«Коли б мені прийшлося одним словом схарактеризувати поезію Шевченка, то я сказав би: се поезія бажання життя. Свобідного життя, всесторонній, нічим не опутаний розвій одиниці і цілої суспільності, цілого народу, – це ідеал Шевченка, котрому він був вірним ціле життя». 

І.Франко

Ім'я Тараса Григоровича Шевченка увібрало в себе душу народу, стало часткою його життя.

Тарас став символом боротьби багатьох поколінь українців за свободу та незалежність. І сьогодні захищає, надає сили і надихає українців на боротьбу за свободу у війні з росією. «Борітеся – поборите! Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава і воля святая!», – пророчі слова стали символом протистояння загарбницькій навалі.

Тарас Григорович Шевченко народився 9 березня 1814 року, в селі Моринці, що на Черкащині в сім'ї кріпосних у багатодітній родині. Дитинство майбутній поет провів у рідному селі та селі Кирилівка, яким володів генерал-лейтенант Василь Енгельгардт. Грамоти Тарас навчився, коли вступив на службу до місцевого дяка – вчителя Павла Рубана. Потім його забирають в прислугу до поміщика Енгельгардта спочатку кухарчуком, а згодом козачком. Енгельгардт помітив його пристрасть до живопису. Бажаючи мати придворного художника, поміщик відправив юного Шевченка на навчання.

У 1831 році Енгельгардт переїхав до Санкт-Петербурга, де Шевченко зміг продовжити навчатись малювати та почав писати перші твори. В Петербурзі Тарас познайомився з художниками Карлом Брюлловим та Василем Жуковським, які помітили неабиякий хист молодого хлопця. Художники провели благодійний аукціон, завдяки якому Тараса Шевченка було викуплено з кріпацтва у віці 24 роки. У 1838-1843 роках Шевченко навчався в Петербурзькій академії мистецтв, багато малював, створив рукопис своєї майбутньої збірки "Кобзар".

Після закінченні Академії у 1844 році майбутній письменник повернувся до України. Приїхавши до Києва, він влаштувався на роботу в тимчасову комісію з питань розгляду старих актів. Саме в цей час Шевченко познайомився з Костомаровим, що вплинуло на формування його політичних поглядів.
У 1846 році Шевченко вступив до Кирило-Мефодіївського братства. За вірші збірки «3 літа» Тарас Шевченко був заарештований та відправлений на заслання служити солдатом. Під арештами та на засланнях Тарас Шевченко провів 10 років, продовжуючи писати та малювати попри сувору заборону.
Після звільнення поетові було заборонено їхати до України. Лише у 1859 році він зміг нарешті приїхати на Батьківщину, де його знову заарештували. У 1860 році вийшла остання збірка Шевченка «І виріс я на чужині...».
10 березня 1861 року Тарас Шевченко помер у Петербурзі, далеко від рідної Землі. Похований був на смоленському кладовищі, згодом, як і було вказано в його заповіті, прах поета був перевезений в Україну та перепохований на Чернечій горі біля Канева на Черкащині.

Слова Тараса Шевченка, що надихають та допомагають боротися за Україну:

Боріться – поборете, Вам Бог допомагає! За вас правда, за вас слава і воля святая!

Вогонь запеклих не палить.

І на оновленій землі врага не буде, супостата, а буде син і буде мати, і будуть люди на землі.

Свою Україну любіть. Любіть її… во врем’я люте, в останню тяжкую минуту За неї Господа моліть.

Наша дума, наша пісня не помре, не загине. Ось де, люди, наша слава, слава України!

Не вмирає душа наша, не вмирає воля, й неситий не виоре на дні моря поле.

Любіться, чорнобриві, та не з москалями, бо москалі – чужі люди, роблять лихо з вами.

В своїй хаті своя й правда і сила, і воля.

І возвеличимо на диво і розум наш, і наш язик!