Шановні платники! Нагадуємо, що в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області працює комунікаційна податкова платформа – відкритий майданчик для спілкування з інститутами громадянського суспільства та бізнес-асоціаціями.
Представники бізнесу та громадськості можуть звернутись на електронну скриньку комунікаційної податкової платформи за адресою dp.ikc@tax.gov.ua з нагальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення зустрічей за визначеною тематикою.
Завжди відкриті до спілкування та чекаємо на ваші запитання.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Загальний план Державної податкової служби України удосконалення управління податковими ризиками на період з 01.01.2025 по 31.12.2026 (далі – Загальний план), схвалений Протоколом засідання Експертної комісії Державної податкової служби із застосування системи управління податковими ризиками від 27.12.2024 № 3-ЕК СУПР, демонструє зобов’язання ДПС повністю прийняти та використовувати найкращі міжнародні принципи та практики управління комплаєнс-ризиками.
В сучасних податкових органах управління комплаєнс-ризиками є основним механізмом взаємодії податкового органу та платників податків. Його використання є належною практикою, яка застосовується в податкових адміністраціях Європейського Союзу.
Впровадження та ініціалізація структури управління комплаєнс-ризиками мають вирішальне значення для досягнення стратегічних цілей як Національної стратегії доходів України до 2030 року, так і програмних документів України з управління державними фінансами.
Традиційною стратегічною метою розроблення та реалізації планів вдосконалення є підвищення добровільного дотримання законодавства при одночасному зниженні витрат на дотримання законодавства для платників податків та детінізація національної економіки.
Добровільне дотримання податкового законодавства в Україні означає реєстрацію у якості платників податків, коли це необхідно, вчасне подання податкової звітності, надання повної та точної інформації при декларуванні належних бюджету платежів та сплату всіх податків у встановлені законодавством терміни.
ДПС має намір впливати на всіх платників податків щодо дотримання їх податкових зобов’язань з розумінням того, що для досягнення оптимальних рівнів дотримання законодавства необхідно бути в курсі поведінки платників податків та розробляти методи впливу на їх поведінку. ДПС спрямована на впровадження у своїй діяльності кращих міжнародних практик податкового адміністрування та адаптації їх до особливостей національного податкового законодавства і реалій національної економіки.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Пунктом 296.2 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.
Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої групи.
Платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої (фізичні особи – підприємці) груп, або відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ (абзац перший п.п. 296.5.1 п. 296.5 ст. 296 ПКУ).
Згідно з абзацом першим п. 296.3 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.
Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи) у складі податкової декларації платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року подають також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників (абзац другий п. 296.3 ст. 296 ПКУ).
Вимоги п. 296.3 ст. 296 ПКУ не застосовуються платниками єдиного податку третьої групи – електронними резидентами (е-резидентами) (абзац третій п. 296.3 ст. 296 ПКУ).
Разом з тим, абзацом першим п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ визначено, що платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 31.01.2025 № 57) (далі – Декларація).
Відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на вебпорталі ДПС, а саме: в рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів розміщені електронні форми Декларації:
за ідентифікатором форми F0103407 (для першої та другої груп – рiчна) разом з додатками:
Додаток 1 «Вiдомостi про суми нарахованого доходу застрахованих осiб та суми нарахованого єдиного внеску» – за ідентифікатором форми F0134107;
Додаток 2 «Розрахунок загального мiнiмального податкового зобов’язання за податковий (звiтний) рiк» – за ідентифікатором форми F0134207;
за ідентифікатором форми F0103309 (для третьої групи – квартальна) разом з додатками:
Додаток 1 «Вiдомостi про суми нарахованого доходу застрахованих осiб та суми нарахованого єдиного внеску» – за ідентифікатором форми F0133109;
Додаток 2 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звiтний) рiк» – за ідентифікатором форми F0133209.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
Робота у приватній частині (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису.
В режимі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету користувач має можливість створювати, редагувати, підписувати та надсилати податкову звітність.
Для формування Декларації в режимі «Введення звітності» користувач самостійно встановлює фільтр за параметрами: рік, період, щодо якого здійснюється звітування, за допомогою кнопки «Створити» обирає тип форми «F01 Прибуток». Із запропонованого переліку форм обирає необхідну форму «F0103407/F0103309» Декларації, зазначає відповідний територіальний орган ДПС (регіон, район) в полі «Код ДПІ» (за замовчуванням встановлено орган ДПС за місцем основної реєстрації) та натискає кнопку «Створити».
При цьому у відкритій частині Електронного кабінету у розділі «Допомога» розміщено покрокову допомогу щодо створення електронних документів за допомогою режиму «Введення звітності».
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.
Відповідно до п. 6 прим. 1 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (із змінам) (далі – Порядок зупинення), у разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, поданих платником податку для підтвердження невідповідності критеріям ризиковості платника податку, або прийняття комісією центрального рівня рішення про задоволення скарги та скасування рішення комісії регіонального рівня про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, наступного робочого дня після дати прийняття такого рішення підлягають автоматичній реєстрації податкові накладні/розрахунки коригування, якщо одночасно виконуються такі умови:
- реєстрацію таких податкових накладних/розрахунків коригування зупинено на підставі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з рішеннями, прийнятими починаючи з дати останнього включення платника податку в перелік платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, до дати подання інформації та копій документів, за результатами розгляду яких прийняте рішення про невідповідність критеріям ризиковості платника податку;
- дата подання для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) таких податкових накладних/розрахунків коригування припадає на період, що не перевищує 180 днів до дати подання інформації та копій документів, за результатами розгляду яких прийняте рішення про невідповідність критеріям ризиковості платника податку або рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, якщо щодо такого рішення комісією центрального рівня задоволено скаргу та скасовано рішення комісії регіонального рівня про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку;
- на початок операційного дня, протягом якого здійснюється така автоматична реєстрація в ЄРПН, операції в таких податкових накладних/розрахунках коригування не відповідають критеріям ризиковості здійснення операцій згідно з додатком 3 та стосовно платника податку відсутнє чинне рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку;
- щодо таких податкових накладних/розрахунків коригування платника податку комісією регіонального рівня не прийнято рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216;
- у день такої автоматичної реєстрації в ЄРПН наявна сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати такі податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, обчислена відповідно до п.п. 200 прим. 1.3 або 200 прим. 1.9 ст. 200 прим. 1 Податкового кодексу України.
Отже, розрахунок коригування на зменшення податкових зобов’язань, реєстрацію якого було зупинено з причини відповідності покупця критеріям ризиковості платника податку, після прийняття рішення про виключення платника з такого критерію буде зареєстровано автоматично, якщо одночасно виконуються всі умови передбачені п. 6 прим. 1 Порядку зупинення.
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) нагадує, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО, податок) має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника ПДФО – резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України (далі – Кодекс).
Заробітна плата – це основна та додаткова винагорода, інші заохочувальні та компенсаційні кошти, які виплачують платнику податку на підставі відносин трудового найму.
Відповідно до п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Кодексу до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).
Звертаємо увагу! Копії зазначених документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого Кодексом.
Обмеження:
Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 Кодексу).
!!! Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
Сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшену з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу, крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 Кодексу (п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 Кодексу).
Сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, у разі включення до податкової знижки витрат, передбачених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 Кодексу, розраховується окремо від інших витрат та не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 Кодексу).
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунка подається платником в електронній формі через електронний кабінет у порядку, встановленому статтею 421 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Платник має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунка один раз протягом календарного року.
Якщо платник – юридична особа має відокремлені підрозділи, то повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунка подається такою юридичною особою за кожним відокремленим підрозділом.
Використання єдиного рахунка платником розпочинається з робочого дня, що настає за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунка.
У разі відмови платника від використання єдиного рахунка таке використання припиняється починаючи з 1 січня наступного календарного року на підставі повідомлення про відмову від використання єдиного рахунка.
Після подання повідомлення про використання платник в електронному кабінеті отримує підтвердження про включення такого платника до реєстру платників єдиного рахунку та реквізити єдиного рахунку для сплати податків.
Єдиний рахунок не може використовуватися платником для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями.
Під час використання платником єдиного рахунка для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, відповідно до пункту 351.3 статті 351 ПКУ платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Державною казначейством для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС.
Кошти, які сплачені на інші рахунки у випадку, передбаченому абзацом першим цього пункту, вважаються помилково сплаченими грошовими зобов'язаннями та підлягають поверненню у порядку, визначеному статтею 43 ПКУ.
Національна стратегія доходів України до 2030 року – це дорожня карта реформування податкової системи, а також удосконалення процедур податкового адміністрування
Майно АТ «ПівдГЗК» передано в податкову заставу через несплату податкового зобов’язання в розмірі 3,7 млрд грн. Про це повідомив Голова ДПС Руслан Кравченко в Telegram-каналі.
Він нагадав, що сплатити ці кошти до бюджету «ПівдГЗК» зобовʼязав Верховний Суд. Протягом трьох років компанія виплатила 29,8 млрд грн дивідендів на користь 12 кіпрських компаній. Однак реальними отримувачами доходу були структури в Нідерландах – отже, підстав для застосування пільгової ставки не було.
«На жаль, наразі рішення суду платник ігнорує. Протягом 10 днів, передбачених Податковим кодексом України на добровільне виконання грошового зобов’язання, сума не була сплачена. З початку травня цей борг офіційно став податковим», – сказав Руслан Кравченко.
ДПС вже направила боржнику лист щодо необхідності сплати податкового боргу, податкову вимогу та ухвалила рішення про опис майна. На підставі складеного та узгодженого з платником податків акту, майно зареєстровано у податкову заставу.
Якщо борг не сплатять, то майно, описане у податкову заставу, буде реалізовано в рахунок його погашення. До речі, на суму боргу відбувається нарахування пені – 120 % річних облікової ставки НБУ.
«Уникаєш виконання фінансових зобов’язань – доведеться відповідати. Закон один для всіх. Рішення суду потрібно виконувати», – додав Голова ДПС.
Також читайте:
Руслан Кравченко: Верховний Суд зобов'язав АТ «ПівдГЗК» сплатити до бюджету 3,7 млрд грн.
Більше клієнтів, ніж відображено у доходах та неоформлені працівники – такі найпоширеніші порушення виявили податківці під час перевірок автошкіл. Органи ДПС у 2025 році провели 108 перевірок акредитованих і внесених до Єдиного державного реєстру МВС суб’єктів господарювання, які надавали послуги з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації водіїв.
Податківці з’ясували, що кількість осіб, які пройшли навчання і склали іспити, не збігалася із задекларованими сумами доходу цих суб’єктів господарювання. Тобто оплата, ймовірно, проводилась готівкою, без використання реєстраторів розрахункових операцій або програмних РРО.
Так, наприклад:
− у Київській області підприємству донараховано 2,19 млн грн штрафних санкцій за розрахунки без РРО/ПРРО та без видачі розрахункових документів за надані послуги;
− у Хмельницькій області на підприємство накладено штраф на суму понад 0,8 млн грн за отримання готівки за послуги без застосування РРО/ПРРО;
– у Кіровоградській області на товариство накладено 0,14 млн грн штрафу за проведення розрахунків з клієнтами через мобільний застосунок без використання РРО/ПРРО та без видачі розрахункових документів;
− у Вінницькій області підприємство викрито на використанні найманої праці 12 працівників без оформлення трудових відносин – матеріали перевірки направлені до Державної служби з питань праці для прийняття відповідних рішень.
Наголошуємо: використання РРО/ПРРО при здійсненні господарської діяльності та офіційне оформлення трудових відносин з найманими працівниками – підтримка доброї репутації платника податків і уникнення штрафних санкцій.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що одним з важливих напрямків діяльності Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) є консультування мобілізованих самозайнятих осіб, які не можуть виконувати податкові обов’язки, а також членів їх сімей.
За результатами проведення аналізу переліку ФОПів, яким нараховуються податкові зобов’язання, зокрема з єдиного податку та військового збору і які ймовірно не можуть виконувати свої податкові зобов’язання, фахівцями податкової служби регіону у межах чинного законодавства здійснюються належні заходи реагування.
Зокрема, для надання консультацій мобілізованим самозайнятим особам та ветеранам, а також членам їх родин з податкових питань в ГУ ДПС працюють номери телефонів «гарячих ліній»: (096) 862 10 70, (095) 159 09 70, (093) 606 30 45, (099) 510 11 50.
За вищезазначеними номерами телефонів «гарячих ліній» можна отримати роз’яснення і консультації з питань щодо:
- сплати єдиного внеску мобілізованими особами – підприємцями;
- порядку подання заяви про неможливість виконання податкового обов’язку мобілізованими особами, її заповнення та підтверджуючі документи, які необхідно додати до заяви;
- відмови від застосування спрощеної системи оподаткування.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ст. 42 Господарського кодексу України визначено: підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Пунктом 177.8 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою – підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Разом з тим, згідно з п.п. 2 п. 297.1 ст. 297 ПКУ платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої – четвертої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з главою 1 розд. ХІV ПКУ.
Водночас, відповідно до п.п. 38.9 п. 38 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ під час нарахування (виплати) фізичним особам – підприємцям, місцезнаходженням або місцем проживання яких є тимчасово окупована територія України (незалежно від системи оподаткування), доходу від здійснення ними підприємницької діяльності суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, зобов’язані утримати податок на доходи у джерела виплати. При цьому на таких осіб не поширюється дія п. 177.8 ст. 177 ПКУ та п.п. 2 п. 297.1 ст. 297 ПКУ.
Доходи від здійснення підприємницької діяльності, оподатковані відповідно до п.п. 38.9 п. 38 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи – підприємця та/або доходу фізичної особи підприємця платника єдиного податку.
Крім того, особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, до контролюючого органу за основним місцем обліку (п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).
Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями.
Відповідно до п. 4 розд. IV Порядку в додатку 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку (далі – Довідник ознак доходів).
Згідно з Довідником ознак доходів дохід, виплачений самозайнятій особі відображається у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «157».
Отже, суб’єкт господарювання (самозайнята особа) під час нарахування (виплати) доходів фізичним особам – підприємцям, які визначені в п.п. 38.9 п. 38 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, зобов’язаний відобразити такі доходи у додатку 4ДФ до Розрахунку за «157» ознакою доходу.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) базова (основна) ставка податку на прибуток на прибуток підприємств становить 18 відсотків.
Згідно з п. 136.1 прим. 1 ст. 136 ПКУ базова (основна) ставка податку становить 25 відс. для цілей:
а) оподаткування прибутку фінансової установи (крім страховика), визначеного відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ;
б) оподаткування скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії фінансової установи (крім страховика), визначеного відповідно до ст. 39 прим. 2 ПКУ;
в) застосування положень п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ для виплати дивідендів фінансовою установою (крім страховика).
Пунктом 136.2 ст. 136 ПКУ визначено, що під час провадження страхової діяльності юридичних осіб – резидентів одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у п. 136.1 ст. 136 ПКУ, ставки податку на дохід встановлюються у таких розмірах:
3 відс. за договорами страхування від об’єкта оподаткування, що визначається у п.п. 141.1.2 п. 141.1 ст. 141 ПКУ (п.п. 136.2.1 п. 136.2 ст. 136 ПКУ);
0 відс. за договорами з довгострокового страхування життя, договорами добровільного медичного страхування та договорами страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема договорів страхування додаткової пенсії, та визначених підпунктами 14.1.52, 14.1.52 прим. 1, 14.1.52 прим. 2 і 14.1.116 п. 14.1 ст. 14 ПКУ (п.п. 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 ПКУ).
Ставки 0, 4, 5, 6, 12, 15 та 18 відс. застосовуються до доходів нерезидентів та прирівняних до них осіб із джерелом їх походження з України у випадках, встановлених п. 141.4 ст. 141 ПКУ (п. 136.3 ст. 136 ПКУ).
Згідно з п. 136.4 ст. 136 ПКУ під час провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у п. 136.1 ст. 136 ПКУ, ставка податку на дохід встановлюється у розмірі:
10 відс. від доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів (п.п. 136.4.1 п. 136.4 ст. 136 ПКУ);
18 відс. від доходу, отриманого від діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, крім доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю (п.п. 136.4.2 п. 136.4 ст. 136 ПКУ).
Податок на дохід, визначений як об’єкт оподаткування у підпунктах 134.1.2, 134.1.4, 134.1.5 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, та на операції резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах, визначені як об’єкт оподаткування у п.п. 134.1.8 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, є частиною податку на прибуток (п. 136.5 ст. 136 ПКУ).
Під час провадження діяльності з випуску та проведення лотерей встановлюється ставка податку на дохід від суми доходів, визначених п.п. 134.1.4 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, у розмірі 30 відс. з урахуванням положень п. 48 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п. 136.6 ст. 136 ПКУ).
Відповідно до п. 136.7 ст. 136 ПКУ до об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 134.1.7 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, застосовується базова (основна) ставка податку.
При цьому п.п. 134.1.7 п. 134.1 ст. 134 ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування є скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, визначений відповідно до ст. 39 прим. 2 ПКУ.
Згідно з п. 136.8 ст. 136 ПКУ під час провадження діяльності резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах відповідно до Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (зі змінами) ставка податку встановлюється у розмірі 9 відс. бази оподаткування, визначеної відповідно до положень п. 135.2 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 та п. 141.9 прим. 1 (крім підпунктів 141.9 прим. 1.2.16, 141.9 прим. 1.2.17, 141.9 прим. 1.3, 141.9 прим. 1.4) ст. 141 ПКУ.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Абзацом першим п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що з 01 серпня 2023 року фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) – платники єдиного податку першої та другої групи, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації, мають право не сплачувати єдиний податок за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій або почалася тимчасова окупація такої території, до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію.
Для таких платників єдиного податку, які скористалися правом не сплачувати єдиний податок, контролюючий орган не проводить нарахування авансових внесків з єдиного податку, визначене п. 295.2 ст. 295 ПКУ (абзац третій п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку (абзац сьомий п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Відповідно до абзацу третього п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій, території активних бойових дій та території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.
Отже, не сплачувати єдиний податок згідно з абзацом першим п. 11 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ мають право ФОП – платники єдиного податку першої та другої групи, податкова адреса яких станом на дату реєстрації платником єдиного податку першої або другої групи (відомості про яку внесені до реєстру платників єдиного податку) відповідає Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженому наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 28.02.2025 № 376 (далі – Перелік), з урахуванням визначених цим Переліком дат початку бойових дій або тимчасової окупації.
При цьому обмежень щодо права не сплачувати єдиний податок для ФОП – платників єдиного податку першої та другої групи, податкова адреса яких знаходиться на територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, ПКУ не встановлено.
Враховуючи зазначене, ФОП – платники єдиного податку першої та другої групи, податкова адреса яких станом на дату реєстрації платником єдиного податку першої або другої групи (відомості про яку внесені до реєстру платників єдиного податку) знаходиться на територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, мають право не сплачувати єдиний податок у періоді, визначеному абзацом першим п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Звертаємо увагу, що норми п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не застосовуються з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому було проведено державну реєстрацію зміни місцезнаходження фізичної особи – підприємця на іншу, ніж зазначена в абзаці першому п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, територію України.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що для суб’єктів господарювання та громадян в Електронному кабінеті, який залишається найпопулярнішим електронним сервісом, реалізована велика кількість електронних послуг та сервісів.
Сервіси Е-кабінету доступні з персональних комп’ютерів та смарт-пристроїв, підключених до мережі Інтернет.
Повну інструкцію щодо його функціоналу, можливостей режимів та сервісів, відповіді на популярні запитання тощо розміщено за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/help/.
Доступно та просто про сервіси Е-кабінету, Е-кабінету для громадян та InfoTAX для платників податків у інформації підрозділу «Е-кабінет» розділу «Онлайн-навчання» вебпорталу ДПС (https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/e-kabinet/).
Також розміщено карту Електронного кабінету, яка дозволяє швидко зорієнтуватися у пошуку необхідної інформації.
Переглянути інструктивні матеріали щодо функціоналу Електронного кабінету за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/e-kabinet/funktsional-e-kabinetu/instruktivni-materiali/.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Правила заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) на єдиний рахунок визначені пунктами 1 – 4 розділу ІІ Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції (платіжний документ) під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення (далі – Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (із змінами) (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.03.2023 за № 528/39584).
Під час сплати податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави на бюджетні/небюджетні/єдиний/депозитний рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює з переліку полів, наведених у пункті 1 розділу ІІ цього Порядку, такі поля:
«Код виду сплати»;
«Додаткова інформація запису».
У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до цього Порядку;
у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).
Сплата податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави платником на бюджетні/небюджетні/єдиний/депозитний рахунки оформлюються за кожним напрямом сплати та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.
У разі, коли платником при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску, що адмініструються ДПС, на бюджетні/небюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до цього Порядку, вважається, що платник сплатив грошове зобов’язання/єдиний внесок за кодом виду сплати 101.
Відкритий діалог, довіра та зворотній зв’язок зміцнює співпрацю. У приміщенні адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради відбулася зустріч із суб’єктами господарювання (СГ) м. Дніпро за участі заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Федора Терханова, голови адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради Руслана Вишневецького та його заступника Андрія Борисенка. У заході також взяли участь керівники декількох підрозділів ГУ ДПС.
Основна мета зустрічі не тільки обговорити поточні питання, що стосуються взаємодії СГ з органами Державної податкової служби України (ДПС), зокрема важливих інструментів та процедурних процесів, а й надати підприємцям можливість отримати відповіді на актуальні питання.
Однією з головних тем розмови стали електронні сервіси ДПС. Такі інструменти як онлайн-реєстрація, подання декларацій в електронному вигляді та доступ до податкової інформації покликані зробити процес сплати податків зручнішим і оперативнішим.
Більшість суб’єктів господарювання, особливо фізичні особи – підприємці, обирають для взаємодії з податковою Електронний кабінет, який є лідером серед цифрових державних платформ. Нині кількість користувачів сервісу перевищує 5,4 млн, з них 3,5 млн є представниками бізнесу.
Увагу всіх присутніх звернули на безкоштовний мобільний застосунок «Моя податкова», який є дуже корисним для громадян. У застосунку можна, зокрема, перевірити інформацію про адресу реєстрації та обʼєкти оподаткування; про стан розрахунків з бюджетом та сплатити податки; отримати відомості про доходи; подати заяви для реєстрації або внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (ДРФО), а також про включення до Реєстру волонтерів та податкову декларацію про майновий стан і доходи на податкову знижку.
Важливою частиною діалогу став порядок реєстрації платників податків, внесення змін до ДРФО та отримання документів, що підтверджують таку реєстрацію.
Розглянуто також питання нарахування та сплати земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності та на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Так, на постійному контролі перебуває робота щодо проведення інвентаризації земельних ділянок, обміну інформацією стосовно наявності по земельних ділянках кадастрових номерів з метою наповнення цими даними інформаційної бази ДПС та нарахування орендної плати та земельного податку з фізичних осіб.
Надзвичайно важливо, особливо в умовах воєнного стану, забезпечити оперативне, належне та безперервне наповнення місцевих бюджетів. ГУ ДПС працює в оперативному режимі та продовжує забезпечення ведення обліку платників плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з метою наповнення місцевого кошторису.
Цінною частиною зустрічі стала інтерактивна сесія, під час якої підприємці могли поставити запитання та одразу отримати фахові відповіді. Від технічних нюансів роботи електронних сервісів до складних податкових ситуацій – усі питання обговорювалися відкрито. Такий формат дозволив не лише знайти відповіді на конкретні питання, а й показав готовність ГУ ДПС підтримувати бізнес у повсякденній діяльності.
Всім присутнім під час проведення зустрічі повідомлено, що у місті Дніпро працює два центри обслуговування платників (ЦОП), які розташовані за адресами:
- Правобережний ЦОП (м. Дніпро, просп. Богдана Хмельницького, 25), контактний телефон: (063) 621-10-64;
- Лівобережний ЦОП (м. Дніпро, пров. Універсальний, 12), контактний телефон: (056) 374-86-66.
Крім того, за заявою територіальної громади, здійснює виїзд мобільний ЦОП ГУ ДПС, який обслуговує мешканців у віддалених районах області або осіб вразливої категорії населення.
Податківці звернули увагу учасників зустрічі на інформаційні джерела, які створені та працюють саме задля обізнаності платників, як з питань законодавства, так і з діяльності податкової служби області.
Нагадали, що у ГУ ДПС працюють номери телефонів «гарячих ліній» з надання консультацій щодо податкових питань, у тому числі мобілізованим самозайнятим особам, ветеранам та/або членам їхніх родин, номери яких розміщені на субсайті ГУ ДПС (https://www.dp.tax.gov.ua).
Ця чергова зустріч стала не просто інформаційно-просвітницьким заходом, а прикладом того, як співпраця та відкритий діалог можуть сприяти розширенню прозорої та партнерської комунікації податківців, влади та бізнесу.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 31.01.2025 № 57) (далі – Декларація).
Фізичними особами – підприємцями подається Декларація за ідентифікатором форми F0103806.
Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 31.01.2025 № 57) (далі – Декларація).
Відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на вебпорталі ДПС.
На офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів розміщена нова форма Декларації за ідентифікатором F0103806, яка подається фізичними особами – підприємцями.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено главою 1 розд. XIV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Фізична особа – підприємець (далі – ФОП) може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розд. XIV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розд. XIV ПКУ (п. 291.3 ст. 291 ПКУ).
Нормами п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено обмеження щодо здійснення видів діяльності для суб’єктів господарювання, зокрема, ФОП – платників єдиного податку першої – третьої груп.
Згідно з п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом для ФОП – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).
Платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі – готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей) (п. 291.6 ст. 291 ПКУ).
Одночасно зауважуємо, що у разі застосування іншого способу розрахунків, ніж зазначено у п. 291.6 ст. 291 ПКУ (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів), платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків (п.п. 4 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Крім того, відповідно до п. 296.1 ст. 296 ПКУ ФОП – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.
Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет.
Враховуючи викладене, якщо товар був відправлений ФОП – платником єдиного податку юридичній особі накладеним платежем, з оплатою «післяплата» через платіжну систему, то датою отримання доходу ФОП – платника єдиного податку є дата зарахування коштів на рахунок.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:
- утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
- установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 № 435-IV), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ;
- установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;
внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).
Положення абзаців третього і четвертого п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ щодо вимог наявності установчих документів не поширюються на бюджетні установи.
Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 (далі – Порядок № 440).
Пунктом 14 Порядку № 440 визначено, що у разі зміни організаційно-правової форми неприбуткової організації, внесення змін до її установчих документів (або установчих документів організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) до контролюючого органу подається реєстраційна заява з позначкою «зміни», до якої додаються копії документів відповідно до п. 6 Порядку № 440. Заява та копії документів повинні бути подані протягом десяти календарних днів з дня державної реєстрації таких змін, а у разі, коли державна реєстрація змін не здійснюється, протягом десяти календарних днів з моменту виникнення зазначених у п. 14 Порядку № 440 обставин.
Якщо після державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу контролюючий орган встановив невідповідність неприбуткової організації вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ, він приймає рішення про виключення організації з Реєстру з дня державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу (абзац дванадцятий п. 8 Порядку № 440).
Згідно з п. 117.1 ст. 117 ПКУ неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених ПКУ, –
тягнуть за собою накладення штрафу, зокрема, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи, – 1020 гривень.
У разі неусунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, –
тягнуть за собою накладення штрафу, зокрема, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи, – 2040 гривень.
Враховуючи викладене, якщо неприбуткова організація (установа) після внесення змін до установчих документів (або установчих документів організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву з позначкою «зміни» протягом десяти календарних днів з дня державної реєстрації таких змін, а у разі, коли державна реєстрація змін не здійснюється, протягом десяти календарних днів з моменту виникнення обставин, пов’язаних зі змінами в її установчих документах то до такої неприбуткової організації (установи) застосовується штраф у розмірі 1020 гривень.
У разі неусунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року неприбутковою організацією, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, до такої організації застосовується штраф у розмірі 2040 гривень.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Форма та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі – Порядок № 21).
У складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі – декларація) подаються передбачені Порядком № 21 додатки, які додаються до декларації за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках (п. 9, 11 розд. ІІІ Порядку № 21).
Додаток 2 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування та суми від’ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)» до декларації (далі – додаток 2 (Д2)) обов’язково подається при заповненні рядків 19, 20.1, 20.2 та 21 декларації (пп. 2, 4 та 5 п. 5 розд. V Порядку № 21).
У таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декларації здійснюється повна розшифровка відʼємного значення з рядка 19 декларації, зокрема у графі 5 зазначається період складання податкової накладної, розрахунку коригування кількісних і вартісних показників, іншого документа (для забезпечення сумісності та правильного зчитування даних в інформаційних системах ДПС, нумерація місяців зазначається у цифровому форматі без ведучого нуля, наприклад: січень позначається як «1», лютий – як «2», а грудень – як «12». Рік зазначається чотиризначним числом, наприклад: «2024»).
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Відповідно до вимог пункту 37 розділу ІІ Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою Постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163 (із змінами) (далі – Інструкція НБУ № 163) платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити обов'язкові реквізити, зокрема «Код платника».
Пунктом 40 розділу ІІ Інструкції НБУ № 163 визначено, що у випадках, передбачених законодавством, коли платник ініціює платіжну операцію за фактичного платника, заповнюється реквізит «Код фактичного платника».
Порядок заповнення під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (із змінами) (далі – Порядок № 148).
У Порядку № 148 наведено приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу», зокрема поля «Код виду сплати» та «Додаткова інформація запису».
Сплата податків та єдиного внеску оформлюються за кожним напрямом сплати та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.
Також звертаємо увагу, що згідно пункту 38.2. статті 38 ПКУ, сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, – податковим агентом, або представником платника податку.
Отже, платники під час сплати податків та єдиного внеску повинні дотримуватися наступних правил заповнення обов’язкових реквізитів платіжної інструкції.
1 При безготівкових розрахунках платників з бюджетами та фондом соціального страхування від власного імені.
Юридичні особи, ФОП та громадяни заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч. реквізит «Код платника» (податковий номер юридичної особи - ЄДРПОУ, РНОКПП ФОП та громадянина) та реквізит «Призначення платежу».
При безготівкових розрахунках платників з бюджетами та фондом соціального страхування за відокремлені підрозділи (філії).
Юридичні особи (головні підприємства) у випадках, передбачених ПКУ, заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч.:
реквізит «Код платника» (податковий номер головного підприємства);
реквізит «Код фактичного платника» (податковий номер філії);
реквізит «Призначення платежу».
При готівкових розрахунках платники під час сплати податків та єдиного внеску за допомогою технічного пристрою (банківський автомат, платіжний термінал) та через каси надавачів платіжних послуг заповнюють усі обов’язкові реквізити платіжної інструкції, у т.ч. реквізит «Код фактичного платника» (податковий номер платника податків) та реквізит «Призначення платежу». При цьому реквізит «Код платника» містить код надавача платіжних послуг, з використанням технічного пристрою якого або через каси якого проводиться готівковий розрахунок.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що виправлення помилок, що були допущені у додатку 2 до податкової декларації з ПДВ, проводиться шляхом подання уточнюючого розрахунку, до якого додається додаток 2 з відміткою «Уточнюючий».
У заголовній частині додатка 2 до уточнюючого розрахунку проставляється позначка «Х» навпроти поля 013 – «Уточнюючий»; у полі 02 вказується поточний звітний (податковий) період, в якому виправляється помилка та подається уточнюючий розрахунок; у полі 03 – звітний (податковий) період, що уточнюється.
Таблична частина додатка 2 до уточнюючого розрахунку заповнюється наступним чином:
- у рядку додатка 2, що уточнюється, зазначаються вартісні показники зі знаком «–»;
- в наступному рядку зазначаються правильні показники (у разі їх наявності).
Рядки додатка 2, які не потребують виправлення, в уточнюючому додатку 2 не зазначаються.
У такому ж порядку виправляються помилки в додатку 2, не пов’язані з вартісними показниками (наприклад, неправильно вказані ІПН, звітний податковий період, дата/номер документа (акта чи довідки)), при цьому підсумковий рядок «Усього» не заповнюється.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Національна стратегія доходів на 2024 – 2030 роки (далі – НСД) схвалена Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1218-р.
Важливим аспектом виконання завдань, визначених НСД для податкової служби, є цифрова трансформація ДПС та розвиток електронних сервісів для платників.
Провести звірку розрахунків з бюджетом та отримати документи, що підтверджують стан розрахунків, платники можуть, не відвідуючи контролюючий орган, – в Електронному кабінеті.
Для отримання Витягу з інформаційно-комунікаційної системи ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та сплати єдиного внеску (далі – Витяг) платнику необхідно надіслати до органу ДПС за своїм основним місцем обліку Запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетом та сплати єдиного внеску за даними органів ДПС» (далі – Запит) за формою «J/F1300207».
Платникам доступне отримання Витягу, починаючи з 2013 року за кожний рік окремо та в розрізі податків, зборів, платежів. Якщо платник податків у Запиті зазначає позначку про необхідність підпису Витягу, то на такий документ накладається кваліфікований електронний підпис керівника підрозділу економічного аналізу територіального органу ДПС за основним місцем обліку такого платника.
З актуальними матеріалами щодо впровадження НСД можна ознайомитися на вебпорталі ДПС України у рубриці «Національна стратегія доходів» https://tax.gov.ua/diyalnist-/natsionalna-strategiya-dohodiv/.
Інформаційна взаємодія фахівців Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) з платниками податків спрямована на забезпечення підвищення рівня дотримання ними податкового законодавства.
Податківці продовжують комунікації з представниками бізнесу у різних форматах. Це є запорукою законодавчої обізнаності платників.
Нещодавно в області проведені засідання «круглих столів» з платниками м. Дніпра, м. Покрова (Нікопольщина), м. Кам'янського, м. Жовті Води, Синельниківського, Софіївського (Криворіжжя) районів та Павлоградського району (Юр’ївська селищна рада).
Учасники заходів обговорили найбільш актуальні теми: оформлення трудових відносин; особливості оподаткування для мобілізованих самозайнятих осіб; питання фіскалізації розрахункових операцій; оподаткування виплат благодійної допомоги внутрішньо переміщеним особам тощо.
Податківці акцентували увагу на інформаційних ресурсах ГУ ДПС, за допомогою яких платники мають можливість оперативно отримати у зручному форматі необхідну інформацію, пов’язану з оподаткуванням.
На семінарах, які відбулись у м. Дніпрі, м. Самар та у м. Кривому Розі (Прозорий офіс соціальних послуг Тернівської районної ради міста), розглядались найбільш актуальні питання, що потребують висвітлення.
Так, фахівці ГУ ДПС ознайомили аудиторію з новими підходами до управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками); повідомили про важливі етапи Національної стратегії доходів України до 2030 року; акцентували увагу на питаннях визначення мінімального податкового зобов'язання (МПЗ); проінформували про ключові зміни у законодавстві для платників акцизного податку та інше.
На зустрічах з бізнесом, які проведені у містах Дніпрі та Нікополі, йшлося про вимоги до суб’єктів господарювання щодо використання ПРРО під час здійснення онлайн-продажів, порядку реєстрації РРО/ПРРО та останніх змін стосовно формування фіскальних чеків.
Також зупинилися на особливостях сплати єдиного податку, змінах у звітності для ФОПів та нагадали про функціонал електронних сервісів ДПС.
Про податкову знижку податківці розповіли на зустрічі з учнями ліцею № 11 Самарівської міської ради. Під час спілкування їм повідомили, що з 01 січня по 31 грудня п. р. можна подавати документи на отримання податкової знижки за витратами минулого року, зокрема витратами, понесеними за навчання. До витрат, які включаються до податкової знижки належить оплата навчання за себе або членів сім’ї першого ступеня споріднення, або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, якщо кошти сплачені українським закладам освіти. Це стосується тільки тих студентів, які навчаються на контрактній основі.
Про необхідність діалогу з платниками свідчить активний інтерес бізнесу та молоді до комунікацій з податковою службою. Адже учасники заходів отримують можливість безпосередньо звернутися до податківців із запитаннями, обговорити проблеми та отримати практичні поради щодо ведення бізнесу, зокрема в умовах змін законодавства.
Працюємо далі задля того, щоб партнерські відносини податкової служби з платниками розвивались та удосконалювались.
Нещодавно завершилась кампанія декларування доходів, отриманих фізичними особами у 2024 році. За результатами річного декларування платниками Дніпропетровщини подано 12 694 податкові декларації про майновий стан і доходи, задекларовано доходів на загальну суму 30 282,95 млн гривень. Порівняно з результатами декларування у 2024 році – це на 6 063,25 млн грн більше, темп росту – 125,0 відсотків.
«За підсумками декларування платниками визначено до сплати 369,56 млн грн ПДФО, що на 189,83 млн грн більше ніж у минулому році. Військового збору – 53,03 млн грн., показник виріс на 23,78 млн гривень», – повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.
Очільниця податкової служби Дніпропетровщини звернула увагу, що кількість мільйонерів, які задекларували свої доходи за 2024 рік складає 2 299 осіб, це на 504 особи більше у порівнянні з кількістю таких осіб у 2023 році. Ними задекларовано 27 948,29 млн грн доходів, з яких визначені податкові зобов’язання у сумі 347,12 млн гривень.
До найбільших сум доходів, які декларовано фізичними особами, відносяться доходи:
- від отриманих дивідендів – 7 847,54 млн грн;
- які не включались до загального оподаткованого доходу – 7 093,25 млн грн;
- отримані від спадщини – 1 754,99 млн грн;
- інші – 984,41 млн грн;
- іноземні – 979,59 млн гривень.
Крім того, резидентами Дія Сіті задекларовано дохід у розмірі 848,89 млн гривень.
Також громадянами Дніпропетровської області задекларовано: доходи від продажу майна – 723,21 млн грн; інвестиційний прибуток – 362,41 млн грн, дохід від надання майна в оренду – 271,87 млн гривень.
Очільниця податкової регіону подякувала всім, хто сумлінною сплатою податків проявляє свою стійку громадянську позицію, підтримує сьогодні економіку і обороноздатність нашої країни.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Відповідно до абзацу третього ст. 12 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями не підлягають виключенню з Державного реєстру моделі реєстраторів розрахункових операцій, що раніше пройшли первинну реєстрацію та використовуються суб’єктом господарювання, до закінчення строку їх служби (строку, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність таких реєстраторів, у тому числі комплектувальних виробів та їх складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті, за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів). У разі зміни законодавчих вимог до використання реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) виробник (постачальник) зобов’язаний, за наявності технічних можливостей, здійснити доопрацювання РРО.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з абзацом першим п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального МПЗ у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (із змінами та доповненнями) (далі – Декларація).
Додаток 2 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» є невід’ємною частиною Декларації.
Пунктом 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ передбачено, що мінімальне податкове зобов’язання не визначається, зокрема, для земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 01 січня звітного року знаходилися у межах населених пунктів.
Отже, враховуючи норму п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої – третьої групи, яка орендує земельні ділянки, що віднесені до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 01 січня звітного року знаходилися у межах населених пунктів, не визначає мінімальне податкове зобов’язання щодо таких ділянок.
За зверненням фізичної особи на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у форматі онлайн проведено зустріч за участі заступника начальника податкової служби Дніпропетровщини Федора Терханова.
Під час заходу податківці розповіли, хто сплачує мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ), детально зупинились на алгоритмі визначення розрахункової суми МПЗ, який застосовується коефіцієнт та на які рахунки сплачується цей податок.
Також платнику пояснили, що МПЗ для земельних ділянок, земельних часток (паїв) не визначається за період, за який не визначається плата за землю або єдиний податок четвертої групи.
Фахівці податкової служби області акцентували увагу, що для інформаційної підтримки платників у податковій службі Дніпропетровщини працюють номери телефонів «гарячих ліній», за якими можна отримати консультації. Проінформували про інформаційні джерела податкової служби регіону (субсайт «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС України, сторінки «ДПС у Дніпропетровській області» у соціальній мережі Facebook та «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» на YouTube-каналі). Наголосили, що усі джерела щоденно оновлюються та наповнюються актуальною інформацією.
Відкритість та доступність комунікації податкової служби з платниками – запорука стабільності партнерських відносин.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ (фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників збору, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 ПКУ, здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. ХХ ПКУ, за ставками, визначеними п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 ПКУ (п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 ПКУ).
Згідно з п. 8 ст. 45 Бюджетного кодексу України у разі зміни місцезнаходження суб’єкта та його реєстрації як платника податків за новим місцезнаходженням сплата визначених податковим законодавством загальнодержавних податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, здійснюється за місцем попередньої реєстрації платника податків до закінчення поточного бюджетного періоду.
Пунктом 10.13 розд. X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 зі змінами (далі – Порядок № 1588), визначено, що платник податків, який згідно з п. 10.2 розд. Х Порядку № 1588 має сплачувати за попереднім місцезнаходженням податки і збори, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцеві податки і збори, після взяття на облік в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) обліковується до кінця бюджетного періоду (календарного року) в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) із відповідною ознакою.
Відповідно до п. 10.2 розд. X Порядку № 1588, у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання та його реєстрації як платника податків за новим місцезнаходженням сплата визначених податковим законодавством загальнодержавних податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцевих податків і зборів здійснюється за місцем попередньої реєстрації платника податків до закінчення поточного бюджетного періоду.
Отже, у разі зміни податкової адреси, пов’язаної зі зміною адміністративного району, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування з доходів, отриманих від провадження господарської діяльності, сплачує військовий збір до відповідних бюджетів за попереднім місцезнаходженням до закінчення поточного року.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до пунктів 1 та 11 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахунки в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані:
- проводити розрахунки на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахунків, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
- проводити розрахунки через РРО та/або через ПРРО для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД), найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.
Згідно з п. 1 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (із змінами та доповненнями) (далі – Положення № 13), фіскальний касовий чек на товари (послуги) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), РРО або ПРРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Форма № ФКЧ-1 фіскального касового чека на товари (послуги) наведена у додатку 1 до Положення № 13.
Обов’язкові реквізити фіскального касового чека визначені п. 2 розділу ІІ Положення № 13.
При цьому, при розрахунку за товари (послуги), які отримує покупець за допомогою подарункового сертифіката або з використанням відомостей, талонів, безкоштовних рецептів, за які внесено попередню (авансову) оплату, – у фіскальному касовому чеку, зокрема, зазначаються:
- код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством);
- назва товару (послуги)/спрощена назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ);
- позначення форми оплати («ГОТІВКА», «БЕЗГОТІВКОВА», «ІНШЕ»), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції.
Разом з тим, позначення форми оплати (рядок 18 фіскального чека) повторюється відповідно до кількості різних форм оплати (п. 6 розд. ІІ Положення № 13).
Розрахункові документи, що створюються РРО або ПРРО в паперовій та/або електронній формі, можуть містити додаткові дані про проміжний підрахунок загальної суми за чеком та інші дані, зокрема інформацію, яка визначена технічними вимогами до спеціалізованих реєстраторів розрахункових операцій (п. 5 розд. I Положення № 13).
Враховуючи викладене, при здійсненні розрахунків з використанням подарункового сертифіката, відомостей, талонів або безкоштовних рецептів розрахунки проводяться через РРО (для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД) з позначенням форми оплати: «БЕЗГОТІВКОВА». При цьому, суб’єкт господарювання має право уточнити вид оплати: «подарунковий сертифікат», «талон», «відомість», а за безкоштовними рецептами – «безоплатно» та суму коштів за цією формою оплати. Якщо загальна сума покупки більша ніж вартість, зокрема, подарункового сертифіката, талонів, то в чеку зазначається декілька форм оплати: «готівкова та/або безготівкова» та сума коштів за кожною формою оплати, яка була використана при здійсненні розрахунку.
У безоплатному програмному рішенні «ПРРО ДПС» не реалізована функція проведення розрахунків за товари, які отримує покупець за допомогою подарункового сертифіката або з використанням відомостей, талонів, безкоштовних рецептів. Водночас, комерційні ПРРО можуть забезпечувати таку функцію.
Разом з тим, згідно з п. 291.6 ст. 291 Податкового кодексу України в платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі – готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей).
З 25 березня цього року набув чинності Закон України від 04 грудня 2024 року № 4115-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби» (Закон № 4115). Цей Закон наближає наше законодавство до європейських норм та вносить зміни до оподаткування акцизним податком операцій з тютюновими виробами.
На черговому дискусійному майданчику Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) з бізнесом в онлайн форматі обговорили внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби та визначення мінімального розміру роздрібної ціни продажу.
Закон № 4115 запроваджує поетапне підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби до 31 грудня 2027 року.
Нововведення є важливими для компаній, що займаються реалізацією тютюнових виробів. Вони мають адаптуватися до оновлених вимог. Ті підприємства, які вчасно адаптуються до змін, зможуть мінімізувати ризики та залишитися конкурентоспроможними.
Окрім законодавчих змін, учасники зустрічі активно обговорили нагальні питання, пов’язані з діяльністю суб’єктів господарювання. Такий обмін думками дозволив бізнесу не лише висловити свої занепокоєння, а й отримати від податківців професійні роз’яснення та рекомендації.
Фахівці управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС завжди відкриті до спілкування і у разі виникнення будь-яких питань стосовно акцизного податку нададуть фахові консультації.
Головне завдання податкової служби – сприяти легальній діяльності бізнесу, допомагати платникам розібратися у новаціях законодавства та уникати помилок, забезпечувати комфортні умови для роботи у правовому полі.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 296.2 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.
Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої групи.
Платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої (фізичні особи – підприємці) груп, або відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ (абзац перший п.п. 296.5.1 п. 296.5 ст. 296 ПКУ).
Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (далі – Декларація).
Відповідно до п. 298.2 ст. 298 ПКУ відмова від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється в порядку, визначеному підпунктами 298.2.1 – 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ.
Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву (п.п. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (п.п. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Водночас, відповідно до п. 293.8 ст. 293 ПКУ фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку, зокрема, першої – другої груп, у яких виявлено перевищення граничного обсягу доходу, визначеного для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, зобов’язані:
- застосувати до суми перевищення ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків;
- з наступного календарного кварталу перейти на застосування ставки єдиного податку, встановленої для платників єдиного податку другої (платники єдиного податку першої групи) або третьої групи (платники єдиного податку першої – другої груп), або відмовитись від застосування спрощеної системи оподаткування.
Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.
Відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на вебпорталі ДПС, а саме: в рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів розміщені електронні форми Декларації:
- за ідентифікатором форми F0103407 (для першої та другої груп – рiчна);
- за ідентифікатором форми F0103309 (для третьої групи – квартальна).
Отже, враховуючи норму абзацу першого п.п. 296.5.1 п. 296.5 ст. 296 ПКУ щодо подання Декларації у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, платниками єдиного податку першої та другої груп, які перевищили протягом року обсяг доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, або відмовилися від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, подають Декларацію за ідентифікатором форми F0103309.
При цьому при створенні Декларації за ідентифікатором форми F0103309 в режимі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету платником обирається звітний (податковий) період, в якому було перевищено граничний обсяг доходу, або в якому (після якого) було подану заяву щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування, а саме: рік та період (І квартал, півріччя, 9 місяців, рік).
В Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) станом на 01.05.2025 адміністративні послуги надаються у 17 Центрах обслуговування платників при державних податкових інспекціях (ДПІ), мобільному ЦОПі та ГУ ДПС.
ЦОПи при ДПІ ГУ ДПС здійснюють сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема надають адміністративні послуги, інші функції сервісного обслуговування платників податків незалежно від місця обліку платника податків.
Платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних. ЦОПами забезпечується надання 91 адміністративної послуги, 61 з яких надається безкоштовно.
Так, протягом січня – квітня 2025 року до ЦОПів Дніпропетровської області надійшло 118 131 звернення у сфері надання адміністративних та інших послуг, що на 1 020 звернень більше у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року. В т. ч. в електронному вигляді надійшло 61 888 звернень, або 52,4 відс. від загальної кількості, та на 13 862 звернень більше в порівнянні з відповідним періодом минулого року.
За чотири місяці поточного року платниками податків отримано 111 774 адміністративні послуги, що на 368 послуг більше ніж у відповідний період минулого року. В т. ч. в електронному вигляді суб’єктами звернень отримано 55 782 адміністративні послуги, або 49,9 відс. від загальної кількості отриманих адміністративних послуг, та на 13 282 послуг більше ніж у відповідному періоді 2024 року.
З початку року здійснено 617 виїздів мобільного ЦОПу до територіальних громад Дніпропетровської області для надання адміністративних послуг їх мешканцям, з яких 360 – до центрів надання адміністративних послуг(ЦНАП) територіальних громад Дніпропетровщини та 210 – адресні виїзди до мало мобільної групи населення.
Станом на 01.05.2025 фахівцями, задіяними у роботі мобільного ЦОПу, надано 5 232 адміністративні послуги, з яких 671 адміністративна послуга під час адресних виїздів до мало мобільних груп населення та 10 022 інших послуг.
Зокрема, під час роботи мобільного ЦОПу в ЦНАПах територіальних громад Дніпропетровської області до фахівців ГУ ДПС звернулось 9 212 громадян, якими отримано 4 561 адміністративну послугу та 9 620 інших послуг.
Під час роботи мобільного ЦОПу увага приділялась роз’ясненням норм і новацій податкового та іншого законодавства, контроль за яким здійснюють податкові органи.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.
Громадяни, які здійснюють системний продаж товарів за допомогою інтернет платформ протягом значного проміжку часу з метою отримання прибутків, зобов’язані зареєструватися суб’єктом підприємницької діяльності і сплачувати податки від проведення такої діяльності.
При цьому, ДПС розмежовує несистематичні продажі власних вживаних речей та системну підприємницьку діяльність з продажу товарів громадянами.
Продаж індивідуального майна, особистих вживаних речей через маркетплейси OLХ, Prom.ua тощо або через соціальні мережі не є об’єктом податкового контролю з боку ДПС і не розцінюється як підстава для фінансової або адміністративної відповідальності за порушення вимог чинного податкового законодавства.
Водночас, громадянам, які здійснюють систематичний продаж однорідного асортименту товарів, що має ознаки підприємницької (господарської) діяльності, необхідно привести свою діяльність у відповідність до вимог законодавства та:
- офіційно зареєструватися як суб'єкт господарювання;
- здійснювати розрахунки через належним чином зареєстровані РРО/ПРРО;
- дотримуватися податкового законодавства.
Фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) провели виїзну зустріч із представниками бізнесу ринку «Нагорний» у м. Дніпро. Захід став платформою для діалогу між податківцями та підприємцями, під час якого обговорили важливі аспекти застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та програмних РРО (ПРРО).
Основний акцент зроблено на видачі фіскальних чеків споживачам та діях у разі технічних збоїв, а також наслідках порушення законодавства. Податківці наголосили: це не формальність, а вимога закону, що захищає права споживачів. Адже фіскальний чек – це підтвердження покупки та гарантія прозорості торгівлі.
Під час зустрічі фахівці ГУ ДПС детально роз’яснили, як діяти у непередбачуваних обставинах, якщо РРО вийшов з ладу чи ПРРО втратив зв’язок з фіскальним сервером. У разі, якщо РРО зламався, потрібно негайно повідомити податкову службу та організувати ремонт чи заміну.
Програмні ж РРО можуть працювати в офлайн-режимі, видавати чеки навіть без інтернету. Проте є обмеження: після відновлення зв’язку всі офлайн-чеки необхідно передати до фіскального сервера. Це дозволяє бізнесу не припиняти роботу, але вимагає чіткого дотримання правил. Такі роз’яснення допомагають бізнесу зрозуміти, як уникнути порушень у критичних ситуаціях.
Ігнорування вимог щодо застосування РРО та ПРРО може призвести до фінансової, адміністративної та кримінальної відповідальності у разі систематичних порушень, а також до втрати ділової репутації, адже відсутність чеків підриває довіру споживачів, що шкодить іміджу підприємства.
Покупцям важливо знати, що фіскальний чек – їхній захист. Він дозволяє повернути товар чи скористатися гарантією, а також є підставою для звернення до податкової, якщо чек не видали. Отримуючи розрахунковий документ споживачі дбають не лише про себе, а й сприяють прозорості економіки.
Не менш важливо розуміти, що впровадження РРО та ПРРО – це детінізація економіки, а значить – підтримка фінансової спроможності держави та кожної громади. Це дозволяє збільшити надходження до бюджетів. Податки йдуть на фінансування соціальних програм, ремонту доріг, шкіл, лікарень тощо
Також бізнес має усвідомити, що автоматизація обліку та звітності економить час та ресурси. Це win-win ситуація: бізнес працює легально, громади отримують кошти на розвиток, а споживачі захист своїх прав.
Ця виїзна зустріч з бізнесом на ринку «Нагорний» стала ще одним важливим кроком до комунікацій між ГУ ДПС та бізнес-спільнотою. Обговорення питання видачі чеків, роботи РРО і ПРРО у складних ситуаціях, а також наслідків порушень законодавства дало підприємцям чітке розуміння їхніх обов’язків. Водночас споживачі отримали нагадування про свої права, а громада – підтвердження прозорості економіки.
Податківці наголошують, що дотримання закону – це не лише уникнення проблем, а й запорука стабільної роботи бізнесу.
Податки та облік: обмін досвідом зі студентами Університету митної справи та фінансів
Отримати практичні знання та зануритися у реалії роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) мали можливість студенти, науковці та викладачі Університету митної справи та фінансів (УМСФ).
На дискусійний майданчик цього разу винесли питання обліку надходжень податків, облікових реєстрів, порядку та форм розрахунків з бюджетом, контролю за своєчасним надходженням податків. Окрім того, обговорили питання оподаткування благодійної допомоги; доходів, отриманих за договорами страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, пенсійних внесків.
Фахівці управління економічного аналізу ГУ ДПС поділилися практичними кейсами та порадами, як правильно вести облік податкових надходжень, щоб забезпечити прозорість діяльності та яке значення має заповнення облікових реєстрів для контролю за рухом коштів.
При обговоренні питання порядку та форм розрахунків із бюджетом звернули увагу на строки та механізми сплати податків, зокрема ПДФО, єдиного податку, а також єдиного внеску. Податківці розповіли як своєчасний контроль допомагає запобігти фінансовим втратам та наголосили на важливості уваги до деталей у роботі з документами та стежити за змінами у податковому законодавстві, адже податкова система постійно адаптується до економічних реалій.
Співробітники управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС звернули увагу майбутніх спеціалістів на декілька важливих напрямків: оподаткування благодійної допомоги, доходів, отриманих за договорами страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення та пенсійних вкладів. Ці питання складні, через їхню специфіку: різноманітні пільги, особливості декларування та мінливі норми законодавства. Тим, хто обрав професію, яка пов’язана з дотриманням прав громадян, важливо розібратися в деталях, щоб забезпечити правильне застосування норм.
Податківці звернули увагу учасників зустрічі на інформаційні джерела, які створені та працюють саме задля обізнаності платників, як з питань законодавства, так і з діяльності податкової служби області:
- субсайт «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС;
- сторінка «ДПС у Дніпропетровській області» у соціальній мережі Facebook;
- сторінка «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» на YouTube-каналі.
Усі джерела щоденно оновлюються та наповнюються актуальною інформацією.
Для майбутніх фахівців у сфері економіки, фінансів та митної справи подібні заходи – це можливість отримати практичний досвід і реальні кейси від податківців, які допомагають перенести теоретичні знання у практичну площину. Студенти бачать, як працює податкова служба зсередини і отримують уявлення про кар’єрні перспективи.
Для ГУ ДПС такі зустрічі – це не лише просвітницька місія, а й стратегічна інвестиція у формування кадрового резерву. Податківці зацікавлені в освіченій молоді, яка може поповнити лави підрозділів служби.
Такий відкритий діалог з молоддю демонструє, що податкова – це сучасна, прозора, сервісна служба.
Проведення звірки даних фізичними особами – власниками декількох об’єктів житлової/нежитлової нерухомості, розміщених в різних населених пунктах
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:
- об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
- розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
- права на користування пільгою із сплати податку;
- розміру ставки податку;
- нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Згідно з абзацом другим п.п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПКУ у разі подання платником податку контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
Крім того, фізичні особи, з використанням кваліфікованого електронного підпису, мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в меню «ЕК для громадян»/розділ «Загальна інформація про платника»/вкладка «Повідомлення про обов’язок сплатити суму грошового зобов’язання (ППР)» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
Який термін подання платниками єдиного податку третьої групи податкової декларації та який строк сплати податку (крім е-резидентів)?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з абзацом першим п. 296.3 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку (податкова декларація) у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.
Податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
При цьому, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ст. 49 ПКУ).
Платники єдиного податку третьої групи (крім електронних резидентів (е-резидентів)) сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (п. 295.3 ст. 295 ПКУ).
Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем (абзац тринадцятий п. 57.1 ст. 57 ПКУ).
Сплата єдиного податку платниками третьої групи (крім електронних резидентів (е-резидентів)) здійснюється за місцем податкової адреси (п. 295.4 ст. 295 ПКУ).
Особливості заповнення ф. № 1ДР або ф. № 5ДР фізичною особою, яка постійно проживає за кордоном
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 63.5 ст. 63 Податкового кодексу України всі фізичні особи – платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) у порядку, визначеному ПКУ.
Порядок реєстрації фізичних осіб у ДРФО та форми документів, пов’язаних із реєстрацією фізичних осіб у ДРФО, визначені Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, зі змінами і доповненнями (далі – Положення № 822).
Згідно з п. 1 розд. VII Положення № 822 фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до ДРФО, зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка за ф. № 1ДР) (додаток 2 до Положення № 822), яка є водночас заявою для реєстрації у ДРФО, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання (за наявності), громадянство).
Пунктом 1 розд. IІІ Положення № 822 визначено, що для проведення реєстрації, внесення змін, отримання картки платника податків або відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) використовуються дані документа, що посвідчує особу, зокрема, для громадян України:
- паспорт громадянина України;
- паспорт громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання (для громадян України, які виїжджають за кордон на постійне проживання чи постійно проживають за кордоном);
- тимчасове посвідчення громадянина України.
Таким чином, громадянин України, який виїхав за кордон на постійне місце проживання в Обліковій картці за ф. № 1ДР та заяві про внесення змін до ДРФО за формою № 5ДР використовує дані паспорта громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання та у рядку «Задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особи» вказує адресу місця проживання у країні постійного проживання (перебування) за кордоном.
Чи мають право ФОП – платники єдиного податку на автоматичне зарахування військового збору, сплаченого за себе у 2024 році, в рахунок майбутніх платежів за 2025 рік?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є, зокрема:
► фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої, другої та четвертої групи (п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ);
► платники єдиного податку третьої групи, крім електронних резидентів (е-резидентів) (п.п. 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Військовий збір для платників збору, зазначених у підпунктах 2 та 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення», встановлюється з 1 січня 2025 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан (абзац п’ятий п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Абзацом першим п.п. 1.11 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що платники військового збору, зазначені у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, сплачують військовий збір шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники можуть здійснити сплату військового збору авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. Нарахування авансових внесків для платників військового збору, зазначених у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, здійснюється контролюючими органами.
Платники військового збору, зазначені, зокрема, у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення», відображають нараховані суми військового збору (в тому числі щомісячні авансові внески військового збору) у складі податкової декларації платника єдиного податку (абзац третій п.п. 1.11 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Згідно з абзацом другим п.п. 1.11 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ платники військового збору, зазначені у п.п. 3 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, сплачують військовий збір протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації платника єдиного податку за податковий (звітний) квартал.
Підпунктом 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 ПКУ встановлено, що платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому ПКУ.
Враховуючи зазначене, ФОПи – платники єдиного податку, які у 2024 році сплатили військовий збір, мають право на автоматичне зарахування коштів в рахунок майбутніх платежів за 2025 рік з подальшим відображенням нарахованих сум у складі податкової декларації платника єдиного податку за звітні (податкові) періоди 2025 року.
За яким валютним (обмінним) курсом НБУ визначається вартість товарів при складанні податкової накладної у разі експорту товарів?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
При експорті товарів датою виникнення податкового зобов’язання з ПДВ є дата оформлення митної декларації, яка відображає завершення процедури митного оформлення експортної операції, яка визначається за фактом проставлення посадовою особою митного органу на всіх аркушах такої декларації відбитку особистої номерної печатки, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, а в разі електронного декларування – за наявності внесеної до неї посадовою особою митного органу, яка завершила митне оформлення, за допомогою автоматизованої системи митного оформлення відмітки про завершення митного оформлення з використанням електронного підпису чи печатки, що базуються на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа та перетвореної у візуальну форму.
На дату виникнення податкового зобов’язання платник ПДВ – експортер складає податкову накладну з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземних валют, який встановлено Національним банком України у попередній робочий день.
При цьому, тимчасово, на період дії режиму експортного забезпечення, запровадженого Кабінетом Міністрів України, оподаткування ПДВ операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених п. 97 підрозд. 2 розд. XX Податкового кодексу України.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зазначені у п. 4 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), зокрема ФОПи – платники єдиного податку (крім електронних резидентів (е-резидентів)) зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини 8 ст. 9 Закону № 2464).
Пунктом 6 розділу ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, із змінами та доповненнями встановлено, якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, граничний термін сплати єдиного внеску за себе ФОПами – платниками єдиного податку (крім електронних резидентів (е-резидентів)) – 19 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
При цьому, якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем.
Надати професійну підтримку, уникнути ризиків та забезпечити стабільну роботу бізнесу – консультаційний центр з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) продовжує забезпечувати ефективний діалог між податківцями та бізнесом і допомагає оперативно вирішувати нагальні питання.
Під головуванням заступника начальника ГУ ДПС Максима Яіцького відбулася зустріч з суб’єктом господарювання (СГ), який здійснює постачання послуг оренди спеціалізованої техніки (бульдозер, віброкаток, екскаватор, навантажувач). Платника податків віднесено до переліку ризикових через те, що він здійснював придбання товарiв, не пов'язаних зі своєю господарською діяльністю, та реалізовував товари/послуги, яких не виробляв.
Фахівці ГУ ДПС детально ознайомили підприємство з нормами законодавства, які регулюють питання відповідності чи невідповідності платника податку критеріям ризиковості. Розповіли, які фактори можуть призводити до віднесення платника до ризикової категорії та як це впливає на реєстрацію податкових накладних.
Платнику податку детально роз’яснили основні вимоги щодо правильності та необхідності формування пакету документів, які подаються з Повідомленням про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості.
Окрему увагу приділили аналізу діяльності СГ на основі інформаційних даних, наявних у ГУ ДПС. За результатами цього аналізу податківці надали фахову допомогу та конкретні рекомендації щодо дій, які допоможуть підприємству вийти з категорії ризикових.
Ініціатор зустрічі отримав вичерпні відповіді на свої запитання та практичні поради щодо подальших кроків для забезпечення безперебійної реєстрації податкових накладних.
Консультаційний центр ГУ ДПС працює для всіх. Звертайтеся за номерами «гарячих ліній»: (056) 374 31 09; (098) 227 87 66; (066) 982 19 13.
Подібні зустрічі є ефективним інструментом для підтримки бізнесу та підвищення довіри до податкової служби. Вони дозволяють інформувати платників податків про актуальні вимоги законодавства та роз’яснювати складні питання, індивідуально аналізувати діяльність підприємства і надавати практичні рекомендації, а також запобігати порушенням. Завдяки такій інформаційно-консультаційній роботі зміцнюються партнерські відносини між ГУ ДПС та бізнес-спільнотою, що сприяє прозорості економіки.
Динаміка розрахунків через реєстратори у квітні: більше на 2 млн чеків та майже на третину вищі виторги за добу, ніж торік
У квітні 2025 року спостерігається стабільне зростання рівня фіскалізації. 28,3 млн чеків за добу – їх середньодобова кількість, порівняно з квітнем 2024 року, збільшилася на 2,1 млн.
Від березня 2025 року приріст кількості чеків склав 700 тис. за добу.
Збільшилась і середньодобова сума виторгів, здійснених з використанням реєстраторів розрахункових операцій. Цьогоріч у квітні вона склала 14,8 млрд грн, що на 29 % більше за показники квітня 2024 року (11,5 млрд грн).
Такі дані свідчать про зростання економічної активності. Це результат постійної уваги податкових органів до фіскалізації розрахунків та відповідального ставлення бізнесу до податкових зобов'язань, що сприяють підвищенню рівня податкової дисципліни та розвитку економіки.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) нагадує, що у Правобережному ЦОПі Дніпровської ДПІ ГУ ДПС запроваджено використання сканеру, який дозволяє здійснювати зчитування штрих-коду з мобільного пристрою, що генерується за допомогою застосунку «Дія». Це прискорює отримання електронних копій цифрових документів та забезпечує надання більш якісних адміністративних послуг платникам податків.
Після проведеного аналізу результатів застосування такого пристрою, сканерами будуть забезпечені інші ЦОПі Дніпропетровської області.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Державна податкова служба України продовжує цифровізацію послуг для платників податків. Сучасні електронні сервіси від ДПС дозволяють платникам спілкуватись з податковою службою дистанційно. Мобільний застосунок від ДПС «Моя податкова» є зручним інструментом, за допомогою якого платники можуть отримати низку адміністративних послуг онлайн.
Функціонал застосунку постійно оновлюється з урахуванням потреб користувачів. Так, у розділі «Послуги» з’явилась нова функція «Надіслати лист до ДПС», за допомогою якої можна надсилати кореспонденцію до контролюючих органів.
Щоб надіслати лист через застосунок «Моя податкова», необхідно:
1. Авторизуватися з файловим або хмарним кваліфікованим електронним підписом, ДіяПідписом.
2. Зайти у розділ «Послуги» та обрати режим «Надіслати лист до ДПС».
3. Натиснути «+» (Створити).
4. Обрати регіон, район, тип та тематику. Зазначити короткий зміст листа.
5. Прикріпити файл (pdf чи фото) розміром до 5МБ.
6. Підписати та відправити.
Крім того, у застосунку «Моя податкова» можна отримати інформацію про адресу реєстрації та обʼєкти оподаткування; відомості про доходи; подати заяву для реєстрації у ДРФО або внесення змін до нього; подати Заяву про включення до Реєстру волонтерів; подати Податкову декларацію про майновий стан і доходи на податкову знижку; декларацію платника єдиного податку для ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування 1-3 груп; фізичні особи можуть сплатити податки.
Нагадуємо, що завантажити застосунок «Моя податкова» можна в App Store або Google Play. Він може бути застосованим для будь-якого пристрою, який підтримує операційні системи Android чи iOS із відповідними версіями.
Чи оподатковується дохід, отриманий фізичною особою від продажу вживаного товару іншій фізичній особі?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п.14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що продаж (реалізація) товарів – це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.
Підпунктом 14.1.244 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що товари – це матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.
При цьому ПКУ не містить поняття «вживані товари».
У розумінні положень Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV (із змінами та доповненнями) (далі – ГКУ) господарська діяльність – це діяльність фізичних і юридичних осіб, пов’язана з виробництвом чи реалізацією продукції (товарів), виконанням робіт чи наданням послуг з метою одержання прибутку (комерційна господарська діяльність) або без такої мети (некомерційна господарська діяльність). Підприємницька діяльність є одним із видів господарської діяльності, обов’язкові ознаки якої – безпосередність та систематичність здійснення з метою отримання прибутку.
Статтею 42 ГКУ визначено, що за своєю правовою природою підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Отже, підприємницькою діяльністю можна вважати сукупність постійно або систематично здійснюваних дій щодо виробництва матеріальних і нематеріальних благ, реалізацій товарів, виконання робіт або надання послуг з метою отримання прибутку.
Слід зазначити, що згідно ст. 58 ГКУ суб’єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа – підприємець у порядку, визначеному законом.
В свою чергу, продаж індивідуального вживаного майна (особистих речей) не є предметом інтересу податкових органів та не розцінюється як підстава для фінансової або адміністративної відповідальності за порушення вимог чинного податкового законодавства. ДПС розмежовує несистематичні продажі власних вживаних речей та системну підприємницьку діяльність з продажу товарів громадянами на маркетплейсах та в соціальних мережах.
Наразі лише продавці, які здійснюють системний продаж товарів протягом значного проміжку часу з метою отримання прибутків є об’єктом контролю з боку ДПС на предмет декларування доходів.
Щоб привести свою діяльність у відповідність до вимог законодавства фізична особа має офіційно зареєструватися як суб’єкт господарювання, здійснювати розрахунки через належним чином зареєстровані РРО/ПРРО, дотримуватися податкового законодавства, щоб уникнути фінансової та адміністративної відповідальності у майбутньому.
Водночас, згідно з п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ платник податку на доходи фізичних осіб (ПФО, податок), що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального оподатковуваного доходу звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.
Загальний оподатковуваний дохід – це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника ПДФО протягом звітного податкового періоду.
Повний перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено п.п. 164.2 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, до яких, зокрема, включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ.
Ставка ПДФО становить 18 відсотків.
Також зазначені доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16 прим 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ). З 1 січня 2025 року ставка становить 5 відсотків.
Відповідно до п. 179.1 ст.179 ПКУ платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку, до 01 травня року, що настає за звітним (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ), та самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій ним податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 ПКУ).
Тобто, якщо фізична особа здійснює системний продаж вживаних товарів протягом значного проміжку часу з метою отримання прибутків, така фізична особа має офіційно зареєструватися як суб’єкт господарювання та сплачувати податки відповідно до обраної системи оподаткування.
В той же час продаж індивідуального вживаного майна (особистих речей) не є предметом інтересу податкових органів та не розцінюється як підстава для фінансової або адміністративної відповідальності за порушення вимог чинного податкового законодавства.
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Кам’янський район) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.
Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.
Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).
|
|
Відділ комунікацій з громадськістю
управління інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС
у Дніпропетровській області (Кам'янський ра