Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 8.1 розд. VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1588), платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку шляхом подання заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП (далі – Заява за ф. № 20-ОПП) (додаток 10 до Порядку № 1588) у порядку, встановленому розд. VIIІ Порядку № 1588.
Відповідно до Пам’ятки для заповнення розд. 3 Заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (додаток до Заяви за ф. № 20-ОПП) розд. 3 «Відомості про об’єкти оподаткування платника податків» Заяви за ф. № 20-ОПП заповнюються наступним чином:
– при першому наданні – зазначаються всі об’єкти оподаткування;
– при наступному поданні – зазначається новий об’єкт оподаткування або об’єкт оподаткування щодо якого відбулися зміни.
Графа 2 «Код ознаки надання інформації» розд. 3 має значення:
1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування;
3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування;
6 – закриття об’єкта оподаткування.
При поданні інформації про новий об’єкт оподаткування у графу 2 «Код ознаки надання інформації» вноситься значення «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування».
У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, зазначається оновлена інформація про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, та у графу 2 «Код ознаки надання інформації» вноситься значення «3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування».
При цьому в разі зміни призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в Заяві за ф. № 20-ОПП двома рядками: в одному рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється (у графу 2 вноситься значення «6 – закриття об’єкта оподаткування»), у другому – оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого (у графу 2 вноситься значення «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування»), при цьому ідентифікатор об’єкта оподаткування змінюється.
Графа 3 «Тип об’єкта оподаткування» заповнюється відповідно до рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування, що оприлюднений на вебпорталі ДПС (http://tax.gov.ua/Головна/Довідники/Типи об’єктів оподаткування) та розміщений на інформаційних стендах у контролюючих органах.
Графа 4 «Найменування об’єкта оподаткування» заповнюється у разі наявності.
Графа 5 «Ідентифікатор об’єкта оподаткування» – це числове значення, яке складається з коду типу об’єкта оподаткування та внутрішнього ідентифікатора, прийнятого самою особою, що складається з 5-ти знаків.
Наприклад:
- для кафе ідентифікатор об’єкта оподаткування може бути 24700001, де 247 – код типу об’єкта оподаткування відповідно до рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування, 00001 – внутрішній ідентифікатор, прийнятий особою;
- для кіоску – 00200010, де 002 – код типу об’єкта оподаткування відповідно до рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування, 00010 – внутрішній ідентифікатор, прийнятий особою.
У разі зміни місцезнаходження об’єкта оподаткування зазначається нове місцезнаходження такого об’єкта.
Графа 6 «Код територіальної громади, де знаходиться об’єкт оподаткування» заповнюється відповідно до Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (КАТОТТГ), що розміщений на офіційному вебсайті Міністерства розвитку громад та територій України.
У графі 14 «Стан об’єкта оподаткування» зазначається: 1 – будується/готується до введення в експлуатацію; 2 – експлуатується; 3 – тимчасово не експлуатується; 5 – непридатний до експлуатації; 6 – об’єкт відчужений/повернутий власнику; 7 – зміна призначення/перепрофілювання; 8 – орендується; 9 – здається в оренду.
У графі 15 «Вид права на об’єкт оподаткування» зазначається: 1 – право власності; 2 – право володіння; 3 – право користування (сервітут, емфітевзис, суперфіцій); 4 – право господарського відання; 5 – право оперативного управління; 6 – право постійного користування; 7 – право довгострокового користування або оренди; 8 – право короткострокового користування, оренди або найму; 9 – іпотека; 10 – довірче управління майном.
На підставі проставленої відповідної позначки в графі 16 здійснюється взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.
Графа 17 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування» зазначається у разі наявності. Заповнюється у разі реєстрації об’єкта оподаткування у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, таким номером є: кадастровий номер – для земельної ділянки; реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна – для нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки; номер кузова транспортного засобу – для легкового автомобіля; номер шасі транспортного засобу – для вантажного автомобіля та причепа; бортовий реєстраційний номер – для суден; реєстраційний знак – для повітряних суден тощо).
Під час надання Заяви за ф. № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об’єкт оподаткування (наприклад, якщо подається інформація про об’єкти оподаткування – офіс, склад, склад-магазин, розташовані в одному офісному центрі за одною адресою, достатньо надати інформацію за одним із типів об’єктів оподаткування, зазначивши у найменуванні: офіс, склад, склад-магазин).
Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об’єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, у Заяві за ф. № 20-ОПП надається інформація і про земельну ділянку, і про об’єкт нежитлової нерухомості, що розташований на такій земельній ділянці).
У разі якщо у суб’єкта господарювання наявні однотипні (за видом, використанням, станом та видом права власності) автомобільні транспортні засоби, які не є пунктами пересувної роздрібної торгівлі, громадського харчування або послуг, інших ніж пасажирські та вантажні перевезення, інформація про них подається одним рядком, при цьому в графі 3 «Тип об’єкта оподаткування» зазначається «автомобільні транспортні засоби» та в графі 17 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування» – кількість таких транспортних засобів.
Заява за ф. № 20-ОПП з інформацією про об’єкти оподаткування, які зареєстровані у відповідному державному органі без присвоєння реєстраційного номера (кадастрового номера, реєстраційного номера об’єкта нерухомого майна), подаються до контролюючого органу за основним місцем обліку в паперовому вигляді із доданням копії документа, що підтверджує реєстрацію об’єкта оподаткування у відповідному державному органі. У такому разі графа 17 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування» Заяви за ф. № 20-ОПП не заповнюється (п. 8.4 розд. VIIІ Порядку № 1588).
Інформація про об’єкти оподаткування такі як – товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) відображається у відповідній податковій звітності платника податків (податкові декларації з податку на прибуток, з податку на додану вартість, Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску тощо), тому про такі об’єкти оподаткування не потрібно повідомляти у Заяві за ф. № 20-ОПП.
Платники податків можуть переглянути інформацію про об’єкти оподаткування та контролюючі органи, у яких платник податків перебуває на обліку за неосновним місцем обліку, в приватній частині Електронного кабінету (п. 8.8 розд. VIII Порядку № 1588).
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 66.1 ст. 66 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема:
- інформація органів державної реєстрації;
- документально підтверджена інформація, що надається платниками податків.
Порядок внесення змін до облікових даних платників податків встановлено розд. ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).
Пунктом 9.3 розд. IX Порядку № 1588 визначено, що платники податків – юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб зобов’язані подати відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи до контролюючого органу у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків, шляхом подання заяви для юридичних осіб та відокремлених підрозділів за формою № 1-ОПП (далі – Заява ф. № 1-ОПП) з позначкою «Зміна відповідальних осіб: керівника», «Зміна відповідальних осіб: особи, відповідальної за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку», «Інші зміни».
При подані Заяви за ф. № 1-ОПП з позначкою «Зміна відповідальних осіб: особи, відповідальної за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» заповнюються розділи 1, 2, 4 та 10 Заяви за ф. № 1-ОПП при цьому інформація про засновників не подається.
Відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, також оновлюються контролюючими органами у Єдиному банку даних юридичних осіб на підставі реєстраційної заяви платника податку на додану вартість (про реєстрацію, перереєстрацію або внесення змін), якщо така реєстраційна заява була подана в один із способів, визначених п. 183.7 ст. 183 розд. V ПКУ, та задоволена контролюючим органом. У цьому разі платник податків звільняється від подання до контролюючого органу Заяви за ф. № 1-ОПП у зв’язку із зміною відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи.
Заява за ф. № 1-ОПП з позначкою «Зміна відповідальних осіб: керівника», «Зміна відповідальних осіб: особи, відповідальної за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» може бути подана технічними засобами електронних комунікацій в електронній формі з дотриманням вимог Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами), Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами).
Якщо керівник юридичної особи чи відокремленого підрозділу є особою, відповідальною за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку, то в разі отримання контролюючим органом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) відомостей про зміну відомостей про керівника в Єдиному банку даних юридичних осіб на підставі таких відомостей оновлюються дані про керівника та дані про попереднього керівника як особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку, видаляються. Якщо попередній керівник продовжує виконувати обов’язки особи, відповідальної за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку, то для оновлення таких відомостей платник податків подає Заяву за ф. № 1-ОПП у порядку, встановленому абзацом першим п. 9.3 розд. IX Порядку № 1588.
Таким чином, стосовно юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів, відомості про яких містяться в ЄДР:
- інформація про призначення або зміну керівника/тимчасово виконуючого обов’язки керівника, зміну місцезнаходження тощо, оновлюється в контролюючих органах на підставі відомостей, отриманих від державного реєстратора, в порядку, визначеному Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями;
- інформація про головного бухгалтера оновлюється на підставі заяви за ф. № 1-ОПП з позначкою «Зміна відповідальних осіб: особи, відповідальної за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» або реєстраційної заяви платника податку на додану вартість, якщо така реєстраційна заява була подана в один із способів, визначених п. 183.7 ст. 183 розд. V ПКУ, та задоволена контролюючим органом. У цьому разі платник податків звільняється від подання до контролюючого органу заяви за ф. № 1-ОПП у зв’язку із зміною відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до частини третьої ст. 72 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) ліцензіати, які отримали ліцензії на право виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, на право ферментації тютюнової сировини, на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, щомісяця, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, подають до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за формою та в порядку, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, такі звіти:
- виробники спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, які здійснюють виробництво та/або ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України зазначених товарів (продукції), - звіт про залишки та обсяги виробництва і обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, біоетанолу, спиртового дистиляту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, звіт про залишки та обсяги придбання і використання тютюнової сировини;
- суб’єкти господарювання, які здійснюють оптову торгівлю спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, тютюном, промисловими замінниками тютюну, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та/або ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України зазначених товарів (продукції), - звіт про залишки та обсяги обігу (в тому числі ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах;
- суб’єкти господарювання, які здійснюють ферментацію тютюнової сировини, - звіт про обсяг (вагу) придбаної неферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) виробленої ферментованої тютюнової сировини, обсяг (вагу) реалізованої ферментованої сировини, обсяг (вагу) залишків неферментованої та ферментованої тютюнової сировини на кінець звітного періоду.
Ліцензіат, який самостійно виявив помилки у поданому ним звіті, зобов’язаний подати уточнений звіт. Якщо уточнений звіт подано до кінця місяця, наступного за звітним місяцем, за який допущена помилка, штраф, встановлений пунктом 30 частини другої ст. 73 Закону № 3817, не застосовується.
Вимоги частини третьої ст. 72 Закону № 3817 не поширюються на малі виробництва виноробної продукції, малі виробництва дистилятів та малі виробництва пива.
Згідно з частинами четвертою – шостою ст. 72 Закону № 3817 малі виробництва дистилятів, малі виробництва виноробної продукції та малі виробництва пива подають до органу ліцензування не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним роком, щорічний звіт про обсяги виробництва спиртових дистилятів, виробництва та/або обігу (у тому числі за операціями з вивезення за межі митної території України) алкогольних напоїв за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Якщо у кварталі, наступному за звітним роком, суб’єкт господарювання – мале виробництво дистилятів, мале виробництво виноробної продукції, мале виробництво пива самостійно виявив помилки у поданому ним щорічному звіті, він зобов’язаний подати уточнений звіт до кінця такого кварталу. У такому разі штрафи, встановлені пунктами 31 – 33 частини другої ст. 73 Закону № 3817, не застосовуються.
Пунктами 30 – 33 частини другої ст. 73 Закону № 3817 встановлено, що до суб’єктів господарювання за вчинені правопорушення застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в таких розмірах:
- неподання до органу ліцензування або несвоєчасне подання звіту, або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі за операціями з ввезення на митну територію України та/або вивезення за межі митної території України) спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, – 3 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року;
- неподання до органу ліцензування або несвоєчасне подання звіту, або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва спиртових дистилятів, виробництва та/або обігу (у тому числі за операціями з вивезення за межі митної території України) алкогольних напоїв, вироблених суб’єктом господарювання – малим виробництвом дистилятів, – 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року;
- неподання до органу ліцензування або несвоєчасне подання звіту, або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі за операціями з вивезення за межі митної території України) алкогольних напоїв, вироблених без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), суб’єктом господарювання – малим виробництвом виноробної продукції, – 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року;
- неподання до органу ліцензування або несвоєчасне подання звіту, або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі за операціями з вивезення за межі митної території України) пива, виробленого суб’єктом господарювання – малим виробництвом пива, – 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року.
Отже, за неподання/несвоєчасне подання/подання Звіту з недостовірними відомостями застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів:
- до суб’єктів господарювання (крім малих виробництв дистилятів, малих виробництв виноробної продукції та малих виробництв пива) – 3 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року;
- до малих виробництв дистилятів, малих виробництв виноробної продукції та малих виробництв пива – 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року.
При цьому, штрафи, встановлені пунктами 30 – 33 частини другої ст. 73 Закону № 3817, не застосовується у разі якщо:
- суб’єкт господарювання (крім малих виробництв дистилятів, малих виробництв виноробної продукції та малих виробництв пива) самостійно виявив помилки у поданому ним звіті та подав уточнений звіт до кінця місяця, наступного за звітним місяцем, за який допущена помилка;
- суб’єкт господарювання – мале виробництво дистилятів, мале виробництво виноробної продукції та мале виробництво пива у кварталі, наступному за звітним роком, самостійно виявив помилки у поданому ним щорічному звіті та подав уточнений звіт до кінця такого кварталу.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 01.12.2024 набрав чинності Закон України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015), відповідно до якого, зокрема, вносяться зміни до Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817).
Відповідно до внесених змін розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 доповнено п. 32, згідно з яким:
- для вин виноградних та іншої виноробної продукції застосовується розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957 (далі – Постанова № 957), збільшений на 50 відсотків;
- ДПС оприлюднює на своєму вебпорталі інформацію про розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв з дати набрання чинності Законом № 4015.
За інформацією, розміщеною на вебпорталі ДПС за адресою: Головна/Пресцентр/Новини/Про розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв, починаючи з дати набрання чинності Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/846663.html) до окремих видів алкогольних напоїв, на які з 01.12.2024 збільшено мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни, належать:
- спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки виноградного вина або вичавок винограду: коньяк (бренді) три зірочки; коньяк (бренді) чотири зірочки; коньяк (бренді) п’ять зірочок; інші спиртові дистиляти та спиртні напої, в тому числі; бренді ординарні, горілки виноградні (код виробів згідно з УКТЗЕД 2208 20);
- інші зброджені напої, суміші із зброджених напоїв та суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями (код виробів згідно з УКТЗЕД 2206 (крім 2206 00 31 00, 2206 00 51 00, 2206 00 81 00 – сидр і перрі (без додання спирту); 2206 00 59 00, 2206 00 89 00 – тільки зброджені напої, одержані виключно в результаті природного (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8,5 відс. об’ємних одиниць (без додання спирту));
- сидр і перрі (без додання спирту) у тарі місткістю 1 л (код виробів згідно з УКТЗЕД 2206 00 31 00, 2206 00 51 00, 2206 00 81 00);
- тільки зброджені напої, одержані виключно в результаті природного (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8,5 відс. об’ємних одиниць (без додання спирту) у тарі місткістю 1 л (код виробів згідно з УКТЗЕД 2206 00 59 00, 2206 00 89 00);
- вина виноградні натуральні у скляній тарі місткістю 0,7 л, в іншій тарі місткістю 1 л (код виробів згідно з УКТЗЕД 2204 (крім 2204 10, 2204 21 06 00, 2204 21 07 00, 2204 21 08 00, 2204 21 09 00, 2204 29 10 00, 2205 10 10 00, 2205 90 10 00, 2206 00 39 00));
- вина виноградні натуральні з доданням спирту та міцні у скляній тарі місткістю 0,7 л, в іншій тарі місткістю 1 л (код виробів згідно з УКТЗЕД 2204 (крім 2204 10, 2204 21 06 00, 2204 21 07 00, 2204 21 08 00, 2204 21 09 00, 2204 29 10 00, 2205 10 10 00, 2205 90 10 00, 2206 00 39 00));
- вермути та інші вина виноградні натуральні з доданням рослинних або ароматизувальних екстрактів у скляній тарі місткістю 0,7 л, в інший тарі місткістю 1 л (код виробів згідно з УКТЗЕД 2205 (крім 2205 10 10 00, 2205 90 10 00));
- вина ігристі та вина газовані, зброджені напої, вина (напої) ароматизовані ігристі (газовані), фактична міцність яких вища за 1,2 відс. об’ємних одиниць етилового спирту, але не вища за 15 відс. об’ємних одиниць етилового спирту, за умови, що етиловий спирт, який міститься у готовому продукті, має повністю ферментне (ендогенне) походження, які розливаються у пляшки, закорковані спеціальними пробками для таких напоїв типу «гриб», що утримуються на місці за допомогою стяжок або застібок, та/або мають надмірний тиск, спричинений наявністю діоксиду вуглецю у розчині на рівні не менше 1 бар при температурі 20° C у скляній тарі місткістю 0,7 л та 0,75 л (код виробів згідно з УКТЗЕД 2204 10, 2204 21 06 00, 2204 21 07 00, 2204 21 08 00, 2204 21 09 00, 2204 29 10 00, 2205 10 10 00, 2205 90 10 00, 2206 00 39 00).
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача – платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.
Зокрема, згідно з п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПКУ, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку – постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок.
Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) розрахунку коригування до податкової накладної.
З метою отримання продавцем зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до ЄРПН, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в ЄРПН та розрахунок коригування в електронному вигляді Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в ЄРПН та отриманим продавцем (п. 201.10 ст. 201 ПКУ).
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, визначених абзацами п’ятнадцятим-вісімнадцятим п. 201.10 ст. 201 ПКУ, зокрема:
- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, − до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, − до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача − платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, − протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
При цьому тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН здійснюється з урахуванням граничних строків визначених абзацами другим – четвертим п. 89 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, а саме:
- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, − до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, − до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, − протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
На офіційному вебпорталі ДПС розміщено інформацію про можливість обміну між контрагентами (продавцем та покупцем) розрахунками коригування, що передбачають зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, з використанням електронного сервісу ДПС для обміну між контрагентами – Single Window of Electronic Documents (SWinED),API якого знаходиться за посиланням: http://obmen.tax.gov.ua.
Функціонал системи SWinED передбачає підтвердження отримання електронного документа розрахунку коригування отримувачем, тобто фіксує дату отримання розрахунку коригування отримувачем (покупцем) товарів/послуг від їх постачальника.
Отже, зменшення податкових зобов’язань з ПДВ продавцем на підставі розрахунку коригування, зареєстрованого в ЄРПН покупцем – платником ПДВ відображається постачальником у податковій декларації з ПДВ:
- за звітний (податковий) період, у якому відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПКУ здійснено перерахунок та складено такий розрахунок коригування – у разі своєчасної реєстрації в ЄРПН такого розрахунку коригування;
- за звітний (податковий) період, у якому такий розрахунок коригування зареєстровано в ЄРПН – у разі несвоєчасної реєстрації такого розрахунку коригування в ЄРПН.
ПКУ не передбачено механізм фіксації дати отримання покупцем розрахунку коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг. Враховуючи зазначене, ДПС рекомендує платникам податку для розрахунків коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг визначати граничні терміни реєстрації в ЄРПН таких розрахунків коригування відповідно до норм абзаців п’ятнадцятого − шістнадцятого пункту 201.10 статті 201 розділу V / абзаців другого – третього п. 89 підрозд. 2 розд. XX ПКУ.
Водночас, дата отримання розрахунку коригування отримувачем (покупцем) товарів/послуг від їх постачальника може бути підтверджена у разі здійснення контрагентами (продавцем та покупцем) обміну розрахунками коригування, що передбачають зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, з використанням електронного сервісу ДПС для обміну між контрагентами – Single Window of Electronic Documents (SWinED).
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку, зокрема, фізичних осіб – підприємців (ФОП) першої – третьої груп за рішенням контролюючого органу у разі:
- подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, – в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;
- припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;
- у випадках, визначених п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ;
- втрати платником єдиного податку третьої групи статусу електронного резидента (е-резидента);
- наявність щодо платника податку та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України від 14 серпня 2014 року № 1644-VIІ «Про санкції» (зі змінами та доповненнями):
щодо платників першої і другої груп – в останній день місяця, в якому прийнято таке рішення;
щодо платників третьої групи – в останній день кварталу, в якому прийнято таке рішення.
Згідно з п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку, зокрема фізичні особи – підприємці, зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у таких випадках та в строки:
1) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, в якому відбулося таке перевищення;
2) у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ, платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, в якому відбулося таке перевищення;
3) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів)) – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, в якому відбулося таке перевищення;
4) у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ст. 291 ПКУ (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів)), – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, в якому допущено такий спосіб розрахунків.
При цьому п. 291.6 ст. 291 ПКУ передбачено, що платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі – готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей);
5) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, в якому здійснювалися такі види діяльності;
6) у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, в якому допущено таке перевищення;
7) у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів) – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, в якому здійснювалися такі види діяльності;
8) у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ визначено, що податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
81) у разі наявності податкового боргу з єдиного податку у платника єдиного податку, який самостійно визначив позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок за останній податковий (звітний) рік, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів;
9) у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ відповідно, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, в якому здійснювалася така діяльність.
Згідно з абзацом першим п. 299.11 ст. 299 ПКУ у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої – третьої груп вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої – третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Слід зазначити, що норми ПКУ не передбачають встановлення певної форми рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку. Таке рішення надається платнику податків у письмовій формі за підписом керівника контролюючого органу з обов’язковим зазначенням підстав для анулювання реєстрації платника єдиного податку.
Державна податкова служба України у зв’язку із затвердженням Державною казначейською службою України (далі – Казначейство) Регламенту роботи органів Казначейства у період завершення бюджетного 2024 року та початку 2025 року повідомляє таке.
Казначейство з 27 грудня 2024 року по 30 грудня 2024 року працює в системі електронних платежів Національного банку України (далі – СЕП НБУ) у звичайному режимі та здійснює зарахування надходжень до бюджетів усіх рівнів та інших платежів (поповнення рахунків з електронного адміністрування податків, перерахування коштів єдиного соціального внеску, митних платежів та ін.) на рахунки, відкриті в Казначействі.
У період з 31 грудня 2024 року по 01 січня 2025 року включно міжбанківські платіжні операції через СЕП НБУ від Казначейства та/або на адресу Казначейства не здійснюються.
Починаючи з 02 січня 2025 року органи Казначейства працюють у звичайному режимі.
Одному з ключових напрямів реформування ДПС – реалізації експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) була присвячена зустріч представників ДПС та Асоціації платників податків України.
Метою реалізації цього експериментального проєкту є впровадження в організацію та діяльність ДПС міжнародних підходів до управління, які грунтуються на управлінні податковими ризиками, щодо підвищення рівня дотримання платниками податків своїх податкових обов’язків.
Цей проєкт – складова реалізації Національної стратегії доходів до 2030 року та відбуватиметься відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854 протягом двох років.
Відповідно до Податкового кодексу, комплаєнс – це система заходів та процедур, що здійснюються податковими органами з метою підвищення рівня добровільного виконання податкових та інших обовʼязків платниками податків, відповідно до вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, та зменшення ймовірності настання податкового ризику (комплаєнс-ризику).
Управління комплаєнс-ризиками охоплює базові / основні обов’язки платника податків, визначені Податковим кодексом України:
реєстрації платником податку;
подання звітності;
повне декларування;
своєчасна сплата належних бюджету платежів.
Завдання – здійснити аналіз, визначити найбільші ризики, зʼясувати їх причину та спрямувати роботу ДПС для досягнення максимального ефекту в умовах обмежених трудових ресурсів, забезпечити однаковий, справедливий і неупереджений підхід до всіх платників.
Реалізація експериментального проекту забезпечить систематизацію та впорядкування діяльності податкових органів з управління комплаєнс-ризиками.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що у податкових накладних, що складаються за операціями:
– з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту окремих видів товарів, які вивозяться як припаси комерційними транспортними засобами відповідно до ст. 229 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (із змінами);
– з постачання на митній території України або з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту насіння сільськогосподарських культур за кодами УКТ ЗЕД: 1001 91 10 00 (спельта (полба)), 1002 10 00 00 (жито насіннєве), 1003 10 00 00 (ячмінь насіннєвий), 1004 10 00 00 (овес насіннєвий), 1005 10 13 00, 1005 10 15 00, 1005 10 18 00 (кукурудза насіннєва), 1201 10 00 00 (соєві боби для сівби), 1205 10 10 00 (насіння ріпаку або кользи для сівби), 1206 00 10 00 (насіння соняшнику для сівби), по яких наявний фітосанітарний сертифікат, виданий згідно з п.1 прим. 5 розд. IX Закону України «Про карантин рослин»), у табличній частині податкової накладної вказується одиниця виміру товару, що вказана в первинних документах, в т. ч. і така, що відмінна від кілограма.
У податкових накладних, що складаються з 01.12.2024 за операціями з постачання на митній території України та/або експорту окремих видів товарів, одиниці виміру товарів повинні зазначатись у кілограмах, незалежно від того, чи такі товари були вироблені на митній території України або були попередньо ввезені на митну територію України.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.
Пунктом 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
При цьому, п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків визначено п. 164.2 ст. 164 ПКУ, п.п. 164.2.4 якого визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями, зокрема, ст. 172 ПКУ.
Згідно з п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників збору, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, за ставкою, визначеною п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Відповідно до абзацу другого п. 172.2 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), із зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу другого та наступних об’єктів нерухомості, не зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, крім випадків, якщо зазначене у абзаці другому п. 172.2 ст. 172 ПКУ майно отримано платником податку у спадщину.
Дохід від продажу об’єктів нерухомості, зазначених в абзаці другому п. 172.2 ст. 172 ПКУ, може бути зменшений на документально підтверджені витрати на придбання об’єкта нерухомості, розташованого на території України (абзац п’ятий п. 172.2 ст. 172 ПКУ).
Дохід від продажу протягом звітного (податкового) року неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, подільного об’єкта незавершеного будівництва та від відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця, може бути зменшений на документально підтверджені витрати на придбання такого об’єкта, майнових прав (абзац шостий п. 172.2 ст. 172 ПКУ).
Перелік витрат на придбання об’єкта нерухомості, визначено підпунктами «а» – «і» абзацу сьомого п. 172.2 ст. 172 ПКУ.
При цьому якщо платник податку скористався правом на зарахування витрат, він зобов’язаний задекларувати доходи від усіх операцій з продажу, міни чи іншого відчуження відповідних об’єктів, здійснених протягом звітного (податкового) року, в тому числі і у разі якщо стороною відповідного договору є юридична особа чи самозайнята особа.
Копії документів, що підтверджують зазначені витрати, надаються разом з податковою декларацією.
Враховуючи зазначене, з метою зменшення доходу, отриманого від продажу об’єктів нерухомості, що підлягає оподаткуванню військовим збором, фізична особа може скористатися правом на зарахування документально підтверджених витрат, понесених на придбання об’єктів нерухомості, зазначених в абзаці другому п. 172.2 ст. 172 ПКУ.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
При складанні розрахунків коригування РК_1 (з типом причини 501), РК_2 (з типом причини 502) та/або РК_3 (з типом причини 503) у будь-якому випадку або незалежно від того, за рахунок чого відбуваються зміни (ціна та/або кількість, або ставка податку):
– у графу 7 першого рядка табличної частини розрахунку коригування переноситься значення відповідної графи податкової накладної зі знаком «мінус»,
– значення графи 8 першого рядка табличної частини розрахунку коригування переноситься з відповідної графи податкової накладної без змін,
– у другому рядку табличної частини розрахунку коригування зазначаються правильні показники граф 7 та 8 за результатами коригування.
Графи 9, 10 розрахунку коригування не заповнюються.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
У Дніпропетровській області відкриті відокремлені пункти реєстрації користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (представництва) (офіційний сайт ca.tax.gov.ua), в яких здійснюється надання електронних довірчих послуг на безкоштовній основі (електронні цифрові підписи, електронні цифрові печатки) терміном на 2 роки, та які знаходяться за адресами:
Кам’янська ДПІ:
м. Кам'янське, вул. Медична, 9, каб.101,
телефон для довідок (056) 370 10 41.
Новомосковська ДПІ:
м. Самар (Новомосковськ), вул. Олексія Цокура (Микити Головка), 30, каб. 110,
телефон для довідок (056) 370 10 42.
Павлоградська ДПІ:
м. Павлоград, вул. Верстатобудівників, 14-А, каб.803,
телефон для довідок (056) 370 10 43.
Нікопольська ДПІ:
м. Нікополь, проспект Трубників, 27, каб. 102,
телефон для довідок (056) 370 10 46.
Криворізька ДПІ:
- м. Кривий Ріг, вул. Гірничих інженерів (Пушкіна), 4а, каб. 101,
телефон для довідок (056) 477-99-53;
- м. Кривий Ріг, проспект Героїв-підпільників, 42, каб. 112а,
телефон для довідок (056) 404-06-95.
Дніпровська ДПІ:
- м. Дніпро, проспект Слобожанський, 95а, каб. 17,
телефон для довідок (056) 374-31-78;
- м. Дніпро, проспект Б. Хмельницького, 95а, вікна № 21 та №22,
телефон для довідок (0562) 36-96-59.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Державна податкова служба України з метою деталізації особливостей коригування операцій з експорту окремих видів товарів, що здійснюються в межах режиму експортного забезпечення (далі – РЕЗ) після завершення їх митного оформлення, проінформувала про внесення змін та доповнень до листа ДПС від 15.11.2024 № 31717/7/99-00-21-03-02-07, який розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/79183.html.
У пункті 2.2 "Складання розрахунку коригування з метою приведення показників податкової накладної у відповідність з показниками митної декларації (далі – РК_РЕЗ_2)" розділу ІІІ "Складання податкових накладних та розрахунків коригування за операціями з експорту Товарів-РЕЗ" листа ДПС від 15.11.2024 № 31717/7/99-00-21-03-02-07:
1) п’ятий абзац
"РК_РЕЗ_2 може бути складений тільки на зменшення суми операції, вказаної у податковій накладній."
замінити абзацом такого змісту:
"В більшості випадків РК_РЕЗ_2 складається на зменшення суми операції, вказаної у податковій накладній";
2) після п’ятого абзацу доповнити пункт новим абзацом такого змісту:
"Разом з тим, в окремих випадках, РК_РЕЗ_2 може бути складений на збільшення суми операції, вказаної у податковій накладній, зокрема, у разі зміни курсу валют, внаслідок чого відбулося збільшення вартості експортованого товару в гривневому еквіваленті."
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з п. 70.5 ст. 70 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізична особа – платник податків незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), для якої раніше не формувалася облікова картка платника податків та яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО), зобов’язана особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному контролюючому органу облікову картку фізичної особи – платника податків, яка є водночас заявою для реєстрації в ДРФО, та пред’явити документ, що посвідчує особу.
Відповідно до п. 42 прим. 1.5 ст. 42 прим. 1 ПКУ платник податків стає користувачем електронного кабінету та набуває право подавати звітність в електронній формі і вести листування засобами електронного зв’язку в електронній формі після проходження в електронному кабінеті електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами) (далі – Закон № 2155), або тих сервісів ідентифікації, використання яких дозволяється методологом Електронного кабінету.
Відповідно до Закону № 2155 електронна ідентифікація це процес використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або уповноваженого представника юридичної особи.
До ідентифікаційних даних, які однозначно визначають користувача електронних довірчих послуг відноситься, зокрема прізвище, ім’я, по батькові підписувача та реєстраційний номер облікової картки платника податків.
Для отримання кваліфікованого електронного підпису іноземець чи особа без громадянства вже повинен бути зареєстрований у ДРФО.
Подати в електронному вигляді Облікову картку за ф. № 1ДР через Електронний кабінет може представник іноземця або особи без громадянства (у разі, коли іноземець або особа без громадянства має посвідку на постійне проживання / посвідку на тимчасове проживання, виготовлену у формі картки, що містить безконтактний електронний носій), з наданням відповідних електронних копій документів за переліком, визначеним законодавством.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.
Підпунктом 266.1.2 п. 266.1 ст. 266 ПКУ визначено платників податку в разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:
а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;
б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з п. 7.2 розд. VII, п. 8.4 розд. VIIІ, п. 9.3 розд. ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями, платники податків можуть подати заяву за формою № 1-ОПП (для юридичних осіб та відокремлених підрозділів) (далі – заява за ф. № 1-ОПП) з позначкою «Зміна відповідальних осіб: керівника», «Зміна відповідальних осіб: особи, відповідальної за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» та заяву про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою № 17-ОПП (далі – заява за ф. № 17-ОПП), а також заяву про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – заява за ф. № 20-ОПП) технічними засобами електронних комунікацій в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Платники податків подають через спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» або через розділ «Введення звітності» інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет»:
- заяву за ф. № 1-ОПП з позначкою «Зміна відповідальних осіб: керівника», «Зміна відповідальних осіб: особи, відповідальної за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» – за ідентифікатором J1312107;
- заяву за ф. № 17-ОПП – за ідентифікатором J(F)1312204;
- заяву за ф. № 20-ОПП – за ідентифікатором J(F)1312006.
З електронними формами заяв за ф. № 1-ОПП, за ф. № 17-ОПП та за ф. № 20-ОПП платники податків можуть ознайомитися на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність> Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр електронних форм податкових документів.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
У заголовній частині податкової накладної за операціями з експорту окремих видів товарів (далі – ПН_РЕЗ) передбачено автоматичне заповнення наступної інформації:
– у верхній лівій частині у рядку «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» у полі «Тип причини складання ПН» – 22; не може бути складено дві чи більше податкових накладних з типом причини «22» за однією датою та з однаковим порядковим номером;
– у полі «індивідуальний податковий номер» блоку «Отримувач (покупець)» – 300000000000.
Поля «Зведена податкова накладна» та «Складена на операції, звільнені від оподаткування» у верхній лівій частині заповненню не підлягають.
Блок «Інформація про операцію з вивезення товарів за межі митної території України:» заповнюється в такому порядку:
- рядок «договір (контракт)»: мають бути обов’язково заповнені поля «дата» та «номер»;
- поле «відмітка про форвардний контракт»: позначка «Х» у цьому полі проставляється тільки в тому разі, якщо контракт, за яким здійснюється експорт окремих видів товарів (далі – Товари-РЕЗ), є форвардним. Якщо контракт, за яким здійснюється експорт Товарів-РЕЗ, не є форвардним, поле не заповнюється;
- поле «митна декларація» при складанні ПН_РЕЗ не заповнюється. Інформація про дату і номер митної декларації може бути зазначена в цьому полі у розрахунку коригування, який складається після завершення митного оформлення.
Якщо експорт Товарів-РЕЗ здійснюється платником ПДВ, який відповідає вимогам, визначеним п.п. «а» п.п. 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України (платником податку, у якого частка неотриманих грошових коштів за здійсненими операціями з експорту Товарів-РЕЗ протягом попередніх 12 календарних місяців не перевищує 20,0 відсотків), у другій частині порядкового номера ПН_РЕЗ зазначається код «7». У такій ПН_РЕЗ зазначається виключно ставка оподаткування ПДВ – 0 відсотків.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Пунктом 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ), зокрема:
- фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;
- фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;
- податковий агент.
При цьому, п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Відповідно до п.п. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 ПКУ загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із ст. 177 ПКУ, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із ст. 178 ПКУ.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників збору, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення», за ставкою, визначеною п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення», ставка військового збору становить 5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п 1.2. п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).
Отже, сума доходу, отриманого фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування від провадження господарської діяльності підлягає оподаткуванню військовим збором в порядку, визначеному ст. 177 ПКУ.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ, зокрема, фізичні особи – резиденти (нерезиденти), які отримують доходи з джерела їх походження в Україні.
Об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення», ставка військового збору становить 5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).
Відповідно до п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування платника податку є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються доходи, перелік яких визначено підпунктами 164.2.1 – 164.2.18 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.
Так, згідно з п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включаються «пасивні доходи» (крім зазначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
Під терміном «пасивні доходи» для цілей розд. IV ПКУ слід розуміти, зокрема, такі доходи, як дивіденди (п.п. 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Враховуючи зазначене, оскільки сума дивідендів, нарахованих на користь фізичних осіб включається до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку, то такий дохід підлягає оподаткуванню військовим збором за ставкою 5 відсотків.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з метою удосконалення системи співпраці та інформаційного обміну між платниками податків та органами державної влади, забезпечення впровадження новітніх процесів цифрових технологій, роз’яснення порядку формування та подання стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA), впровадження концепції електронного аудиту на вебпорталі ДПС розміщена оновлена версія стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA V2.0).
Ознайомитись з оновленою версією стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA V2.0) можна за посиланнями:
https://tax.gov.ua/baneryi/saf-t-ua/xsd-/ або https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/xsd-viznachennya-shemi-xml.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 11 Порядку реалізації експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854, об’єктом оцінювання стосовно наявності/відсутності податкових ризиків є діяльність платника податків щодо виконання ним податкових обов’язків, визначених податковим законодавством, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на податковий орган, з податків, зборів, платежів, закріплених за ДПС відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року № 106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» (із змінами).
Пунктом 12 Порядку визначено, що метою запровадження системи управління у ДПС під час реалізації експериментального проекту є:
- підвищення рівня дотримання платниками податків податкових обов’язків із використанням підходу, що базується на оцінці податкових ризиків;
- визначення причин виникнення податкових ризиків платників податків;
- ідентифікація, аналіз та оцінювання податкових ризиків платників податків, визначення заходів впливу (способів реагування) щодо цих ризиків, які здійснюються за наявності підстав, у межах та спосіб, що визначені Податковим кодексом України та іншими актами законодавства, з урахуванням наявності фінансових, матеріально-технічних, людських та інших ресурсів ДПС для мінімізації таких податкових ризиків платників податків з огляду на їх вагомість;
- впровадження диференційованих підходів до управління податковими ризиками на основі вагомості ризику, визначеної відповідно до методики.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено перевірку та складено акт планової документальної виїзної перевірки підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства України по взаємовідносинам з контрагентами, в якому зазначені порушення.
Позиція податкового органу полягає в тому, що документальне оформлення операцій виділення активів та зобов’язань не створює реальної зміни активу та пасиву підприємства у розумінні передачі частини майна платника податків, що реорганізується. У зв’язку з чим суми зменшеної кредиторської заборгованості мають бути враховані у складі інших доходів відповідного звітного періоду. Крім того, операції з виділення активів та зобов’язань були нереальними, внаслідок чого занижено податкові зобов’язання з ПДВ. Також підприємством занижено дохід з операцій із списання палива, оскільки через відсутність належним чином оформлених первинних документів встановлено відсутність реального характеру господарських операцій. Внаслідок цього не було нараховано податкові зобов’язання ПДВ по ТМЦ, що не використані в господарській діяльності. Підприємством було занижено фінансовий результат до оподаткування через відображення дебіторської заборгованості. Також не було нараховано до бюджету податку з доходів фізичних осіб, а саме з дивідендів, виплачених засновнику підприємства.
Платник податків, не погодившись з висновками акта перевірки, звернувся до суду з позовною заявою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень на загальну суму 114,63 млн гривень.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2024 року позов платника задоволено. Суд зазначив, що податкові повідомлення-рішення винесені всупереч приписів чинного законодавства, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, контролюючим органом подано апеляційну скаргу. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року апеляційну скаргу контролюючого органу задоволено. У своєму рішенні суд зазначив, що висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на доказах, а отже порушення контролюючим органом встановлено правильно. Рішення суду першої інстанції скасовано, позовну заяву платника податку залишено без задоволення.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01.12.2024 набрав чинності Закон України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015).
Законом № 4015 викладено у новій редакції підпункти 1.1 – 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, відповідно до п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ платниками військового збору є:
1) особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ;
2) фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої, другої та четвертої груп;
3) платники єдиного податку третьої групи.
Військовий збір для платників збору, зазначених у підпунктах 2 та 3 цього підпункту, встановлюється з 01 жовтня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX».
Згідно з п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ об’єктом оподаткування збором є:
1) для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 цього пункту, – доходи, визначені ст. 163 ПКУ;
2) для платників, зазначених у п.п. 2 п.п. 1.1 цього пункту, – щомісячна сума, що дорівнює розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;
3) для платників, зазначених у п.п. 3 п.п. 1.1 цього пункту, – доходи, визначені ст. 292 ПКУ.
Нормами п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ визначено, що ставка збору становить:
1) для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 цього пункту, – 5 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 цього пункту;
2) для платників, зазначених у п.п. 2 п.п. 1.1 цього пункту, – 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць;
3) для платників, зазначених у п.п. 3 п.п. 1.1 цього пункту, – 1 відсоток від доходу, визначеного згідно із ст. 292 ПКУ.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що у зв’язку з набранням чинності з 01.12.2024 Закону України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану», введено в дію рахунки за наступними кодами класифікації доходів бюджету:
- 11011600 «Військовий збір, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у підпункті 4 підпункту 1.3 пункту 16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України»;
- 11011700 «Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами – підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування»;
- 11011800 «Військовий збір, що підлягає сплаті юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (ІІІ група)»;
- 11011500 «Авансовий внесок з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується платниками податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним»;
- 11021800 «Авансовий внесок з податку на прибуток підприємств, що сплачується платниками податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним».
Реквізити нових бюджетних рахунків розміщені для ознайомлення на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС в розділі «Рахунки для сплати платежів», за посиланням https://dp.tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
З 01 серпня 2024 року набув чинності Закон України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (Закон № 3813).
Закон № 3813 покликаний надати платникам з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства низку переваг в адмініструванні податків, зборів та платежів.
Мета імплементації норм Закону № 3813 – стимулювання бізнесу, який дотримується норм податкового законодавства, підтримкою з боку держави.
Таким платникам будуть надані вагомі переваги.
Законом № 3813, зокрема, запроваджено:
1) терміни «комплаєнс»;
2) Перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік), які користуватимуться низкою переваг у податковому адмініструванні під час воєнного стану;
Важливо!
Віднесення платників до Переліку здійснюється за певними загальними вимогами та критеріями, які встановлені наказом Міністерства фінансів України від 07.10.2024 № 495.
3) щоквартальне включення до Переліку юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, які відповідатимуть низці вимог та критеріїв з урахуванням системи оподаткування. Це здійснюватиметься автоматично.
4) ведення Переліку забезпечуватиме ДПС України, а інформацію про включення до нього платник податків отримуватиме через електронний кабінет;
5) щоквартальна публікація ДПС України на своєму вебпорталі середніх показників критеріїв, які передбачені Законом № 3813;
6) отримання платниками, які не досягли середніх показників критеріїв, такої аналітичної інформації через електронний кабінет;
7) отримання платниками податків, включених до Переліку, певних переваг.
Переваги, надані Законом № 3813:
1) мораторій на документальні перевірки, крім деяких видів;
2) скорочення строків камеральної та документальної перевірок у цілях бюджетного відшкодування (становить 5 та 10 робочих днів відповідно);
3) отримання індивідуальних податкових консультацій протягом 15 календарних днів;
4) закріплення за платником податків комплаєнс-менеджера, з яким платник зможе взаємодіяти, зокрема з використанням засобів дистанційного зв’язку, у тому числі у режимі відеоконференції;
5) право платника податків на свій запит у 5-ти денний строк отримати відомості про наявну у контролюючого органу податкову інформацію, яка може свідчити про податкові ризики у діяльності платника податків, а також консультацію щодо усунення таких ризиків.
Комплаєнс-менеджер – це посадова особа, яка надасть відповіді платнику на податкові запитання. Він супроводжує усі податкові процеси такого платника, тобто є його помічником.
Менеджер буде нагадувати платнику про терміни сплати, упередження виникнення ризиків, відповідати на питання, використовуючи різні засоби зв’язку.
До переліку платників з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства належать юридичні та фізичні особи – підприємці.
Існує 6-ть категорій таких платників:
- юридичні особи на загальній системі оподаткування;
- юридичні особи – на спрощеній системі оподаткування 3-ї та 4-ї груп;
- резиденти Дія.Сіті;
- ФОПи – на загальній системі оподаткування;
- ФОПи – на спрощеній системі оподаткування.
Наразі запрацював розроблений ДПС України окремий субсайт «Територія високого рівня податкової довіри» для інформування платників податків.
На цьому сайті можна отримати зручний доступ до корисної інформації, зокрема, ознайомитись з Переліками платників та розрахованих середніх показників критеріїв у розрізі регіонів.
Перший перелік буде сформований та затверджений і оприлюднений у грудні поточного року.
Новий Закон № 3813-IX відкриває нові можливості для бізнесу в Україні. Пропонуємо платникам податків скористатися наданими перевагами і створити ще більш ефективну та прозору систему взаємодії з державою.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Чи нараховується орендна плата за договорами оренди земельних ділянок державної і комунальної власності, які забруднені вибухонебезпечними предметами і обстежені операторами протимінної діяльності та/або які непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами та чи подаються при цьому податкові декларації з плати за землю?
Відповідно до п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 та п.п. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю у складі податку на майно належить до місцевих податків.
Плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата) (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно з абзацом першим п.п. 12.3.7 п. 12.3 ст. 12 ПКУ не дозволяється сільським, селищним, міським радам встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків та зборів для окремих юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців і фізичних осіб або звільняти їх від сплати таких податків та зборів.
При цьому дія абзацу першого п.п. 12.3.7 п. 12.3 ст. 12 ПКУ не поширюється на прийняття сільськими, селищними, міськими радами, військовими адміністраціями та військово-цивільними адміністраціями рішень про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами (з обов’язковим зазначенням кадастрових номерів таких земельних ділянок), а також про внесення змін до таких рішень (абзац другий п.п. 12.3.7 п. 12.3 ст. 12 ПКУ).
Рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами повинні прийматися на кожний календарний рік окремо, за умови наявності відповідних заяв платників податків, та на період не більше ніж до кінця поточного календарного року (абзац третій п.п. 12.3.7 п. 12.3 ст. 12 ПКУ).
На період дії воєнного чи надзвичайного стану в Україні на територіях, де тимчасово не здійснюють свої повноваження відповідні сільські, селищні, міські ради, рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів та/або надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів мають право приймати відповідні військові адміністрації та військово-цивільні адміністрації у порядку, передбаченому ПКУ для сільських, селищних, міських рад (абзац другий п. 12.3 ст. 12 ПКУ).
До повноважень сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій та військово-цивільних адміністрацій щодо податків та зборів, відповідно до п.п. 12.4.6 п. 12.4 ст. 12 ПКУ, належить надання інформації контролюючим органам за місцезнаходженням земельних ділянок щодо рішень про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів, прийнятих на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами. Така інформація надається в електронному вигляді у порядку та за формою, затвердженими Кабінетом Міністрів України, протягом 10 календарних днів з дня прийняття відповідного рішення з обов’язковим зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок, щодо яких прийнято відповідне рішення.
Слід зазначити, що тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, до рішень сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій або військово-цивільних адміністрацій щодо встановлення ставок та пільг з місцевих податків та/або зборів та/або рішень про внесення змін до таких рішень не застосовуються вимоги п.п. 4.1.9 п. 4.1 та п. 4.5 ст. 4, підпункти 12.3.3, 12.3.4 і 12.3.7 п. 12.3, п.п. 12.4.3 п. 12.4 та п. 12.5 ст. 12 ПКУ та Закону України від 11 вересня 2003 року № 1160-ІV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», частини четвертої ст. 15 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VІ «Про доступ до публічної інформації» (із змінами), Закону України від 01 липня 2014 року № 1555-VІІ «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» (із змінами) (п.п. 69.34 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Відповідно до абзацу першого п. 288.8 ст. 288 ПКУ за земельні ділянки, визначені п. 288.8 ст. 288 ПКУ, у цілях розрахунку орендної плати розмір податкових зобов’язань з орендної плати визначається з урахуванням положень, визначених ПКУ.
Абзацами третім – п’ятим п. 288.8 ст. 288 ПКУ встановлено, що не нараховується орендна плата за договорами оренди земельних ділянок державної і комунальної власності, які забруднені вибухонебезпечними предметами, за період, який починається з першого числа місяця, на який припадає дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.
При цьому річна сума платежу за такі земельні ділянки визначається пропорційно кількості місяців, в яких земельна ділянка державної чи комунальної власності була визнана придатною для використання (абзац восьмий п. 288.8 ст. 288 ПКУ).
Правові та організаційні засади здійснення протимінної діяльності в Україні визначено Законом України від 06 грудня 2018 року № 2642-VIII «Про протимінну діяльність в Україні» (далі – Закон № 2642).
Оператори протимінної діяльності – уповноважені підрозділи центральних органів виконавчої влади, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, у тому числі міжнародні та іноземні, що залучаються до проведення заходів у сфері протимінної діяльності (п. 10 частини першої ст. 1 Закону № 2642).
Отже, не нараховується орендна плата за договорами оренди земельних ділянок державної і комунальної власності:
- які забруднені вибухонебезпечними предметами;
- що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, які визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами (небезпечними територіями) за умови, що територія, на якій розташована земельна ділянка, включена до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (із змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, та органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацію або військово-цивільною адміністрацією на підставі заяви платника орендної плати про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами прийнято рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів щодо земельної ділянки, зазначеної в такій заяві;
- які непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами за умови прийняття органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією на підставі заяви платника про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів щодо земельної ділянки, зазначеної в такій заяві.
При цьому за період, за який не нараховується орендна плата відповідно до положень п. 288.8 ст. 288 ПКУ, не подаються податкові декларації з плати за землю.
Водночас, якщо за вказаний період платником орендної плати подано до контролюючого органу податкову декларацію з плати за землю, за який настав строк сплати податкових зобов’язань відповідно до положень ПКУ, такий платник має право уточнити свої податкові зобов’язання шляхом подання уточнюючих податкових декларацій.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/ розміщено оновлення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.32.12.0 станом на 29.11.2024.
Цей комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 23.12.2023 по 29.11.2024 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.32.* При цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.
Перелік змін та доповнень (версія 1.32.12.0) станом на 29.11.2024
У зв’язку з набранням чинності 09.12.2024 Змін № 1 до Регламенту роботи Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України повідомляємо, що наказом ДПС від 20.12.2024 № 885 «Про внесення змін до наказу ДПС від 21.12.2022 № 930» затверджено Договір про надання кваліфікованих електронних довірчих послуг та оновлені форми реєстраційних документів для отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг, зокрема, за міжнародними алгоритмами.
Нові форми реєстраційних документів для отримання кваліфікованих електронних довірчих послуг необхідно використовувати з 09.12.2024.
Форми реєстраційних документів попереднього зразка будуть прийматися відокремленими пунктами реєстрації користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – КНЕДП ДПС) до 13.12.2024 включно.
Переглянути та завантажити актуальні форми реєстраційних документів можливо у розділі «Отримання електронних довірчих послуг» на вебсайті КНЕДП ДПС: https://ca.tax.gov.ua.
Представники ДПС взяли участь у II Legal Anti-corruption Forum, який було організовано видавництвом «Юридична практика».
Увагу учасників форуму було зосереджено на принципах діяльності уповноважених підрозділів ДПС, пріоритетах їх роботи та проблемних питаннях.
Наголошено, що діяльність уповноважених підрозділів спрямована, в першу чергу, на підвищення доброчесності працівників, зокрема, які безпосередньо контактують із платниками податків.
Проінформовано, що з метою забезпечення ефективного запобігання корупції в усіх сферах діяльності Служби, впроваджено Антикорупційну програму ДПС, яка спрямована на підтримку антикорупційної стратегії держави, впровадження механізмів прозорості, доброчесності, зниження корупційних ризиків у діяльності Служби та підвищення рівня довіри суспільства.
Вживаються заходи щодо подальшого удосконалення системи запобігання і протидії корупції в ДПС, забезпечення злагодженості і системності антикорупційної діяльності структурних підрозділів та територіальних органів ДПС.
Учасникам форуму повідомлено, що основними напрямами роботи уповноважених підрозділів є питання фінансового контролю, зокрема, своєчасності подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; запобігання та врегулювання конфлікту інтересів; забезпечення можливості повідомлення про корупцію; дотримання обмежень щодо використання службових повноважень чи свого становища; запобігання одержанню неправомірної вигоди або подарунка та поводження з ними відповідно до Закону; дотримання обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності; обмеження щодо спільної роботи близьких осіб.
Законом України від 10.10.2024 № 4015 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (набрав чинності 01.12.2024) запроваджено сплату авансових внесків з податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб платниками, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним.
Для сплати авансових внесків відкрито нові бюджетні рахунки за кодами класифікації доходів бюджету 11021800 «Авансовий внесок з податку на прибуток підприємств, що сплачується платниками податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним» та 11011500 «Авансовий внесок з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується платниками податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним».
У розділі «Онлайн-навчання» на вебпорталі ДПС, який містить корисну інформацію з податкової тематики, навички заповнення податкової звітності та розуміння оптимальних механізмів сплати, розміщено нові матеріали.
У підрозділі «Податок на додану вартість» розміщено матеріали:
«Нове відео від ДПС: «Декларування суми податку на додану вартість до бюджетного відшкодування»»;
«До уваги платників! Щодо заповнення таблиці 1 додатку 2 до податкової декларації з ПДВ».
Підрозділ «Екологічний податок» доповнено відеоматеріалом «ДПС розроблено відеоролик «Заповнення податкової декларації екологічного податку»».
Розділ «Онлайн-навчання» мобільний. Він доповнюється новими підрозділами відповідно до потреб платників податків. Вся інформація викладена у відео, презентаційних та текстових матеріалах, які постійно оновлюються та доповнюються.
Загалом на сьогодні розділ «Онлайн-навчання» містить понад 350 відео, текстових та презентаційних матеріалів.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до норм статей 759 та 762 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (із змінами та доповненнями) за договором найму (оренди), наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк, за користування якого з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно з п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ.
Так, п. 163.1 ст. 163 ПКУ передбачено, що об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення», зокрема, резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
До загального місячного (річного) доходу платника податку, включаються, зокрема, суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору (п.п. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 ПКУ) та дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ (п.п. 164.2.5 п. 164.2ст. 164 ПКУ).
Для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення», ставка військового збору становить 5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).
Таким чином, сума орендної плати, що виплачується за договором оренди рухомого (нерухомого) майна підлягає оподаткуванню військовим збором на загальних підставах.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 «Інші перехідні положення» розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників збору, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення», за ставкою, визначеною п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Відповідно до п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 розд. ІV ПКУ, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Об’єктом оподаткування військовим збором для платників, визначених п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, є доходи, визначені ст. 163 розд. ІV ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Так, п. 163.1 ст. 163 розд. ІV ПКУ передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
До складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розд. ІV ПКУ (п.п. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 розд. ІV ПКУ).
Оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав визначено ст. 174 розд. ІV ПКУ.
Так, згідно з п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями (обдарованими), які не зазначені у п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ, зокрема, не є членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відсотків).
За нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються об’єкти спадщини (дарування), що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення (п.п. «а» п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).
Водночас, п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розд. IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп. 3 і 4 п. 170.13 прим. 1 ст. 170 розд. ІV ПКУ та п. 14 підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Крім того, звільняються від оподаткування військовим збором доходи, зазначені в абзаці першому п. 10 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.9 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ) та доходи, зазначені в пп. 13, 15, 16, 17 і 18 підрозд. І розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.10 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Таким чином, дохід платника податку фізичної особи – резидента, отриманий від фізичної особи – резидента, яка не відноситься до членів її сім’ї першого та другого ступенів споріднення, у вигляді спадщини (дарунку) включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника та підлягає оподаткуванню військовим збором за ставкою 5 відс. від об’єкта оподаткування.
Не підлягає оподаткуванню військовим збором дохід у вигляді вартості майна, успадкованого членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, який оподатковується за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
З 01.12.2024 набрав чинності Закон України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015).
Законом № 4015, зокрема, п.п. 69.5 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено новим абзацом, згідно з яким обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) товарної продукції гірничого підприємства із гірських порід, яка класифікується за кодом 2517 згідно з УКТ ЗЕД, що безоплатно передається на користь Збройних Сил України та добровольчих формувань територіальних громад, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, не є об’єктом оподаткування рентною платою за користування надрами за видобування корисних копалин.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Форма № 1-ОП «Звіт про обсяги обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Звіт № 1-ОП) та Порядок заповнення форми № 1-ОП «Звіт про обсяги обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Порядок заповнення Звіту № 1-ОП) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.06.2024 № 296 із змінами і доповненнями (далі – наказ № 296).
Відповідно до форми Звіту № 1-ОП та Порядку заповнення Звіту № 1-ОП у розділі IV «Залишок продукції/товарів на кінець звітного місяця» (далі – Розділ IV) Звіту № 1-ОП суб’єкт господарювання зазначає показники щодо всіх залишків продукції/товарів, в тому числі отриманих та/або переданих на відповідальне зберігання. Відповідно до пункту 2 розділу IV Порядку заповнення Звіту № 1-ОП при заповненні у розділі IV Звіту № 1-ОП графи 2 та 3 «Ознака передачі/отримання на відповідальне зберігання» заповнюються лише при наявності такої ознаки – передачі / отримання.
Водночас, Порядок заповнення Звіту № 1-ОП не містить виключень для заповнення інформації щодо залишків придбаної продукції/товару, які мають заповнюватися окремими рядками.
При цьому, при відображенні у розділі IV Звіту № 1-ОП інформації про залишки придбаної продукції/товару, що зберігається у власних місцях зберігання (власних складах):
- у графі 1 розділу IV зазначається індивідуальний номер такого місця зберігання продукції/товару відповідно до Єдиного державного реєстру місць зберігання, та місця здійснення діяльності. Окремими рядками здійснюється зазначення обсягу одного коду продукції/товару, облік яких ведеться одночасно у різних одиницях виміру;
- графи 2 та 3 – не заповнюються;
- у графах 4 – 6 зазначаються відповідно код, одиниця виміру та вид продукції / товару згідно з Кодами, одиницями виміру та видами продукції/товару, затвердженими наказом № 296;
- у графі 7 зазначається кількість обсягу залишку продукції / товару на кінець звітного місяця у такому місці зберігання.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01 жовтня 2024 року запроваджені нові форми звітів: форма № 1-ВП «Звіт про обсяги виробництва та обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Звіт форми № 1-ВП), форма № 1-ОП «Звіт про обсяги обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Звіт форми № 1-ОП), та порядки їх заповнення, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.06.2024 № 296, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.07.2024 за № 1011/42356.
Пунктом 1 розд. І Порядку заповнення Звіту форми № 1-ВП «Звіт про обсяги виробництва та обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» встановлено, що Звіт форми № 1-ВП подають:
- суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензії на виробництво спирту етилового (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах;
- малі виробництва дистилятів, які мають ліцензію на виробництво спиртових дистилятів, ліцензію на виробництво алкогольних напоїв та ліцензію на оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями;
- малі виробництва виноробної продукції, які отримали ліцензії на виробництво та оптову торгівлю алкогольними напоями без додавання спирту (винами виноградними, винами плодово-ягідними, напоями медовими).
Відповідно до п. 1 розд. І Порядку заповнення Звіту форми № 1-ОП «Звіт про обсяги обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоетанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» Звіт форми № 1-ОП подають суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензії на оптову торгівлю спиртом (у тому числі біоетанолом), спиртовими дистилятами, алкогольними напоями і тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, крім виробників зазначеної продукції/товару.
Отже, ліцензіати, які мають одночасно ліцензії на право виробництва та на право оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, подають лише звіт, передбачений для виробників таких товарів (продукції), а саме Звіт № 1-ВП.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 01.12.2024 набрав чинності Закон України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану», яким внесено зміни, зокрема, до ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265).
Частиною другою ст. 9 Закону № 265 визначено, що положення ст. 9 Закону № 265 не звільняють від обов’язку застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО під час здійснення діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, у тому числі під час прийняття або повернення коштів, внесених прямо або опосередковано для участі в азартних іграх, виплати коштів гравцям, а також продажу та/або обміну ігрових замінників гривні, у тому числі електронних грошових замінників.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області приділяє особливу увагу офіційному працевлаштуванню найманих працівників.
Факти використання юридичними особами взаємовідносин з фізичними особами – підприємцями шляхом штучного формування витрат (нарахування та виплата доходів по ознаці 157) мінімізують сплату податків. Це відбувається, зокрема за рахунок найму працівників без офіційного оформлення трудових відносин та заниження фактично виплаченої заробітної плати (зокрема, укладення з ФОП цивільно-правових договорів), що відображається в податковій звітності.
Під час здійснення податківцями моніторингу господарської діяльності суб’єктів господарювання, додатковому аналізу підлягають певні можливі мінімізуючі фактори, а саме:
- фактичне здійснення господарської діяльності, яка не відповідає основному виду (неподання до ДПС заяви про зміну облікових даних);
- забезпеченість трудовими ресурсами (сезонний характер роботи та своєчасність подання/сплати ПДФО, військового збору, єдиного внеску);
- забезпеченість матеріальними ресурсами (наявність земельних ділянок, споруд, техніки та подання звіту за формою № 20-ОПП);
В рамках експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі опрацювання інформації, що здійснюється контролюючим органом – це аналіз господарської діяльності юридичних осіб/фізичних осіб – підприємців, виявлення суб’єктів господарювання, які здійснюють операції, що мають ознаки вдаваних, зокрема, придбавають послуги у економічнопов’язаних осіб, порівняння реальної заробітної плати з даними в інтернет-мережах та кількістю працівників із обсягами виконаних робіт та послуг, та у разі виявлення таких фактів – невідкладне інформування платника.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Сільськогосподарські виробники в Україні мають можливість використовувати спеціальні режими оподаткування, спрямовані на підтримку цієї галузі та стимулювання її розвитку.
Під час здійснення моніторингу господарської діяльності сільськогосподарських виробників – платників єдиного податку (4 група), додатковому аналізу підлягають певні можливі мінімізуючі фактори:
1) заниження нормативної грошової оцінки земельних ділянок – ознака можливої мінімізації податку до сплати;
2) невірно або некоректно вказана площа ріллі або інших земельних ділянок:
- завищення – ризик маніпуляцій із врожайністю або обсягами продукції для продажу;
- заниження – призводить до необʼєктивного розрахунку реальної врожайності при аналізу структури продажу;
3) завищення або заниження частки сільгосппродукції:
- завищення – створення штучних умов для отримання спеціального режиму оподаткування. Як результат – втрати бюджету по податкам;
4) завищення або заниження мінімального податкового зобовʼязання:
- заниження – мінімізація податкових зобовʼязань, втрати бюджету;
5) помилки у кадастрових номерах - не впливають на надходження до бюджету та підлягають технічному коригуванню;
6) несвоєчасне внесення змін щодо розмірів земельних ділянок / ріллі (проведення звірок з даними Кадастру).
В рамках експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі проводиться опрацювання інформації, що здійснюється контролюючим органом – це аналіз частки сільськогосподарського виробництва в загальному обсязі доходів підприємства, яка повинна складати не менше 75% та ставки податку, яка визначається залежно від нормативної грошової оцінки землі, що знаходиться у власності або оренді підприємства та у разі виявлення таких фактів – невідкладне інформування платника.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до норм чинного законодавства іноземці та особи без громадянства при поданні Заяви за ф. № 5ДР до відповідного контролюючого органу пред’являють документ, що посвідчує особу, зокрема паспортний документ іноземця, та додають засвідчений в установленому законодавством порядку оригінал перекладу такого паспортного документа українською мовою.
Представники іноземця чи особи без громадянства при поданні Заяви за ф. № 5ДР пред’являють документ, що посвідчує особу такого представника, та документ, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також оригінал довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на проведення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (після пред’явлення повертається).
Стосовно іноземців та осіб без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, реєстрація або внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків здійснюється з урахуванням законів України від 22 вересня 2011 року № 3773-VI «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (із змінами та доповненнями) або від 08 липня 2011 року № 3671-VI «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» (із змінами та доповненнями) та з урахуванням вимог Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2012 року № 150 (із змінами) і Порядку обчислення строку тимчасового перебування в Україні іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в’їзду, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20 липня 2015 року № 884 (із змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 серпня 2015 року за № 944/27389.
На сьогодні відсутній механізм щодо здійснення електронної перевірки достовірності інформації, поданої іноземцем в електронній формі, зокрема перевірки достовірності перекладу паспортного документа іноземця українською мовою, який повинен бути засвідчений в установленому законодавством порядку, довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, а також перевірки достовірності довіреності, у разі якщо такий документ видано уповноваженим органом іноземної держави. Довіреності, які видані іноземними органами і будуть пред’являтися на території України, мають відповідати вимогам, встановленим чинним законодавством України та міжнародним договорам.
Отже, іноземці та особи без громадянства (їх представники) подати Заяву за ф. № 5ДР в електронному вигляді через Електронний кабінет не можуть, крім іноземців та осіб без громадянства, які мають посвідку на постійне проживання/посвідку на тимчасове проживання, виготовлену у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
Після завершення вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту товарів та подання усіх необхідних додаткових декларацій для митного оформлення за відповідною митною декларацією з метою приведення показників податкової накладної у відповідність з показниками митної декларації може бути складений розрахунок коригування другого типу (далі – РК_2).
У більшості випадків РК_2 складається на зменшення суми операції, вказаної у податковій накладній.
Разом з тим, в окремих випадках, РК_2 може бути складений на збільшення суми операції, вказаної у податковій накладній, зокрема, у разі зміни курсу валют, внаслідок чого відбулося збільшення вартості експортованого товару в гривневому еквіваленті.
РК_2 підлягає реєстрації в ЄРПН. Якщо показники податкової накладної з урахуванням поданого на реєстрацію РК_2 не відповідають показникам митної декларації, такий розрахунок коригування не буде зареєстровано.
В ЄРПН може бути зареєстровано тільки один РК_2.
Державна податкова служба України за підтримки EU4PFM розробила та впровадила унікальне ІТ-рішення: «Автоматизована система роботи з великими масивами даних для проведення аналізу ризиків з трансфертного ціноутворення» (Big Data TP), яка дозволяє із застосуванням сучасних технологій аналізувати ризики на макроекономічному, середньому, мікроекономічному рівнях, підвищує рівень добровільного податкового комплаєнсу та знижує вплив «людського фактору» на процес податкового контролю за трансфертним ціноутворенням.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 01.12.2024 набрав чинності Закон України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015), відповідно до якого, зокрема, вносяться зміни до Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817).
Відповідно до внесених змін розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 доповнено п. 32, згідно з яким, починаючи з дати набрання чинності Законом № 4015:
- для вин виноградних та іншої виноробної продукції застосовується розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957, збільшений на 50 відсотків;
ДПС оприлюднює на своєму вебпорталі інформацію про розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв з дати набрання чинності Законом № 4015.
Інформація щодо мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв оприлюднена на вебпорталі ДПС за адресою: Головна/Пресцентр/Новини/Про розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв, починаючи з дати набрання чинності Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/846663.html).
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої, другої та четвертої групи.
Абзацом першим п.п. 1.3 прим. 1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що платники військового збору, зазначені у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, сплачують військовий збір шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники можуть здійснити сплату військового збору авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. Нарахування авансових внесків для платників військового збору, зазначених у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, здійснюється контролюючими органами.
Платники військового збору, зазначені, зокрема, у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення», відображають нараховані суми військового збору (в тому числі щомісячні авансові внески військового збору) у складі податкової декларації платника єдиного податку (абзац третій п.п. 1.3 прим. 1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Згідно з п. 296.2 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду.
Платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої (фізичні особи – підприємці) груп, або відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ (п.п. 296.5.1 п. 296.5 ст. 296 ПКУ).
Платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму єдиного податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають, зокрема, відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ (п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).
Для платників, зазначених у п.п. 2 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, ставка військового збору становить – 10 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць (п.п. 2 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є: фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа – резидент, яка володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, у частині мінімального податкового зобов’язання; фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
Відповідно до п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 жовтня 2024 року № 4015-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015), який набрав чинності 01.12.2024, доходи платників військового збору – осіб, визначених п. 162.1 ст. 162 ПКУ, нараховані за наслідками податкових періодів до набрання чинності Законом № 4015, оподатковуються за ставкою військового збору, що діяла до набрання чинності Законом № 4015 (1,5 відс.), незалежно від дати їх фактичної виплати (надання), крім випадків, прямо передбачених ПКУ.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (набрав чинності 01.12.2024) підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено п. 35, яким передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) за 2024 та 2025 податкові (звітні) роки не включається дохід у вигляді державної грошової допомоги (кешбеку), отриманий в рамках реалізації експериментального проєкту щодо надання державної грошової допомоги покупцям товарів та послуг українського виробництва в рамках Всеукраїнської економічної платформи «Зроблено в Україні», затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Відділ комунікацій з громадськістю
управління інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС
у Дніпропетровській області (Кам'янський регіон)