом зазначеного номера є латинська літера «O» або «D».
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками транспортного податку (далі – Податок) є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що є об’єктами оподаткування.
Нормами ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування Податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ).
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ), станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на офіційному вебпорталі розміщується перелік легкових автомобілів (далі – Перелік), з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Основним показником, на основі якого складається Перелік, є середньоринкова вартість автомобіля.
Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів затверджена постановою КМУ від 18 лютого 2016 року № 66 «Про затвердження Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів та внесення змін у додатки 1 і 2 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів» (далі – Методика).
Враховуючи зазначене, у разі якщо легковий автомобіль включений до Переліку та щодо нього в колонці «Рік випуску (включно)» Переліку зазначено «до 1 року», однак з року випуску (виготовлення) пройшло вже більше 1 року, є об’єктом оподаткування транспортним податком. При цьому, датою, яку слід враховувати для обчислення суми транспортного податку, вважається дата випуску (виготовлення) транспортного засобу (день, місяць, рік) згідно з реєстраційними і технічними документами на транспортний засіб. Для транспортних засобів, календарну дату виготовлення яких визначити неможливо, – 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платник податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) обов’язково декларує результати усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, за винятком випадків, зазначених в п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ).
Згідно з п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу:
а) дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (сума, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн), що у 2024 році складає 4240,00 грн на місяць (3028,00 грн х 1,4);
б) дохід, отриманий платником податку від продажу інвестиційних активів у випадку, визначеному п.п. 165.1.40 п. 165.1 ст. 165 ПКУ (сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) за нормами безоплатної передачі, визначеними ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III залежно від їх призначення, та майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації) та п.п. 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ (інвестиційний прибуток від операцій з борговими зобов’язаннями Національного банку України та з державними цінними паперами, емітованими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику та/або реалізує державну бюджетну політику у сфері управління державним боргом та гарантованим державою боргом, з урахуванням курсових різниць).
У випадках, зазначених у підпунктах «а» і «б» п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ, платник податку не включає до розрахунку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами суму доходів та витрат на придбання таких інвестиційних активів.
Міністерство фінансів України наказом від 26.12.2023 № 720 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.01.2024 за № 54/41399) внесені зміни до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за № 111/26556 (далі – Наказ № 720).
Наказ № 720 набирає чинності з дня його офіційного опублікування (16 лютого 2024 року його офіційно опубліковано в «Офіційному віснику»).
Таким чином всі наведені нижче зміни потрібно буде враховувати при поданні звітності за ІІ квартал 2024 року.
Наказом № 720 внесені зміни до:
1) Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок);
2) Додатка 1 до Порядку «Таблиця відповідності кодів категорій застрахованих осіб та кодів бази нарахування і розмірів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування»;
3) Розділу І «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку, а саме: запроваджуються нові ознаки доходів фізичних осіб 210 (допомога по частковому безробіттю), 211 (компенсація за пошкоджений/знищений об’єкт нерухомого майна) та внесені правки щодо ознак доходів фізичних осіб 111, 112, 156, 189, 193 відповідно до чинних норм податкового законодавства.
Відділ комунікацій з громадськістю
управління інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС
у Дніпропетровській області (Кам'янський регіон)