ЗАТВЕРДЖЕНО
Рішенням Верхньодніпровської
міської ради від «28» січня 2021 року
№87-4/ІХ
ПОЛОЖЕННЯ
про:
м.Верхньодніпровськ
2021
Зміст
1.1. Моніторинг енергоспоживання та впровадження організаційних заходів. 6
1.2. Планування впровадження заходів з підвищення ефективності енергоспоживання. 6
1.3. Залучення джерел фінансування заходів з підвищення ефективності енергоспоживання. 6
1.4. Контроль за ефективністю впровадження заходів зі зниження енергоспоживання. 7
1.5. Навчання персоналу відповідального за ощадне енергоспоживання. 7
1.6. Мотивація ощадного енергоспоживання. 7
2. Опис існуючих структур управління з точки зору контролю за ефективністю енергоспоживання.. 7
2.1. Фінансування капітальних ремонтів та реконструкцій, спрямованих на зниження енергоспоживання. 9
3. Впровадження системи енергетичного менеджменту.. 9
3.2. Алгоритм роботи системи енергетичного менеджменту та взаємодія підрозділів. 13
3.3.1. Положення про систему енергетичного менеджменту громади. 17
3.3.2. Посадові інструкції спеціалістів, що задіяні в роботі системи енергетичного менеджменту. 17
3.3.3. Рекомендації щодо забезпечення підрозділів з енергетичного менеджменту приладами. 17
4. Аналіз ефективності енергоспоживання закладами бюджетної сфери 19
4.1. Аналіз факторів, що впливають на енергоспоживання, налагодження збору даних. 19
4.3. Методика визначення об’єктивних базових рівнів (лімітів) споживання енергоресурсів. 22
4.3.1. За результатами експрес-аналізу даних про енергоспоживання та впливових факторів. 22
4.4. Критерії для порівняння закладів між собою з огляду на ефективність енергоспоживання. 22
5. Впровадження системи моніторингу використання енергоресурсів 23
5.1.1. Періодичність моніторингу. 23
5.1.2. Відповідальність за функціонування системи моніторингу. 23
5.1.3. Структура системи моніторингу для міст різного розміру. 24
5.5. Рекомендації щодо оприлюднення результатів моніторингу. 25
6. Критерії оцінки ефективності функціонування системи енергетичного менеджменту. 25
7. Пропозиції щодо впровадження системи стимулювання ощадного використання енергоресурсів. 26
7.1. Загальний опис можливої системи стимулювання ощадного використання енергоресурсів. 26
Додаток 2. Положення про систему енергетичного менеджменту верхньодніпровської громади. 31
Додаток 6.Посадова інструкція енергоменеджера. 58
Додаток 11. Положення про матеріальне стимулювання закладу бюджетної сфери 70
Додаток 13. Положення про створення та функціонування груп впровадження проектів . 73
Додаток 14. Положення про енергетичний моніторинг . 74
Додаток 15. Планування витрат на енергопостачання об’єктів бюджетної сфери. 80
Зазначений документ розроблений відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про План заходів із впровадження систем енергетичного менеджменту в бюджетних установах» з метою запровадження комплексу інструментів, які створять нормативно-правові, організаційні, фінансові, адміністративні основи впровадження систем енергоменеджменту на місцевому рівні та в окремих бюджетних установах, а також відповідно до указів Президента №174/2008 від 28.02.2008 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів та № 662/99 від 16.06.1999 Про заходи щодо скорочення енергоспоживання бюджетними установами, організаціями та казенними підприємствами.
Він містить основні підходи та рекомендації щодо створення системи енергетичного менеджменту на місцевому рівні, а саме:
В основу підготовленого документу покладені вимоги та рекомендації державних стандартів України ДСТУ ISO 5000.
Основними задачами системи енергетичного менеджменту в Верхньодніпровській міській територіальній громаді (далі Верхньодніпровська громада) є:
Для успішного виконання зазначених завдань необхідно забезпечити ефективне функціонування наступних підсистем:
В зазначеній підсистемі ключовими завданнями є наступні:
В даний час в Україні склалися порівняно однакові структури управління міським господарством. З огляду на управління енергоспоживанням і подальшого включення в систему енергоменеджменту необхідно виділити наступні підрозділи:
В їх безпосередньому підпорядкуванні знаходяться бюджетні заклади які є балансоутримувачами відповідних будівель та основними споживачами енергоресурсів. На зазначені підрозділи покладається планування видатків на енергоресурси, планування та проведення поточних та капітальних ремонтів, що безпосередньо впливає на споживання енергоресурсів.
Забезпечує розподіл видатків міського бюджету, в т. ч. на енергоносії, планує та забезпечує залучення коштів від міжнародних фінансових установ.
Забезпечує планування видатків на функціонування міського господарства в т. ч. на енергоресурси та заходи з підвищення ефективності енергоспоживання. Займається пошуком та залученням позабюджетних коштів.
Забезпечу підготовку та реалізацію реконструкцій та капітальних ремонтів закладів бюджетної сфери.
Займається питаннями забезпечення міського господарства і в т. ч. бюджетних закладів енергоресурсами.
Забезпечує контроль за споживанням енергоресурсів та готує пропозиції щодо підвищення ефективності енергоспоживання.
Фінансування видатків на енергопостачання, водопостачання та водовідведення бюджетних установ
Видатки на енергоносії та водопостачання з водовідведенням входять в перелік захищених статей бюджету та фінансуються в першочерговому порядку. Ці затрати фінансуються з загального фонду бюджету.
Кошторис на оплату енергоресурсів затверджується фінансовим відділом за поданням розпорядників бюджетних коштів. Фактично планові видатки на енергоресурси визначаються на рівні міста.
За умови економії коштів на оплату енергоресурсів ці кошти розподіляються між іншими статтями бюджету. Це дає змогу прийняттям рішень про зміни до міського бюджету перерозподіляти отримані кошти в т. ч. на подальше впровадження заходів з підвищення ефективності енергоспоживання.
Детальна інформація щодо планування видатків бюджетних закладів на енергоносії наведена в додатку 15.
Джерела фінансування заходів з підвищення ефективності енергоспоживання:
Основні підходи щодо формування системи енергоменеджменту:
Варіант 1. Переважно для міст з кількістю закладів, що не перевищує 100
Відповідальний за енергоменеджмент –профільний заступник
Йому безпосередньо підпорядковується відділ житлово-комунального господарства, благоустрою, енергоменеджменту та інфраструктури Верхньодніпровської міської ради (далі по тексту – підрозділ з енергоменеджменту)
В складі підрозділів створюється посада 1штатна одиниця провідного спеціаліста з енергоменеджменту.
В кожному закладі призначається відповідальний за ефективне споживання енергоресурсів (за сумісництвом).
Суміжні підрозділи в своїй роботі керуються рекомендаціями щодо підвищення ефективності енергоспоживання наданими підрозділом з енергоменеджменту.
Основні обов’язки:
Заступника мера
Відділ житлово-комунального господарства, благоустрою, енергоменеджменту та інфраструктури Верхньодніпровської міської ради
Спеціаліст з енергоменеджменту структурного підрозділу
Відповідальний за ефективне споживання енергоресурсів
Підрозділ може делегувати частину своїх повноважень Відділу комунальної власності Верхньодніпровської міської ради
Обов’язки структурних підрозділів на різних етапах функціонування наведені в таблиці
Таблиця 3.1. Завдання підрозділів під час реалізації проектів
|
Відділ |
Завдання в розрізі етапів реалізації Проекту |
||
|
Підготовчий етап |
Етап реалізації |
Після реалізації |
|
|
Комунальної власності
Капітального будівництва |
формування реєстру будівель та заходів; визначення базового рівня та моніторинг енергоспоживання; підготовка технічного завдання; контроль за якістю виконання робіт; організація навчання проектантів, монтажників та експлуатуючого персоналу; організація і проведення енергоаудитів (зокрема уточнюючих та контрольних). |
моніторинг енергоспоживання; уточнення технічного завдання для наступних етапів; контроль за якістю виконання робіт; організація навчання проектантів, монтажників та експлуатуючого персоналу.
|
моніторинг енергоспоживання; організація обслуговування об’єктів; організація і проведення енергоаудитів (для інших закладів бюджетної сфери та житлового фонду); виконання функцій енергоменеджменту, зокрема підготовка звітів щодо досягнутої економії. |
|
Спеціаліст з закупівель |
організація і проведення закупівель робіт, послуг та матеріалів; |
||
|
Економічного планування, інвестицій та розвитку підприємництва |
взаємодія зі структурними підрозділами міської ради; взаємодія з МФО; взаємодія з центральними органами влади; підготовка необхідної документації для отримання фінансування; |
контроль за виконанням робіт та фінансуванням проектів; підготовка звітних документів для МФО, місцевих та центральних органів влади. |
контроль за поверненням позики; моніторинг інших міжнародних, міських та державних програм з підвищення ефективності енергоспоживання; підготовка заявок на отримання фінансування з бюджету та позабюджетних джерел. |
Орієнтовний перелік документів, що регламентують діяльність енергоменеджменту громади:
1. Рішення сесії Верхньодніпровської міської ради та накази відокремлених структурних підрозділів, керівників комунальних підприємств.
2. Посадові інструкції енергоменеджерів.
3. Доповнення до посадових інструкцій інших служб та підрозділів, які стосуються енергоспоживання, включаючи керівників підприємств та посадових осіб села, селища, міста.
4. Порядок документування енергоспоживання та документообігу на всіх рівнях управління від рядового об’єкта до міста в цілому.
5. Порядок прийняття управлінських рішень щодо підвищення ефективності енергоспоживання.
6. Положення про створення та функціонування груп впровадження проектів.
7. Положення про матеріальне заохочення енергоефективності.
Етап 1. Збір та систематизація наявної інформації по об’єктам бюджетної сфери, що споживають енергетичні ресурси та фінансуються повністю або частково за рахунок бюджету міста.
До таких характеристик зокрема відноситься:
Відділи/підприємства та установи, що залучаються до етапу:
Етап 2. Організація безперервного моніторингу енергоспоживання
Після формування бази даних основних споживачів енергоресурсів в бюджетній сфері запроваджується система моніторингу споживання енергоресурсів як складова системи енергетичного менеджменту.
Система передбачає безперервний збір та аналіз даних про споживання енергоресурсів, енергетичні характеристики будівель та заплановані або виконані роботи з реконструкції, модернізації та капітального ремонту.
Джерела отримання даних про енергоспоживання:
Максимальна періодичність моніторингу енергоспоживання 1 тиждень за умови використання ручного вводу. Дозволяється встановлювати періодичність проведення моніторингу в 1 місяць, але не довше ніж протягом 1 року після запровадження системи енергетичного менеджменту, після чого періодичність моніторингу скорочується до 1 тижня чи рідше.
За умови використання автоматизованих систем, а також за умови реалізації заходів з підвищення ефективності енергоспоживання на об’єкті максимальна періодичність моніторингу складає 1 день (за виключенням вихідних та святкових днів).
Рекомендовано впроваджувати систему моніторингу, що передає дані з лічильників та давачів в повністю автоматизованому режимі.
За умови впровадження на об’єкті заходів, направлених на підвищення ефективності енергоспоживання вартістю більше ніж 250 тис. грн. необхідно передбачати встановлення автоматизованої системи моніторингу енергоспоживання.
Мінімальний перелік даних, що збирається під час моніторингу складає:
Відділи/підприємства та установи, що залучаються до етапу:
Етап 3. Розрахунок базових рівнів споживання енергоресурсів (енергетичних характеристик закладів).
На основі даних про споживання енергетичних ресурсів за попередні періоди визначається базові показники енергоспоживання об’єктів відповідно до методик, викладених в додатку 4 .
Рекомендовані наступні показники:
Для теплової енергії та палива:
Для електричної енергії:
Для холодної води та водовідведення
Після запровадження подобового моніторингу можливе виділення показника Споживання електричної енергії на 1 вихідний або святковий день.
Базові рівні (енергетичні характеристики) повинні переглядатися не рідше ніж 1 раз на півріччя, або після впровадження заходів, що впливають на енергоспоживання чи змін в режимі роботи закладу, та в разі виявлення помилок у вхідних даних, які використовувалися для розрахунку показників енергоспоживання.
Відділи/підприємства та установи, що залучаються до етапу:
Етап 4. Постійний аналіз даних про споживання енергоресурсів та підготовка рекомендацій про підвищення ефективності енергоспоживання.
Узагальнюючий аналіз по ефективності споживання енергоресурсів здійснюється 1 раз на квартал. Оперативний аналіз ефективності споживання здійснюється після завершення кожного циклу моніторингу (але не рідше ніж 1 раз на місяць).
По результатам аналізу надаються рекомендації щодо:
В результаті аналізу виявляються заклади, що мають найгірші та найкращі показники ефективності енергоспоживання та проводиться їх додатковий аналіз для з’ясування причин такого відхилення, що може включати:
За результатами проведення первинного та вторинного аналізу формується перелік закладів, що претендують на першочергове фінансування заходів з підвищення ефективності енергоспоживання.
Відділи/підприємства та установи, що залучаються до етапу:
Етап 5. Підготовка та реалізація проектів з підвищення ефективності енергоспоживання.
Зазначений етап включає:
Відділи/підприємства та установи, що залучаються до етапу:
Етап 6. Організація сервісного обслуговування та ефективної експлуатації об’єктів після реалізації заходів.
Зазначений етап включає:
Відділи/підприємства та установи, що залучаються до етапу:
Положення про систему енергетичного менеджменту повинно відображати взаємозв’язки між підрозділами міської влади в питаннях підвищення ефективності споживання енергоресусрів та впровадження заходів з енергозбереження.
Зразок положення про систему енергетичного менеджменту міста наведений в додатку 2.
Зразки посадових інструкцій наведено в додатках 6-7
Для ефективного та оперативного аналізу енергоспоживання необхідне наступне обладнання:
Для підрозділу енергоменеджменту:
Встановлене на об’єктах:
Обов’язкове:
Додаткове:
В своїй діяльності спеціалісти та відповідальні з енергоменеджменту керуються рекомендаціями виконавчого органу влади з питань ефективного використання ресурсів.
Для реалізації загальнодержавної системи контролю за ефективністю енергоспоживання, що реалізується виконавчої органом влади в сфері ефективного споживання енергоресурсів та впровадження відновлювальних джерел енергії пропонується наступна система взаємодії:
Інформація щодо фактичного стану ефективності енергоспоживаня, а також результатів впровадження проектів з підвищення ефективності енергоспоживання агрегується та передається на верхній рівень в стандартизованій формі для подальшого проведення загальнодержавного аналізу стану ефективності енергоспоживання, порівняння показників ефективності енергоспоживання та планування заходів з підвищення ефективності енергоспоживання на загальнодержавному та регіональному рівнях.
Щорічно до початку формування бюджету громади на наступний рік підрозділ з енергетичного менеджменту готує заявку на отримання фінансування заходів з підвищення ефективності енергоспоживання та подає її на розгляд міського голови та депутатської комісії.
Заявка повинна містити:
При цьому підрозділом ведеться база даних щодо робіт які виконуються іншими структурними підрозділами та направлені на зміну споживання енергоресурсів.
В разі виявлення ситуації, коли через вихід з ладу обладнання чи інженерних систем, що призводить до перевитрат коштів на енергоносії та воду, підрозділ енергоменеджменту формує заявку на термінове проведення робіт протягом не більше ніж 1 дня після виявлення випадку таких перевитрат. Фінансування таких робіт переважно здійснюється за рахунок коштів на поточний ремонт.
Спеціаліст з енергоменеджменту постійно проводить аналіз доступних позабюджетних джерел фінансування та виносить на розгляд пропозиції щодо участі громади в зазначених програмах.
Типові енергетичні потоки в бюджетних закладах наведені на діаграм.
Рис. 4.1. Типові енергетичні потоки на об’єкті
Таблиця 4.1. Перелік типових заходів з підвищення ефективності енергоспоживання з показниками, необхідними для об’єктивного визначення досягнутої економії
|
№ |
Захід |
Ресурси, що економляться |
Орієнтовний відсоток економії* |
Пропозиції по вимірюванню та верифікації (показники, що мають фіксуватися) |
|
1 |
Налаштування інженерних систем (ІТП, балансування, водопостачання) та впровадження системи моніторингу енергоспоживання |
Теплова енергія та паливо, вода. Електроенергія – в меншому ступені. |
10-20% |
Вимірювання споживання теплової та електричної енергії, води до та після реалізації проекту, та фіксація внутрішньої та зовнішньої температури (для заходів, пов’язаних з опаленням) |
|
2 |
Встановлення погодного регулювання теплоспоживання |
Теплова енергія |
10-20% |
Вимірювання споживання теплової та електричної (для врахування можливого використання електроопалення) енергії до та після реалізації проекту, фіксація внутрішньої та зовнішньої температури |
|
3 |
Модернізація системи освітлення з заміною ламп та/або впровадженням систем управління |
Електроенергія |
50-80% |
Вимірювання споживання електричної енергії до та після реалізації проекту, фіксація рівня освітленості, фіксація кількості годин роботи закладу |
|
4 |
Заміна модернізація обладнання харчоблоків |
Електроенергія |
5-30% |
Вимірювання споживання електричної енергії до та після реалізації заходів, фіксація кількості приготованих порцій |
|
5 |
Заміна/модернізація теплогенераторів (котлів) |
Паливо |
5-10% |
Фіксація витрат палива до та після реалізації заходів, фіксація зовнішньої та внутрішньої температур, фіксація калорійності палива. |
|
6 |
Модернізація системи опалення (утеплення трубопроводів, балансування системи, встановлення терморегуляторів) |
Теплова енергія (паливо) |
5-10% |
Фіксація витрат електричної та теплової енергії (палива), зовнішньої та внутрішньої температури до та після реалізації проекту |
|
7 |
Підвищення теплозахисних властивостей огороджувальних конструкцій (часткове або повне) |
Теплова енергія (паливо) |
40-50% |
Фіксація витрат теплової енергії (палива), зовнішньої та внутрішньої температури до та після реалізації проекту |
*При впровадженні одночасно декількох заходів відсотки, як правило, не додаються.
Для підвищення точності розрахунків економії можуть бути встановлені додаткові прилади обліку енергетичних ресурсів, що повинні пройти метрологічну повірку в установленому порядку та бути опломбованими представниками Замовника та Виконавця.
Таблиця 4.2. Основні групи бюджетних будівель з огляду на функціональне призначення та режими споживання енергоресурсів
|
Тип будівлі |
Режим роботи |
Основні споживачі ПЕР |
||
|
Річний |
Тижневий |
Добовий |
||
|
Дитячи садки |
Весь рік, зменшується кількість відвідувачів в літній період |
5 днів |
8 годин |
система опалення, освітлення, кухня |
|
Школи |
Весь рік з перервами на канікули |
5 днів |
7-8 годин |
система опалення, освітлення, кухня, комп’ютерна техніка |
|
Позашкільні заклади освіти |
Весь рік, зменшується кількість відвідувачів в літній період |
5 днів |
8 годин |
система опалення, освітлення, комп’ютерна техніка |
|
Заклади культури |
Весь рік |
5 днів |
8 годин |
система опалення, освітлення, комп’ютерна техніка |
|
Лікувальні заклади (поліклініки) |
Весь рік |
6-7 днів |
12 годин |
системи опалення, системи освітлення, лабораторне та лікувальне обладнання, офісна та комп’ютерна техніка |
|
Лікувальні заклади (лікарні) |
Весь рік |
7 днів |
24 годин |
системи опалення, системи освітлення, лабораторне та лікувальне обладнання, офісна та комп’ютерна техніка |
|
Адміністративні будівлі |
Весь рік |
5 днів |
8 годин |
системи опалення, системи освітлення, офісна та комп’ютерна техніку |
Визначення об’єктивного та обґрунтованого базового рівня споживання (та встановлення на його основі лімітів споживання) є ключовою задачею для ефективного функціонування системи енергетичного менеджменту.
Зазначений метод є достатньо простим і швидким та може бути застосований за наявності об’єктивних даних про споживання енергоресурсів за попередні періоди.
Методика визначення базового рівня споживання теплової енергії закладом наведена в додатку 4.
В разі виконання комплексного енергоаудиту та розробки енергопаспорту будівлі в якості базового рівня може використовуватися модель енергоспоживання, отримана відповідно до ДСТУ «Енергетична ефективність будівель. Метод розрахунку енергоспоживання при опаленні, охолодженні, вентиляції, освітленні» та/або ДСТУ «Метод визначення питомих тепловитрат на опалення будинків» з обов’язковим коригуванням на фактичні показники кліматичних умов, що спостерігалися в досліджуваному періоді.
Для порівняння ефективності енергоспоживання закладів використовуються наступні показники:
По системі опалення:
Питоме споживання енергії/палива на потреби опалення з розрахунку на 1 кв. м.
Поп1 = Кп х Е оп/А,
де Е оп кількість спожитої енергії та опалення (кВт-год); Кп – коефіцієнт приведення, що використовується в разі якщо температура в закладі нижча за нормативну, А – опалювальна площа будівлі;
Поп2 = Кп х Е оп/V,
де V – опалювальний об’єм будівлі;
Кп = (Твф - Тз)/ (Твн - Тз),
де Тз , Твф та Твн – відповідно зовнішня, внутрішня фактична та внутрішня нормативні температури.
Використання питомого споживання з розрахунку на квадратний метр дозволяє порівнювати зазначений показник з нормативним відповідно до ДБН «Теплова ізоляція будівель».
В разі споживання палива енергоспоживання розраховується виходячи з фактичних показників в натуральних одиницях з врахуванням калорійності палива.
По системі електроспоживання:
Пел = Е ел /Sоп,
По системі холодного водопостачання:
Пхвп = С хвп /Nпр,
де Nпр – середньодобова кількість присутніх в закладі, включаючи відвідувачів та персонал, С хвп – споживання холодної води;
Узагальнюючою характеристикою по закладу є питома вартість енергоресурсів, що визначається як:
Ве = (Еоп х Топ + Еел х Тел+ Схвп х Тхвп + Сгвп х Тгвп)/А,
де Топ, Тел, Тхвп, Тгвп - відповідно тарифи на опалення, електроенергію, холодне та гаряче водопостачання.
Зазначені показники аналізуються:
На рівні структурного підрозділу – раз на тиждень;
На рівні міста – раз на місяць;
На рівні району та області – раз на квартал;
На рівні країни – раз на півріччя.
Отримання оперативної та достовірної інформації щодо споживання енергоресурсів та показників факторів, які впливають на енергоспоживання.
Мінімальна періодичність моніторингу на рівні міста – один раз на тиждень. Рекомендована – 1 раз на добу без автоматизованої системи та 1 раз/10 хв.– за наявності автоматизованої системи.
Відповідно до запровадженої структури енергоменеджменту.
Показники щодо своєчасної та достовірної передачі даних вносяться в рейтинг відповідальних осіб.
Описана в додатку 14.
Енергопостачальні підприємства зобов’язують передавати до служби енергоменеджменту дані про споживання енергоресурсів бюджетними закладами з періодичністю 1 раз на місяць в електронному вигляді в форматі узгодженому з службою енергоменеджменту.
Перелік даних, що передаються повинен включати:
Особовий рахунок, назву закладу/будівлі, адресу, споживання за обліковий період в натуральних показниках, вартість спожитої енергії за обліковий період, інформацію щодо нарахувань за показниками лічильника чи за розрахунковими показниками.
Основні показники:
Показники лічильників теплової енергії та/або газу;
Температуру в подавальному та зворотному трубопроводах (для закладів з централізованим теплопостачанням);
Витрату в подавальному та зворотному трубопроводах (для закладів з централізованим теплопостачанням);
Показники лічильників електричної енергії;
Показники лічильників холодної та гарячої води;
Показники температури в середині приміщень;
Показники зовнішньої температури.
Приклад та структура документа, що в електронному вигляді передається від міста на районний, обласний і державний рівні наведено в додатку 3.
Інформація щодо результатів моніторингу енергоспоживання, а саме:
розміщується на сайті Верхньодніпровської міської ради для залучення ЕСКО-компанії, демонстрації кращих практик, участі громадськості в обговоренні проектів з підвищення ефективності енергоспоживання.
Ефективність функціонування системи енергоменеджменту в громаді оцінюється по наступним критеріям:
За результатами річної діяльності спеціаліста з енергоменеджменту виводиться інтегральний показник ефективності, що зокрема може застосовуватися в системі стимулювання.
Приблизний розмір премій який може бути застосований:
Додатковим інструментом стимулювання є розподіл коштів на матеріальне забезпечення закладів відповідно до досягнутих показників енергоспоживання. В цьому разі, до 50% від фонду на капітальні видатки по розпоряднику коштів розподіляються між закладами пропорційно зазначеним вище відсоткам.
Положення, що запроваджують систему стимулювання наведені в додатках 8-11.
Закон України від 01.07.1994 № 74/94 ВР Про енергозбереження
Указ президента №174/2008 від 28.02.2008 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів
Указ президента № 662/99 від 16.06.1999 Про заходи щодо скорочення енергоспоживання бюджетними установами, організаціями та казенними підприємствами
ДБН В.2.2-28:2010. Будинки адміністративного та побутового призначення
ДБН В.2.2-9-2009 Громадські будинки та споруди. Основні положення
ДБН В.3.2-2-2009. Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт
ДБН В.2.2-15-2005 . Житлові будинки. Основні положення
ДБН В.2.2-4-97. Будинки та споруди дитячих дошкільних закладів
ДБН В.2.2-3-97. Будинки та споруди навчальних закладів
ДБН В.2.2-18:2007. Заклади соціального захисту населення
ДБН В.2.2-16-2005. Культурно-видовищні та дозвіллєві заклади
ДБН В.2.2-10-2001. Заклади охорони здоров'я (укр)
ДБН В.2.5-67:2013. Опалення, вентиляція та кондиціонування
ДБН В.2.5-28-2006. Природне і штучне освітлення (укр)
ДСТУ 4065-2001 Енергозбереження. Енергетичний аудит. Загальні технічні вимоги (ANSI/IEEE 739:1995, NEQ)
ДСТУ 4472:2005 Енергозбереження. Системи енергетичного менеджменту. Загальні вимоги
ДСТУ Б В.2.2-39:2016 Методи та етапи проведення енергетичного аудиту будівель
ДСТУ ISO 50001:2014 Енергозбереження. Системи енергетичного менеджменту. Вимоги та настанова щодо використання (ISO 50001:2011, IDT)
ДСТУ ISO 50001:2014 Енергозбереження. Системи енергетичного менеджменту. Вимоги та настанова щодо використання. Поправка
ДСТУ ISO 50003:2016 Системи енергетичного менеджменту. Вимоги до органів, які проводять аудит і сертифікацію систем енергетичного менеджменту (ISO 50003:2014, IDT)
ДСТУ ISO 50004:2016 Системи енергетичного менеджменту. Настанова щодо впровадження, супровід та поліпшення системи енергетичного менеджменту (ISO 50004:2014, IDT)
ДСТУ ISO 50006:2016 Системи енергетичного менеджменту. Вимірювання рівня досягнутої/досяжної енергоефективності з використанням базових рівнів енергоспоживання та показників енергоефективності. Загальні положення та настанова (ISO 50006:2014, IDT)
ДСТУ ISO 50015:2016 Системи енергетичного менеджменту. Вимірювання та верифікація рівня досягнутої/досяжної енергоефективності організацій. Загальні принципи та настанова (ISO 50015:2014, IDT)
ДСТУ Б EN ISO 13790:2011. Енергетична ефективність будівель. Розрахунок енергоспоживання на опалення та охолодження (EN ISO 13790:2008, IDT)
ДСТУ 2155-93 Енергозбереження. Методи визначення економічної ефективності заходів по енергозбереженню
ДСТУ Б А.2.2-12:2015 Енергетична ефективність будівель. Метод розрахунку енергоспоживання при опаленні, охолодженні, вентиляції, освітленні та гарячому водопостачанні
ДСТУ Б EN 15217:2013 Енергетична ефективність будівель. Методи представлення енергетичних характеристик та енергетичної сертифікації будівель (EN 15217:2007, IDT)
ДСТУ Б В.2.6-189:2013 Методи вибору теплоізоляційного матеріалу для утеплення будівель
ДСТУ Б В.2.6-189:2013 Методи вибору теплоізоляційного матеріалу для утеплення будівель
ДСТУ-Н Б В.2.5-45:2010. Настанова з проектування, монтажу та експлуатації внутрішніх систем холодного та гарячого водопостачання, опалення й охолодження з використанням мідних безшовних круглих труб.
ДСТУ Б В.2.2-21:2008. Метод визначення питомих тепловитрат на опалення будинків
ДСТУ Б EN 15251:2011. Розрахункові параметри мікроклімату приміщень для проектування та оцінки енергетичних характеристик будівель по відношенню до якості повітря, теплового комфорту, освітлення та акустики (EN 15251:2007, IDT).
КТМ 204 Україна 244-94 Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні
КТМ 204 Україна 244-94 Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні. Посібник та доповнення
Розпорядження КМУ від 25.11.2015 № 1228-р Про Національний план дій з енергоефективності на період до 2020 року
Наказ від 06.03.1996 № 10 "Про Типове положення про підрозділ з енергозбереження в галузевому міністерстві і інших центральних органах виконавчої влади і інших центральних органах виконавчої влади"
Наказ Державного комітету України з енергозбереження від 25.10.1999 р. № 91 “Про затвердження міжгалузевих норм споживання електричної та теплової енергії для установ і організацій бюджетної сфери України”.
Положення
Про систему енергетичного менеджменту Верхньодніпровської громади
Перелік скорочень
ЕМ – енергетичний менеджмент;
СЕнМ – система енергетичного менеджменту;
МСЕнМ – муніципальна система енергетичного менеджменту;
АСКОЕ – автоматизовані системи контролю та обліку енергоносіїв;
ПЕР – паливно-енергетичні ресурси;
СПЗ – спеціалізовані програмні засоби;
Загальні положення
Метою затвердження Положення є створення міської системи енергетичного менеджменту (МСЕнМ) шляхом організаційного забезпечення постійно діючої системи управління ефективністю енергоспоживання закладів, що фінансуються з місцевого бюджету.
Це Положення розроблено відповідно до діючих в Україні стандартів з енергозбереження та встановлює вимоги до керівників та фахівців підрозділів Верхньодніпровської міської ради (далі по тексту - рада), виконавчих органів міської ради, бюджетних установ і комунальних підприємств щодо підтримання та покращення процедур аналізу ефективності енергоспоживання, підготовки та реалізації проектів, направлених на підвищення ефективності енергоспоживання.
Дія цього Положення розповсюджується на бюджетні установи та об’єкти витрати на енергоресурси для яких здійснюються з місцевого бюджету Верхньодніпровської міської ради (далі по тексту - бюджет).
В структурі виконавчого органу Верхньодніпровської міської ради за рішенням місцевої ради у Відділі житлово-комунального господарства, благоустрою, енергоменеджменту та інфраструктури Верхньодніпровської міської ради є спеціаліст з енергоменеджменту.
В Верхньодніпровській міській раді та у відокремлених виконавчих органах міської ради , комунальномих підприємствах та в кожній бюджетній установі призначається особа відповідальна за ефективне споживання енергоресурсів.
Зазначені спеціалісти готують та передають спеціалісту з енергоменеджменту відділа житлово-комунального господарства, благоустрою, енергоменеджменту та інфраструктури інформацію про:
Спеціаліст з енергоменеджменту узагальнює і аналізують отримані звіти, подає узагальнену інформацію разом з аналізом та пропозиціями керівництву міста.
Особи відповідальні за ефективне споживання енергоресурсів, у своїй діяльності керуються чинним законодавством України, нормативними актами центральних органів влади, рішеннями міської ради та її виконавчого комітету, розпорядженнями міського голови, цим Положенням.
За недотримання вимог Положення відповідальні особи несуть відповідальність згідно із Законом України «Про енергозбереження» та іншими законодавчими актами України.
Всі прилади обліку, за допомогою яких здійснюється контроль споживання енергоносіїв, повинні бути сертифіковані на території України, внесені в реєстр засобів вимірювальної техніки, мати чинне свідоцтво про державну повірку та згідно з актом введені в експлуатацію.
Функціонування системи
Оперативний контроль та аналіз показників енергоефективності
Безперервне циклічне функціонування системи енергоменеджменту включає оперативний контроль та аналіз показників енергоефективності, а також моніторинг реалізації енергоефективних проектів. Для досягнення мети застосування процедури енергоменеджменту на відповідальних осіб покладаються наступні обов’язки :
Заступник міського голови:
- здійснює контроль та загальну координацію роботи спеціаліста з енергоменеджменту, його взаємодію з виконавчими органами ради, комунальними підприємствами та бюджетними установами;
Спеціаліст з енергоменеджменту відділу житлово-комунального господарства, благоустрою, енергоменеджменту та інфраструктури Верхньодніпровської міської ради
- збирає та аналізує дані про енергоспоживання;
Спеціаліст з енергоменеджменту структурного підрозділу
Відповідальний за ефективне споживання енергоресурсів в закладі
Відділ з капітального будівництва
Фінансовий відділ
Відділ економічного планування, інвестицій та розвитку підприємництва
Робоча група в складі представників з енергоменеджменту, енергоменеджерів структурних підрозділів та представників депутатів міської ради:
Маркування файлу проводиться наступним чином.
Приклад:
Ім’я файлу – 01030095YY20150101101010CS, де:
01 – адміністративна одиниця (наприклад Київ);
03 – район (район міста – наприклад Деснянський);
ZZ00 – підмножина закладів, де
1100 – дитячі навчальні заклади;
1200 – загальноосвітні навчальні заклади;
1300 – вищі навчальні заклади;
2100 – поліклініки та амбулаторії;;
2200 – лікарні та шпиталі;
2300 – інші заклади охорони здоров’я;
3300 – адміністративні будівлі;
4400 – заклади культури;
5500 – заклади, що не увійшли у вищенаведені категорії.
YY - тип архіву, де:
01 – квартальний звіт;
02 – піврічний звіт;
03 – річний звіт
20150101 - дата формування файлу в форматі %Y%m%d;
101010 – час формування файлу в форматі %H%M%S.
Дані передаються в файлі формату «*csv».
Ознака показника розміщується в окремій клітинці в новому стовпчику документу. Кожна нова стрічка відповідає наступному місяцю із даними по споживанню ПЕР та води. Кожен новий показник розміщується в окремій клітинці під ознакою. Автоматично створюється саме та кількість ознак і клітинок, які необхідні для кожної конкретної будівлі.
Легенда позначень:
00 – дані про об’єкт
%Y-%m-%d %H:%M:%S < адміністративна одиниця > < район > <тип установи> <кількість закладів в підмножині><опалювальна площа загалом по типу, м2> <опалювальний об’єм загалом по типу, м3> <спискова чисельність постійно перебуваючих осіб> < джерело теплопостачання >
01 – дані споживання теплової енергії
%Y-%m-%d % <споживання за період> %Y-%m-%d % (початок періоду – споживання, кВт-год – кінець періоду)
02 - дані споживання електричної енергії
%Y-%m-%d < споживання за період > %Y-%m-%d %
03 – дані споживання холодної води
%Y-%m-%d <споживання за період, куб. м >%Y-%m-%d %
04 – дані споживання гарячої води
%Y-%m-%d <споживання за період, куб. м >%Y-%m-%d %
05 – дані споживання природного газу
%Y-%m-%d <споживання за період, куб. м >%Y-%m-%d %
08 – дані про тарифи
%Y-%m-%d < тариф теплова енергія > < тариф електроенергія 0 > < тариф електроенергія 1-3 ><тариф холодна вода> <тариф гаряча вода> < тариф природний газ>
09 – дані про заходи
%Y-%m-%d < затрати на впровадження заходів у звітному періоді > < запланована економія на опалення, кВт-год > < запланована економія на електроенергію, кВт-год> < запланована економія на природний газ, куб. м >< запланована економія на холодну воду, куб.м > < запланована економія на гарячу воду, куб. м.> %Y-%m-%d
роздільник строк <\n>
роздільник полів <пробіл>
Примітка:
“%Y-%m-%d на початку строки це відповідно рік-місяць-день початку періоду.
“%Y-%m-%d в кінці строки це відповідно рік-місяць-день-закінчення періоду.
Після стрічок даних надати підтвердження їх коректності. Достовірність даних підтверджується електронним цифровим підписом (ЕЦП) у наступному форматі:
пуста стрічка
sygned by:
name*
sygnature:
підпис закритим ключем за стандартом RSA
Методика визначання базового споживання теплової енергії
Обґрунтований базовий рівень споживання теплової енергії закладами бюджетної сфери є основою для:
планування витрат на паливно-енергетичні ресурси та визначення обґрунтованих лімітів споживання паливно-енергетичних ресурсів;
розрахунку економічного ефекту від впровадження заходів з підвищення ефективності енергоспоживання, зокрема термосанації;
впровадження системи стимулювання ощадного використання паливно-енергетичних ресурсів в бюджетних закладах.
Базовий рівень енергоспоживання повинен враховувати фактичний стан будівель бюджетної сфери та дотримання санітарних умов в середині приміщень.
Сфера застосування
Цю методику застосовують для визначення базового рівня споживання теплової енергії закладами бюджетної сфери, розрахунку заходів з підвищення ефективності використання теплової енергії та для визначення лімітів споживання теплової енергії.
У цій Методиці є посилання на такі нормативні документи:
Закон України «Про енергозбереження»;
Закон України «Про теплопостачання»;
КТМ 204 України 244-94 Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні, затверджені наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства України від 14 грудня 1993 р; – К.:ЗАТ «ВІПОЛ», 2001р. – 376с.;
Міжгалузеві норми споживання електричної та теплової енергії для установ і організацій бюджетної сфери України, затверджені наказом Державного комітету України з енергозбереження від 25 жовтня 1999р. № 91, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 17 березня 2000 р. за №175/4396. – К.:ЗАТ «ВІПОЛ», 2000р. – 104с.;
ДСТУ 2339-94 Енергозбереження. Основні положення;
ДСТУ 2420-94 Енергоощадність. Терміни та визначення;
ДСТУ 3755-98 Енергозбереження. Номенклатура показників енергоефективності та порядок їхнього внесення у нормативну документацію;
ДСТУ 2155-93 Енергозбереження. Методи визначення економічної ефективності заходів по енергозбереженню.
Нижче подано терміни, вжиті в цій Методиці, та визначення позначених ними понять:
базовий рівень споживання теплової енергії – умовний нормативний показник споживання теплової енергії будівлями до початку впровадження заходів з підвищення ефективності енергоспоживання, скоригований з урахуванням необхідності дотримання санітарних умов перебування персоналу та відвідувачів;
градусо-день – характеристика клімату за порівняльний період;
споживач теплової енергії – юридична особа, що фінансується за рахунок коштів міського бюджету і якій належать теплоспоживаючі пристрої, що приєднані до системи теплоспоживання;
прилад обліку теплової енергії – засіб вимірювальної техніки, що має нормовані метрологічні характеристики і тип якого занесений до Державного реєстру засобів
вимірювальної техніки, на основі показань якого визначається обсяг спожитої теплової енергії;
моніторинг споживання паливно-енергетичних ресурсів (далі - моніторинг) – вид діяльності, направлений на збір та аналіз даних, що дає змогу зафіксувати кількісні показники ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів, відслідковувати тенденції динаміки споживання паливно-енергетичних ресурсів, оперативно виявляти результати дії на об’єкти різноманітних процесів і факторів, здійснювати прогнозування теплоспоживання.
ГД – градусо-дні;
СТП – системи теплопостачання.
Основною метою застосування методики є орієнтація управлінської та господарчої діяльності установ бюджетної сфери міста на раціональне використання та економію теплової енергії, контроль виконання норм законодавства з енергозбереження.
Головною складовою частиною оцінки ефективності енергозберігаючих заходів є визначення базового рівня споживання теплової енергії будівлями бюджетної сфери, яке складається з витрат теплової енергії на опалення та вентиляцію.
Кількість спожитої теплової енергії на потреби закладу визначається приладом обліку теплової енергії.
За умови відсутності приладу обліку або виходу його з ладу нарахування за теплову енергію відбуваються відповідно до договірних навантажень.
В деяких закладах встановлені індивідуальні теплові пункти, які дозволяють регулювати витрату теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання в залежності від фактичних потреб.
Базовий рівень фіксує існуючий стан теплоспоживання об’єкту за 3 роки, що передують впровадженню заходів з підвищення ефективності енергоспоживання, та коригується з урахуванням нормативних показників санітарних умов перебування людей у приміщеннях. За умови відсутності даних або впровадження інших заходів з підвищення ефективності енергоспоживання протягом зазначеного періоду даний термін може бути зменшений. Базовий рівень відповідає фактичному споживанню закладу за умови дотримання санітарних вимог та перевищує фактичне споживання за умови недотримання.
Базовий рівень не повинен змінюватись протягом періоду реалізації енергоефективних проектів (окрім випадків зміни призначення будівлі, впровадження заходів, що впливають на енергоспоживання поза рамками енергоефективних проектів, суттєвої зміни кількості персоналу та відвідувачів).
Різниця між базовим рівнем споживання теплової енергії (з врахуванням погодних умов та інших впливових факторів) та фактичним споживанням теплової енергії визначає фактичну економію або перевитрати теплової енергії за звітний період.
Величина економії теплової енергії залежить від ефективності її використання та від кліматичних умов.
2. Розрахунок базового рівня споживання теплової енергії на потреби опалення
За відсутності окремого обліку на потреби опалення та за умови, що припливні вентиляційні установки не працюють місячний базовий рівень споживання теплової енергії на потреби опалення визначається за формулою:
, (1)
За умови, що припливна механічна система вентиляції працює:
, (2)
де – базовий рівень споживання теплової енергії на потреби опалення, Гкал/місяць;
– кількість діб протягом і-го періоду, коли відбувалося теплопостачання на потреби опалення;
– нормативна температура внутрішнього повітря в закладі;
– середня за і-й період температура зовнішнього повітря;
– середня за і-й період температура внутрішнього повітря, за відсутності підтвердженої інформації про її величину приймається рівною ;
– середня температура зовнішнього повітря, протягом місяця для якого розраховується базовий рівень;
– кількість градусо-діб в і-му періоді.
n – кількість періодів;
де – загальне споживання теплової енергії закладом протягом і-го періоду (враховуються лише місяці опалювального періоду: жовтень-квітень);
– базове теплоспоживання на гаряче водопостачання для і-го періоду, розраховане згідно (2) або (3).
– базове теплоспоживання на вентиляцію для і-го періоду, розраховане згідно (1);
Для періодів з 1 по n аналізується величина – теплова характеристика закладу, в разі коли (де - середнє значення теплової характеристики для періодів з 1 по n), період і в розрахунках базового рівня не враховується. Це дозволяє виключити періоди протягом яких спостерігалися значні недотопи та погіршення умов перебування відвідувачів та персоналу.
Узагальнена характеристика закладу на потреби опалення визначається за формулою:
(3)
Або (4)
де – узагальнена характеристика закладу на потреби опалення, Гкал/(доба· 0С
Тоді (1) можна записати у вигляді:
(5)
В загальному випадку базовий рівень теплоспоживання для і-го місяця визначається за формулою:
(6)
При цьому базовий рівень для місяців між опалювального періоду визначатиметься за формулою:
(7)
Середньогодинне базове теплоспоживання для оперативного контролю за теплоспоживанням визначатиметься по формулі:
(8)
де – середньогодинне базове теплоспоживання, Гкал/год;
Базовий рівень визначається для кожного місяця нормативного року. В якості нормативного року приймається умовний рік, протягом якого температура та кількість робочих днів по місяцям року відповідає усередненому показнику за 3 останні роки, що передують впровадженню заходів з підвищення ефективності енергоспоживання.
В разі, якщо інформація по всім або частині показників, зазначених в методиці, відсутня (відсутня проектна документація, нова будівля, будівля після реконструкції тощо) розрахунок базового рівня ведеться на основі енергетичних аудитів, паспортів та сертифікатів.
Річний базовий рівень визначається як:
, (9)
де – річний базовий рівень теплоспоживання, Гкал/рік;
– базовий рівень для i–го місяця, Гкал/місяць.
3. Рекомендації щодо коригування плану витрат на теплову енергію
Для планування витрат на енергоносії на наступний має бути врахована інформація щодо:
– кліматичних умов;
– кількості робочих днів;
– реконструкції закладу;
– зміни режиму роботи робочого закладу;
– інформація щодо змін чисельності відвідувачів та персоналу.
Фактична величина економії або перевитрат теплової енергії визначається після закінчення звітного періоду виходячи з фактичних даних про теплоспоживання, зовнішню температуру та кількість робочих днів.
Методика визначення базового рівня споживання електричної енергії
Основою для оцінки ефективності реалізації енергозберігаючих проектів та запровадження системи стимулювання ощадливого використання енергоресурсів є необхідність визначення економії паливно-енергетичних ресурсів, досягнутої за рахунок впровадження заходів з підвищення ефективності енергоспоживання. Обсяг такої економії має визначатися як різниця між базовим рівнем енергоспоживання (з врахуванням дотримання санітарних норм) та фактичним рівнем енергоспоживання після реалізації заходів з підвищення ефективності енергоспоживання.
Тому актуальним є розроблення відповідної методики, застосування якої дасть змогу визначати обґрунтований базовий рівень споживання електричної енергії з врахуванням нормативних вимог.
Ця Методика розроблена для визначення базового рівня споживання електричної енергії закладами бюджетної сфери для подальшого планування обґрунтованих лімітів енергоспоживання, а також для підготовки техніко-економічних обґрунтувань інвестиційних енергозберігаючих проектів з технічної модернізації енергетичного обладнання та впровадження системи стимулювання ощадливого використання паливно-енергетичних ресурсів в бюджетних закладах.
Метою Методики є:
забезпечення єдиної методології при розрахунках базових рівнів споживання електричної енергії закладами бюджетної сфери;
забезпечення розрахунку обґрунтованих обсягів споживання електричної енергії для кожної окремої будівлі з дотриманням санітарних умов у середині приміщень;
забезпечення можливості аналізу обсягів споживання електричної енергії для визначення найбільш ефективних методів їх зниження;
орієнтація управлінської та господарчої діяльності установ бюджетної сфери міста на раціональне використання та економію енергоресурсів.
Закон України «Про енергозбереження»;
Міжгалузеві норми споживання теплової та електричної енергії для установ і організацій бюджетної сфери України, затверджені наказом Державного комітету України з енергозбереження від 25 жовтня 1999р. № 91, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 березня 2000 р. за №175/4396; (– К.:ЗАТ «ВІПОЛ», 2000р. – 104стр.);
ДСТУ 2339-94 «Енергозбереження. Основні положення»;
ДСТУ 2420-94 «Енергоощадність. Терміни та визначення»;
ДСТУ 3755-98 «Енергозбереження. Номенклатура показників енергоефективності та порядок їхнього внесення у нормативну документацію»;
ДСТУ 2155-93 «Енергозбереження. Методи визначення економічної ефективності заходів по енергозбереженню»;
ДБН В.2.5-28-2006 «Природне і штучне освітлення».
У цій Методиці терміни вживаються в таких значеннях:
базовий рівень споживання електричної енергії – умовний показник споживання електричної енергії будівлями до початку впровадження заходів з підвищення ефективності енергоспоживання, скоригований з урахуванням необхідності дотримання санітарних умов перебування персоналу та відвідувачів у будівлі.
споживач електричної енергії – юридична особа, що фінансується за рахунок коштів міського бюджету і використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок.
прилад обліку електричної енергії – засіб вимірювальної техніки, що має нормовані метрологічні характеристики та на основі показань якого визначається обсяг спожитої електричної енергії.
моніторинг споживання паливно-енергетичних ресурсів – вид діяльності, направлений на збір та аналіз даних, що дає змогу зафіксувати кількісні показники ефективності використання електроенергії, відслідковувати тенденції динаміки споживання паливно-енергетичних ресурсів, оперативно виявляти результати дії на об’єкти різноманітних процесів і факторів, здійснювати прогнозування електроспоживання.
Розрахунок базового рівня споживання електричної енергії
Базовий рівень розраховується із усереднених показників обсягу споживання електричної енергії за обраний період, що передує року, в якому планується впровадження заходів з підвищення ефективності енергоспоживання, та коригується з урахуванням даних щодо режиму роботи закладу, фактичної кількості відвідувачів та дотримання нормативних вимог до рівня освітленості в приміщеннях.
Всі дані, що використовуються для розрахунків, повинні ґрунтуватися на достовірній інформації показників приладів обліку електричної енергії, режимів роботи закладу тощо.
За умови відсутності даних або у випадку, якщо протягом обраного періоду впроваджувалися інші енергоефективні заходи, період може бути змінено, а необхідну інформацію визначено за результатами проведення енергетичного аудиту.
Базовий рівень не повинен змінюватись протягом періоду реалізації енергоефективних проектів (окрім випадків зміни призначення будівлі, введення в дію нового електрообладнання, впровадження заходів, що впливають на енергоспоживання поза рамками енергоефективних проектів, суттєвої зміни кількості персоналу та відвідувачів) і може перевищувати фактичне споживання електричної енергії закладом за умови недотримання санітарних норм.
Загальний розрахунок базового рівня споживання електричної енергії закладом
Щомісячний базовий рівень споживання електричної енергії закладом розраховується за формулою:
, (1)
де – базовий рівень споживання електричної енергії закладом у i-му місяці, кВт·год/місяць;
– кількість робочих днів у i-му місяці, для якого визначається базовий рівень споживання електричної енергії, днів;
– кількість відвідувачів закладу в i-му місяці, для якого визначається базовий рівень споживання електричної енергії, чоловік;
– узагальнена характеристика споживання електричної енергії закладом для i-го місяця, кВт·год/добу·чоловік.
Узагальнена характеристика споживання електроенергії закладом визначається як:
, (2)
де n – кількість обраних періодів, за якими усереднюється споживання електроенергії закладом;
– загальний фактичний рівень споживання електроенергії закладом відповідно до показників приладів обліку за j-й період i-го місяця, кВт·год;
– фактична кількість робочих днів у j - му періоді i-го місяця, днів;
– фактична кількість відвідувачів закладу в j - му періоді i-го місяця, чоловік.
Для виключення з аналізу періодів, протягом яких спостерігалися відхилення в електроспоживанні (карантини, збої в електропостачанні тощо), аналізується величина . За умови, якщо для періодів з 1 до n величина (де – середнє значення електричної характеристики закладу для періодів з 1 до n ), то j-й період в розрахунках базового рівня не враховується.
Річний базовий рівень споживання електричної енергії визначається як:
, (3)
де – річний базовий рівень споживання електричної енергії, кВт·год /рік;
Wб і – базовий рівень споживання електричної енергії для i–го місяця, кВт·год/місяць.
Якщо рівень освітленості в навчальних приміщеннях закладу, визначений за результатами відповідних замірів, не відповідає нормативним вимогам, базовий рівень споживання електричної енергії розраховується за формулою:
, (4)
де – базовий рівень споживання електричної енергії на потреби освітлення у i-му місяці, кВт·год/місяць;
– базовий рівень споживання електричної енергії на інші потреби у i-му місяці, кВт·год/місяць.
Розрахунок базового рівня споживання електричної енергії на потреби освітлення
За наявності окремого вузла обліку електричної енергії на систему освітлення, щомісячний базовий рівень споживання електричної енергії на потреби освітлення визначається як:
, (5)
де – базовий рівень споживання електричної енергії на потреби освітлення, кВт·год/місяць;
– коефіцієнт, що враховує невідповідність рівня освітленості приміщень закладу нормативним показникам і розраховується за формулою:
, (6)
де – нормативний рівень освітленості для приміщень закладу, люкс;
– фактичний рівень освітленості в приміщеннях закладу, люкс.
– узагальнена характеристика споживання електричної енергії закладом на потреби освітлення для i-го місяця, кВт·год/добу·чол.
Узагальнена характеристика споживання електроенергії закладом на потреби освітлення визначається як:
(7)
де – фактичний рівень споживання електроенергії системою освітлення відповідно до показників приладу обліку за j-й період, кВт·год.
Аналогічно до аналізу величини , що наводиться у п.2.1 цього розділу, проводиться аналіз для виявлення відхилень у електроспоживанні системою освітлення.
За відсутності окремого вузла обліку електричної енергії на систему освітлення фактичний рівень споживання електричної енергії на потреби освітлення визначається як: (8)
де – електричне навантаження системи освітлення певної установи відповідно до проведених замірів, кВт;
– число годин використання виміряного максимального навантаження системи освітлення в j-му періоді, год/міс.
Розрахунок базового рівня споживання електричної енергії на інші потреби
За наявності окремого вузла обліку електричної енергії на інші потреби щомісячний базовий рівень споживання електричної енергії на інші потреби визначається як:
(9)
де – базовий рівень споживання електричної енергії на інші потреби у i-му місяці, кВт·год/місяць.
– узагальнена характеристика споживання електричної енергії закладом на інші потреби для i-го місяця, кВт·год/добу·чол.
Узагальнена характеристика споживання електроенергії закладом на інші потреби визначається як:
(10)
де – фактичний рівень споживання електричної енергії закладу на інші потреби відповідно до нарахувань за j-й період, кВт·год.
Аналіз величини проводиться аналогічно до аналізу , що наводиться в цьому розділі .
За відсутності окремого вузла обліку електричної енергії на інші потреби та у випадку наявності даних щодо обсягів споживання електричної енергії системою освітлення розраховується за формулою:
(11)
де – загальний фактичний рівень споживання електричної енергії закладом за j-й період, кВт·год/місяць.
або ( у випадку введення в дію нового електрообладнання):
(12)
де Р інш. – електричне навантаження інших енергоустановок, кВт;
– число годин використання енергоустановок в j-му періоді, год/міс;
При наявності даних щодо споживання електричної енергії упродовж вихідних днів щомісячний базовий рівень споживання електричної енергії закладом розраховується за формулою:
, (13)
де , – узагальнена характеристика споживання електричної енергії закладом упродовж робочих та вихідних днів для i-го місяця, кВт·год/добу·чоловік.
Узагальнена характеристика споживання електроенергії закладом визначається як:
упродовж робочих днів:
, (14)
упродовж вихідних днів:
, (15)
де , – загальний фактичний рівень споживання електроенергії закладом упродовж робочих та вихідних днів відповідно до показників приладів обліку за j-й період i-го місяця, кВт·год;
, – фактична кількість робочих та вихідних днів у j - му періоді i-го місяця, днів.
Якщо рівень освітленості у навчальних приміщеннях закладу, визначений за результатами відповідних замірів, не відповідає нормативним вимогам, базовий рівень споживання електричної енергії у робочі та вихідні дні розраховується за формулою (4).
Розрахунок базового рівня споживання електричної енергії на потреби в освітленні
За наявності окремого вузла обліку електричної енергії на систему освітлення, щомісячний базовий рівень споживання електричної енергії на потреби освітлення визначається як:
, (16)
де , – узагальнена характеристика споживання електричної енергії закладом на потреби в освітленні упродовж робочих та вихідних днів для i-го місяця, кВт·год/добу·чол.
Узагальнена характеристика споживання електроенергії закладом на потреби в освітленні визначається як:
упродовж робочих днів:
(17)
упродовж вихідних днів:
(18)
де , – фактичний рівень споживання електроенергії системою освітлення відповідно до показників приладу обліку протягом робочих та вихідних днів за j-й період, кВт·год.
За відсутності окремого вузла обліку електричної енергії на систему освітлення, фактичний рівень споживання електричної енергії на потреби освітлення визначається як:
(19)
де – електричне навантаження системи освітлення певної установи відповідно до проведених замірів, кВт;
, – число годин використання виміряного максимального навантаження системи освітлення протягом робочих та вихідних днів у j-му періоді, год/міс;
Розрахунок базового рівня споживання електричної енергії на інші потреби
За наявності окремого вузла обліку електричної енергії на інші потреби, щомісячний базовий рівень споживання електричної енергії на інші потреби визначається як:
(20)
де , – узагальнена характеристика споживання електричної енергії закладом на інші потреби протягом робочих та вихідних днів для i-го місяця, кВт·год/добу·чол.
Узагальнена характеристика споживання електроенергії закладом на інші потреби визначається як:
упродовж робочих днів:
, (21)
упродовж вихідних днів:
, (22)
де , – фактичний рівень споживання електричної енергії закладу на інші потреби відповідно до нарахувань протягом робочих та вихідних днів за j-й період, кВт·год.
За відсутності окремого вузла обліку електричної енергії на інші потреби та у випадку наявності даних щодо обсягів споживання електричної енергії системою освітлення, розраховується за формулою:
, (23)
де – загальний фактичний рівень споживання електричної енергії закладом за j-й період, кВт·год/місяць.
або ( у випадку введення в дію нового електрообладнання):
, (24)
де Р інш. – електричне навантаження інших енергоустановок, кВт;
, – число годин використання енергоустановок протягом вихідних та робочих днів в j-му періоді, год/міс;
Рекомендації щодо коригування плану витрат на електричну енергію
Для планування витрат на енергоносії на наступний рік має бути врахована інформація щодо:
– кількості робочих днів;
– реконструкції закладу;
– зміни режиму роботи робочого закладу;
– інформація щодо змін чисельності відвідувачів та персоналу.
Величина економії або перевитрат електроенергії визначається після закінчення звітного періоду, виходячи з базового рівня споживання електричної енергії та фактичного рівня споживання, досягнутого після впровадження енергозберігаючих заходів, і визначається як:
(25)
де – економія електричної енергії, досягнута за результатами впровадження енергозберігаючих заходів, кВт·год/рік;
– розрахований відповідно до Методики базовий рівень споживання електричної енергії закладом, кВт·год/рік;
– фактичний рівень споживання електричної енергії закладом у звітному періоді, кВт·год/рік.
У випадку якщо , необхідно визначити причини перевитрат електроенергії та визначити шляхи їх усунення.
Методика визначення базового рівня споживання води
Основою для оцінки ефективності реалізації ресурсозберігаючих проектів та запровадження системи стимулювання ощадного використання холодної води є необхідність визначення економії водних ресурсів, досягнутої за рахунок впровадження ресурсозберігаючих заходів. Обсяг такої економії має визначатися як різниця між базовим рівнем водоспоживання (з урахуванням дотримання санітарних норм) та фактичним рівнем споживання холодної води після реалізації заходів.
Ця Методика розроблена з метою визначення базового рівня споживання холодної води закладами бюджетної сфери міста для подальшого планування обґрунтованих лімітів водоспоживання, а також для підготовки техніко-економічних обґрунтувань інвестиційних ресурсозберігаючих проектів з технічної модернізації водопровідного обладнання та впровадження системи стимулювання ощадливого використання водних ресурсів в бюджетних закладах.
Метою Методики є:
забезпечення єдиної методології при розрахунках базових рівнів споживання холодної води закладами бюджетної сфери міста;
забезпечення розрахунку обґрунтованих обсягів споживання холодної води для кожної окремої будівлі з урахуванням її режиму роботи, кількості відвідувачів тощо;
забезпечення можливості аналізу обсягів споживання холодної води з метою визначення найбільш економічних методів їх зниження;
орієнтація управлінської та господарчої діяльності установ бюджетної сфери міста на раціональне використання та економію води.
Закон України «Про енергозбереження»;
ДСТУ 2569-94 «Водопостачання і каналізація. Терміни та визначення».
1.3. Терміни та визначення понять
У цій Методиці, терміни вживаються в таких значеннях:
базовий рівень споживання холодної води – умовний показник споживання холодної води будівлями до початку впровадження заходів з раціонального використання холодної води, скоригований з урахуванням режиму роботи закладу та перебування персоналу і відвідувачів;
споживач холодної води – юридична особа, що фінансується за рахунок коштів міського бюджету і отримує послуги з водопостачання;
прилад обліку холодної води – засіб вимірювальної техніки, що має нормовані метрологічні характеристики, на основі показань якого визначається обсяг спожитої води;
моніторинг споживання холодної води – вид діяльності, спрямований на збір та аналіз даних, що дає змогу зафіксувати кількісні показники ефективності використання холодної води, відслідковувати тенденції динаміки її споживання і здійснювати прогнозування обсягів споживання.
2. Розрахунок базового рівня споживання холодної води
Базовий рівень споживання холодної води розраховується із усереднених показників обсягу споживання холодної води за обраний період, що передує року, в якому планується впровадження заходів з раціонального використання холодної води, та коригується з урахуванням даних щодо режиму роботи закладу та фактичної кількості відвідувачів.
Всі дані, що використовуються для розрахунків, повинні ґрунтуватися на достовірній інформації показників приладів обліку холодної води, режимів роботи закладу, кількості споживачів, які користуються холодною водою тощо.
За умови відсутності даних або якщо протягом обраного періоду впроваджувалися інші ресурсозберігаючі заходи, період може бути змінено, а необхідну інформацію визначено за результатами проведення енергетичного аудиту.
Базовий рівень споживання холодної води не повинен змінюватися протягом періоду реалізації ресурсозберігаючих проектів (крім випадків зміни призначення будівлі, впровадження заходів, що впливають на водоспоживання поза рамками проектів, суттєвої зміни кількості персоналу та відвідувачів) та має відповідати фактичному споживанню закладу за умови дотримання санітарних вимог, та перевищувати фактичне споживання за умови недотримання.
Щомісячний базовий рівень споживання холодної води закладом розраховується за формулою:
, (1)
де – базовий рівень споживання холодної води закладом у i-му місяці, куб.м.;
– кількість робочих днів у i-му місяці, для якого визначається базовий рівень споживання холодної води, днів;
– кількість відвідувачів закладу в i-му місяці, для якого визначається базовий рівень споживання холодної води, чоловік;
– узагальнена характеристика споживання холодної води закладом, куб.м./добу·чол.
Узагальнена характеристика споживання холодної води закладом визначається як:
, (2)
де n – кількість періодів, за якими усереднюється споживання холодної води закладом;
– фактичний рівень споживання холодної води закладом відповідно до нарахувань за j-й період i-го місяця, куб.м.;
– фактична кількість робочих днів у j - му періоді i-го місяця, днів;
– фактична кількість відвідувачів закладу в j -му періоді i-го місяця, чоловік.
Для виключення з аналізу періодів, протягом яких спостерігалися відхилення в водоспоживанні (карантини, збої у водопостачанні тощо), аналізується величина . Якщо для періодів з 1 до n величина (де – середнє значення характеристики споживання холодної води закладом для періодів з 1 до n ), то j-й період в розрахунках базового рівня не враховується.
Річний базовий рівень споживання холодної води закладом, визначається як:
(3)
де – річний базовий рівень споживання холодної води в куб.м.
За відсутності окремого вузла обліку холодної води, базовий рівень приймається відповідно до рахунків водопостачальної компанії.
Для планування витрат на енергоносії на наступний рік має бути врахована інформація щодо:
кількості робочих днів закладу;
змін чисельності відвідувачів та персоналу;
зміни режиму роботи закладу.
Величина економії або перевитрат холодної води визначається після закінчення звітного періоду, виходячи з базового рівня споживання холодної води та фактичного рівня споживання, досягнутого після впровадження енергозберігаючих заходів, і визначається як:
(4)
де – економія холодної води, досягнута за результатами впровадження енергозберігаючих заходів, м3;
– розрахований відповідно до Методики базовий рівень споживання холодної води закладом, м3 ;
– фактичний рівень споживання холодної води закладом у звітному періоді, м3.
У випадку якщо , необхідно визначити причини перевитрат холодної води та визначити шляхи їх усунення.
Енергетичний аудит.
Обов’язкові вимоги:
наявність приладів для проведення енергетичного аудиту з невичерпаним строком повірки або метрологічної атестації;
перелік приладів, для проведення енергоадиту будівель повинен включати логери температури і вологості, тепловізор, люксметр, вимірювач СО2; струмовимірювальні клещі-ватметр; дальномір.
підтверджений досвід виконання енергетичних аудитів в бюджетних закладах в кількості, що перевищує заплановану кількість енергоаудів;
наявність спеціалістів з технічною освітою, що мають сертифікат енергоаудитора та досвід виконання енергоаудитів;
наявність методології на виконання енергоаудитів, зокрема наявність діючих в Україні стандартів з енергоаудиту;
підтвердження виконання розрахунків згідно з діючими нормативами.
Рекомендовані параметри:
підтверджена інформація щодо виконання робіт на об’єктах відповідно до підготовлених раніше енергоаудитів.
Система моніторингу енергоспоживання.
Обов’язкові вимоги:
система моніторингу повинна відповідати діючій структурі управління громадою;
система повинна дозволяти модифікацію під задачі енергоменеджера;
система повинна мати можливість працювати як в ручному так і в автоматизованому режимі;
система повинна мати мінімальні затрати на експлуатацію;
можливість вводу та аналізу даних про споживання всіх наявних енергоресурсів;
можливість вводу та аналізу даних про параметри мікроклімату;
ввід та аналіз даних по зовнішній температури;
можливість обміну даними між різними системами;
можливість приймання даних від давачів та лічильників без участі людини;
ведення архівів про енергоспоживання та параметрів мікроклімату та погодних даних строком не менше ніж 5 років;
розмежування доступу;
захист інформації від несанкціонованого втручання.
Рекомендовані параметри:
ведення даних про параметри роботи тепломережі;
можливість дублюючого каналу зв’язку.
Приклад технічного завдання на систему моніторингу енергоспоживання
ВСТУП
Дане технічне завдання містить вимоги до можливостей та функціоналу системи моніторингу споживання енергоресурсів.
Реалізація системи моніторингу дозволить забезпечити належний контроль за станом енергоспоживання в бюджетних закладах, що стане основою функціонування системи енергетичного менеджменту та ефективного впровадження заходів з підвищення ефективності енергоспоживання. Наявність моніторингу дозволить виявляти випадки нераціонального енергоспоживання, планувати витрати на енергоносії та визначати будівлі, що потребують першочергового впровадження заходів з підвищення ефективності енергоспоживання.
Програмне забезпечення Системи моніторингу – веб-сайт та база даних закладів бюджетної сфери міста та значень спожитих ними обсягів теплової енергії, електричної енергії, холодної та гарячої води, внутрішніх температур в приміщеннях.
Заклад – будівля бюджетної сфери міста, задіяна в системі моніторингу.
Дані енергоспоживання – накопичувальні та миттєві значення приладів обліку теплової енергії, електричної енергії, холодної (гарячої води) та показники приладів для вимірювання внутрішніх температур в приміщеннях.
Накопичувальні значення приладів обліку:
теплова енергія – теплоспоживання, маса та (або) об’єм в подавальному та зворотному трубопроводах, час напрацювання;
електрична енергія – показання електролічильника;
холодна вода – показання лічильника;
Миттєві значення: температура в подавальному та зворотному трубопроводах (за показниками вузла обліку теплової енергії), температура в приміщеннях закладів.
ОСНОВНІ ЗАДАЧІ СИСТЕМ МОНІТОРИНГУ ЕНЕРГОСПОЖИВАННЯ В БУДІВЛЯХ
виявлення неефективного енергоспоживання;
прогнозування витрат на енергоносії;
планування впровадження заходів з підвищення ефективності енергоспоживання;
збір та накопичення бази даних щодо енергоспоживання по закладам;
ведення бази характеристик будівель, що впливають на енергоспоживання;
визначення фактичної економії енергоресурсів після впровадження заходів;
стимулювання персоналу до ощадного енергоспоживання;
допомога енергоменеджерам у прийнятті рішень щодо підвищення ефективності енергоспоживання;
інтеграція з іншими системами, зокрема з системами розрахунків за енергоносії, системами енергопостачальних організацій.
ІСНУЮЧА СИТУАЦІЯ
Облік енергоспоживання в закладах ведеться за показниками діючих вузлів обліку теплової енергії, електричної енергії, холодної (гарячої) води.
Лічильники теплової енергії, що встановлені в будівлях дозволяють отримувати інформацію про миттєве, погодинне та подобове теплоспоживання, температуру та витрати теплоносія в подавальному та зворотному трубопроводах.
Як правило, встановлені лічильники механічного типу, що не мають імпульсних або інтерфейс них виходів.
Лічильники обліку електроенергії
Встановлені лічильники різних типів, частина яких має інтерфейсні та/або імпульсні виходи.
ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ СИСТЕМИ
Ієрархія об’єктів в системі (будівля-заклад-відділ) повинні відповідати діючій організаційній структурі муніципалітету та мати можливість коригуватися у разі її зміни;
Система повинна мати декілька рівнів доступу, таких як енергоменеджери (штатні одиниці структурних підрозділів) та оператори вводу даних (відповідальні особи в закладах);
Забезпечення цілодобового доступу всіх користувачів до програмного забезпечення Системи через веб-інтерфейс (за допомогою веб-браузера, без додаткових інсталяцій на пристрій користувача);
Наповнення бази даних забезпечується шляхом ручного внесення даних енергоспоживання;
Накопичувальні та миттєві значення вносяться в наступних одиницях виміру:
- теплоспоживання в Гкал, ГДж, МВт.год;
- температура в подавальному та зворотному трубопроводах в градусах Цельсія;
- маса в подавальному та зворотному трубопроводах в тоннах;
- об’єм в подавальному та зворотному трубопроводах в куб.м.;
- час напрацювання (вузол обліку теплової енергії) в годинах;
- електроспоживання – показник лічильника електричної енергії;
- споживання води – показник лічильника холодної (гарячої води);
- температура в приміщеннях закладу в градусах Цельсія.
Кількість приладів обліку енергетичних ресурсів та приладів для вимірювання температури в приміщеннях за якими вносяться дані до бази даних системи кожного енергетичного ресурсу може бути не обмежена.
Здійснення аналізу споживання всіх видів енергетичних ресурсів, облік яких забезпечується приладами обліку та внутрішніх температур в приміщеннях за показами встановлених приладів шляхом візуалізації інформації у табличному та графічному виглядах.
Можливість попередження появи аварійних ситуацій в системах теплопостачання закладів для їх недопущення.
Надійне збереження та захист даних від несанкціонованого доступу.
Можливість розширення Системи у відповідності до вимог Замовника, в т.ч. до виконання функцій автоматизованого обліку енергоспоживання (комбінований збір даних).
ВИМОГИ ДО АНАЛІЗУ ДАНИХ СПОЖИВАННЯ
порівняння даних енергоспоживання для закладу за різні періоди;
порівняння фактичного споживання з базовим рівнем та лімітами (за наявності їх встановлення);
порівняння закладів між собою, особливо для однотипних будівель;
перевірка кореляції між споживанням різних видів енергоресурсів та зовнішніми/внутрішніми умовами;
виявлення «проблемних» закладів, що могли б відображатися в головному вікні та показувати найбільш критичні будівлі без входження безпосередньо в заклад;
наявність підказок про основні причини несправностей, щоб користувач навіть початкового рівня міг би користуватися системою;
формування звітів у форматі PDF та експорт даних у форматі XLS.
ОБСЯГИ РОБІТ
внесення первинної інформації до бази даних Системи щодо закладів, які передбачається задіяти;
внесення первинної інформації до бази даних Системи щодо наявних приладів обліку в закладах;
розробка інструкцій та проведення навчання з користування Системою для кожного кола користувачів.
ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОРИСТУВАЧА
Робоча станція (персональний комп’ютер, ноутбук, планшет) з операційною системою Microsoft Windows XP/Vista/7, Linux або Macintosh та веб-браузером Google Chrome, Mozilla.
1. Загальні положення
1.1. Енергоменеджер відноситься до категорії спеціаліст і безпосередньо підпорядковується [найменування посади заступника голови].
1.2. На посаду спеціаліста з енергоменеджмету призначається особа, що має вищу професійну освіту відповідного профілю і стаж роботи [значення] років.
1.3. Енергоменеджер призначається та звільняється з посади наказом [найменування посади керівника].
1.4. Енергоменеджер повинен знати:
- законодавство та нормативні документи в галузі енергоефективності, законодавство про охорону навколишнього середовища;
- концепцію енергетичного менеджменту та енергетичної ефективності;
- принципи формування бюджету міста і методи розробки бізнес-планів в галузі енергетичної ефективності;
- технологію виконання будівельних та ремонтних робіт;
- методику оцінки енергетичного менеджменту і підготовки працівників в цій області;
2. Завдання та обов'язки
Енергоменеджер:
2.1. Розробляє та вдосконалює політику ощадного використання енергоресурсів в сфері _____________.
2.2. Аналізує показники споживання енергоресурсів.
2.3. Організовує моніторинг споживання енергії в підпорядкованих закладах і в цілому по підрозділу.
2.5. Готує пропозиції щодо підвищення ефективності енергоспоживання, технічного обслуговування і функціонування закладів.
2.6. Визначає ефективність роботи споживачів енергії.
2.7. Здійснює контроль за інвестуванням в заходи щодо економії енергії.
2.8. Проводить внутрішній енергетичний аудит.
2.9. Перевіряє і оцінює рахунку на оплату за спожиту енергію і пов'язані з енергоспоживанням договори.
2.10. Визначає і постійно контролює питомі показники енергоспоживання та базові рівні енергоспоживання.
2.11. Вносить керівництву пропозиції, що стосуються організації і технології, а також нової інвестиційної політики.
2.12. Проводить розрахунки капіталовкладень і експлуатаційних витрат.
2.13. Розробляє пропозиції з метою зацікавити персонал в економії енергії.
2.14. Стежить за змінами законодавства та нормативних документів в галузі енергоефективності, податків, охорони навколишнього середовища, субсидій, технологічного приєднання тощо.
2.15. Відстежує рішення місцевої влади, що стосуються даного виробництва, екології, споживання енергії тощо.
2.16. Керує підлеглим персоналом.
2.17. Консультує з питань економії енергії та використання нового обладнання в закладах, а також з питань тарифної політики.
2.18. [Інші посадові обов'язки].
3. Права
Енергоменеджер має право:
3.1. На всі передбачені законодавством України соціальні гарантії.
3.2. Вимагати створення умов для виконання професійних обов'язків, в тому числі надання необхідного обладнання, інвентарю, робочого місця, що відповідає санітарно-гігієнічним правилам та нормам та інш.
3.3. Перевіряти стан забезпечення ефективності використання енергоресурсів та енергоменеджменту у підпорядкованих закладах.
3.4. Право безперешкодного допуску до систем обліку енергоспоживання, а також до обладнання, конструкцій та системи, що впливають на енергоспоживання у підпорядкованих закладах.
3.3. Вимагати від керівництва сприяння у виконанні своїх професійних обов'язків і здійсненні прав.
3.4. Знайомитися з проектами рішень керівництва , що стосуються його діяльності.
3.5. Підвищувати свою професійну кваліфікацію.
3.6. На отримання додаткового заохочення в разі, коли його дії призвели до підвищення ефективності споживання енергоресурсів.
3.7. [На інші права, передбачені законодавством України про працю].
4. Відповідальність
Енергоменеджер несе відповідальність:
4.1. За невиконання, неналежне виконання обов'язків, передбачених цією посадовою інструкцією, - в межах, визначених законодавством України про працю.
4.2. За вчинені в процесі здійснення своєї діяльності, - в межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України.
4.3. За завдання матеріальної шкоди роботодавцю в т. ч. - в межах, визначених чинним трудовим і цивільним законодавством України.
1. Загальні положення
1.4. Відповідальний за ефективне споживання енергоресурсів повинен знати:
- концепцію енергетичного менеджменту та енергетичної ефективності;
- основні причини перевитрат енергоресурсів на об’єкті ;
- принципи роботи вузів обліку енергоресурсів та інструкції щодо знімання показників;
2. Завдання та обов'язки
2.1.Слідкує за станом ефективності енергоспоживання в закладі.
2.2. Збирає, передає та аналізує показники споживання енергоресурсів.
2.3. Організовує моніторинг споживання енергії в підпорядкованих закладах.
2.5. Готує пропозиції щодо підвищення ефективності енергоспоживання, технічного обслуговування і функціонування закладів.
2.6. Відстежує рішення місцевої влади, що стосуються даного виробництва, екології, споживання енергії тощо.
2.7. [Інші посадові обов'язки].
3. Права
Відповідальний за ефективне споживання енергоресурсів має право:
3.1. На всі передбачені законодавством України соціальні гарантії.
3.2. Вимагати створення умов для виконання професійних обов'язків, в тому числі надання необхідного обладнання, інвентарю, робочого місця, відповідно до санітарно-гігієнічних правил та норм та інш.
3.3. Вимагати від керівництва сприяння у виконанні своїх професійних обов'язків і здійсненні прав.
3.4. Знайомитися з проектами рішень керівництва , що стосуються його діяльності.
3.5. Підвищувати свою професійну кваліфікацію.
3.6. На отримання додаткового заохочення в разі, коли його дії призвели до підвищення ефективності споживання енергоресурсів.
3.7. [На інші права, передбачені законодавством України про працю].
4. Відповідальність
Відповідальний за ефективне споживання енергоресурсів несе відповідальність:
4.1. За невиконання, неналежне виконання обов'язків, передбачених цією посадовою інструкцією, - в межах, визначених законодавством України про працю.
4.2. За вчинені в процесі здійснення своєї діяльності, - в межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України.
4.3. За завдання матеріальної шкоди роботодавцю в т. ч. - в межах, визначених чинним трудовим і цивільним законодавством України.
Загальні положення
Метою запровадження заходів із стимулювання бюджетних установ, їх посадових осіб та посадових осіб органів місцевого самоврядування, відповідальних за впровадження заходів економії комунальних послуг та енергоносіїв, є виховання та розвиток культури раціонального та економного споживання ресурсів, що знаходяться в розпорядженні установи, підтримання зацікавленості у ініціюванні заходів з економії комунальних послуг та енергоносіїв, розробці нових підходів до таких заходів.
До переліку осіб, що можуть бути задіяні у реалізації заходів з підвищення ефективності енергоспоживання, включаються:
- особа відповідальна за ефективне енергоспоживання у закладі бюджетної сфери;
- керівник закладу,
- структурний підрозділ виконавчого органу місцевої ради до функціональної спрямованості якого віднесено управління галуззю, до якої належить заклад бюджетної сфери,
- посадова особа/ структурний підрозділ виконавчого органу місцевої ради або інший орган місцевого самоврядування, до функціональної спрямованості якого віднесено забезпечення енергозбереження та енергоефективності,
- заступник міського голови, який відповідає за енергозбереження та енергоефективність на території населеного пункту.
Додатковим методом стимулювання ощадного споживання енергетичних ресурсів є розподіл від до 50% коштів, направлених на капітальні видатки по розпоряднику бюджетних коштів на заклади що досягли економії. Зазначені кошти розподіляються пропорційно до набраних балів:
- у випадку перевищення установленого показника базового рівня за звітний квартал більше, ніж на 5 відсотків – 0 балів;
- у випадку економії споживання комунальних послуг та енергоносіїв порівняно з установленим базовим рівнем за звітний квартал в розмірі до 5 відсотків – 5 балів;
- у випадку економії споживання комунальних послуг та енергоносіїв порівняно з установленим базовим рівнем за звітний квартал в розмірі від 5 до 10 відсотків – 10 балів;
- у випадку економії споживання комунальних послуг та енергоносіїв порівняно з установленим базовим рівнем за звітний квартал в розмірі понад 10 відсотків – 15 балів.
Кошти на стимулювання бюджетних закладів та відповідальних за ефективне енергоспоживання плануються 1 раз на рік під час підготовки бюджету на наступний рік. При цьому обсяг коштів може змінюватися залежно від досягнутої економії протягом попереднього періоду. Обсяг коштів, направлених на стимулювання не повинен бути меншим ніж 50% від отриманої економії за попередній рік.
Базовий рівень споживання паливно-енергетичних ресурсів переглядається 1 раз на 3 роки або після впровадження технічних заходів зі зниження споживання енергетичних ресурсів, або після зміни режиму роботи закладів або їх модернізації/реконструкції, пов’язаних зі змінами енергоспоживання.
Стимулювання у вигляді преміювання та/або фінансування капітальних видатків не здійснюється у випадку погіршення умов перебування персоналу або відвідувачів.
Положення про матеріальне стимулювання посадових осіб Верхньодніпровської міської ради (далі – Положення про преміювання посадових осіб) може застосовуватись до посадових осіб органу місцевого самоврядування, що працюють в органі управління закладами бюджетної сфери, який спрямовує та координує діяльність таких закладів та є головним розпорядником відповідних коштів місцевого бюджету (далі – орган управління).
Преміюванням відповідно до цього Положення є додаткова до інших видів стимулюючих виплат заохочувальна виплата, пов’язана з виконанням посадовими особами органу управління (далі – посадові особи) функцій координації та контролю діяльності закладів бюджетної сфери, та яка залежить від досягнення закладами бюджетної сфери економії споживання комунальних послуг та енергоносіїв та бюджетних коштів на їх оплату.
У положенні про відповідний орган управління відображаються функції, пов’язані із здійсненням координації та контролю за споживанням закладами бюджетної сфери, що знаходяться його управлінні, комунальних послуг та енергоносіїв, недопущення перевищення доведених органом управління в установленому порядку закладам лімітів споживання комунальних послуг та енергоносіїв, своєчасністю та повнотою здійснення розрахунків за спожиті закладами комунальні послуги та енергоносії, взаємодією закладів з постачальниками таких послуг, своєчасне подання закладами даних органам місцевого самоврядування, інформування закладами органу управління про необхідність вжиття заходів з енергозбереження.
Преміювання посадових осіб здійснюється за умови досягнення усіма закладами, що знаходяться в управлінні, економії споживання комунальних послуг та енергоносіїв порівняно з установленим базовим рівнем споживання цих ресурсів.
Преміювання посадових осіб здійснюється щоквартально за результатами діяльності закладів бюджетної сфери, що знаходяться в управлінні, за попередній квартал . Преміювання за четвертий квартал здійснюється у січні місяці наступного року.
Посадові особи органу управління можуть бути позбавлені преміювання частково у випадках, якщо у попередньому кварталі (році в цілому) допущено здійснення закладами оплати за комунальні послуги та енергоносії за розрахунковими даними за час непрацездатності приладу обліку.
У разі перевищення загальної допустимої за умовами договорів з постачальниками комунальних послуг та енергоносіїв кількості днів непрацездатності приладів обліку без обґрунтованих причин та / або у разі здійснення закладами розрахунків за комунальні послуги та енергоносії за договірними навантаженнями та /або із запізненням з вини закладу у періоді, за який здійснюється преміювання, вважається, що посадовими особами органу управління неналежно здійснювались їх обов’язки, та такі посадові особи можуть бути позбавлені преміювання повністю. У разі систематичного виникнення аналогічних випадків до посадових осіб можуть застосовуватись дисциплінарні стягнення та такі посадові особи можу бути визнані такими, що не відповідають займаній посаді, та звільнені.
Річний фонд преміювання посадових осіб органу управління створюється в межах коштів, передбачених на преміювання кошторисом органу управління та економії фонду оплати праці, у розмірі до 1 відсотка економії споживання комунальних послуг та енергоносіїв закладами, що знаходяться в управлінні, порівняно з установленим базовим рівнем споживання цих ресурсів такими закладами за попередній рік та розподіляється по кварталах пропорційно показників споживання цими закладами комунальних послуг та енергоносіїв у попередньому році.
Преміювання посадових осіб органу управління за підсумками роботи за квартал проводиться в межах наявних коштів на оплату праці та квартального обсягу фонду преміювання посадових осіб органу управління, передбачених у кошторисі органу відповідно до вимог чинного законодавства, та залежить від розміру досягнутої за звітний квартал закладами, що знаходяться в управлінні, економії споживання комунальних послуг та енергоносіїв порівняно з установленим базовим рівнем споживання цих ресурсів на відповідний період для таких закладів. Преміювання встановлюється в наступних розмірах:
- у випадку перевищення установленого показника базового рівня за звітний квартал закладами, що знаходяться в управлінні, більше, ніж на 5 відсотків – преміювання не здійснюється;
- у випадку економії споживання комунальних послуг та енергоносіїв порівняно з установленим базовим рівнем за звітний квартал закладами, що знаходяться в управлінні, в розмірі до 5 відсотків – преміювання здійснюється у розмірі 50 відсотків;
- у випадку економії споживання комунальних послуг та енергоносіїв порівняно з установленим базовим рівнем за звітний квартал закладами, що знаходяться в управлінні, в розмірі від 5 до 10 відсотків – преміювання здійснюється у розмірі 75 відсотків;
- у випадку економії споживання комунальних послуг та енергоносіїв порівняно з установленим базовим рівнем за звітний квартал закладами, що знаходяться в управлінні, в розмірі понад 10 відсотків – преміювання здійснюється у розмірі 100 відсотків;Розмір преміювання, а також доцільність преміювання кожної посадової особи визначає керівник органу управління, а рішення щодо преміювання керівника органу управління приймає керівник органу місцевого самоврядування за результатами роботи у звітному періоді у межах фонду преміювання посадових осіб.
Нарахування преміювання здійснюється за фактично відпрацьований посадовою особою робочий час. Нарахування преміювання не здійснюється за період знаходження працівника у відпустках усіх видів, передбачених чинним законодавством, тимчасової непрацездатності, підтвердженої лікарняним листком або довідкою відповідної лікувальної установи.
За час виконання обов'язків за вакантною посадою посадової особи або за посадою тимчасово відсутньої посадової особи нарахування преміювання здійснюється виходячи із посадового окладу такої посадової особи.
Примітка.
Преміюванням відповідно до цього Положення є додаткова до інших видів стимулюючих виплат заохочувальна виплата, пов’язана з виконанням відповідними заступниками керівника органу місцевого самоврядування своїх функцій з управління відповідною галуззю на території населеного пункту.
Преміювання заступника з енергозбереження може здійснюватись щоквартально за результатами діяльності закладів бюджетної сфери, що функціонують на території населеного пункту, за попередній квартал. Преміювання за четвертий квартал здійснюється у січні місяці року, наступного за звітнім.
Преміювання заступника з енергозбереження здійснюється за умови досягнення усіма закладами, що функціонують на території населеного пункту, економії споживання комунальних послуг та енергоносіїв порівняно з установленим базовим рівнем споживання цих ресурсів.
Річний фонд преміювання заступника з енергозбереження створюється у розмірі до 0,05 відсотка економії споживання комунальних послуг та енергоносіїв усіма закладами, що функціонують на території населеного пункту, порівняно з установленим базовим рівнем споживання цих ресурсів такими закладами за попередній рік та розподіляється по кварталах пропорційно показників споживання цими закладами комунальних послуг та енергоносіїв у попередньому році.
Преміювання заступника з енергозбереження за підсумками роботи за квартал проводиться в межах наявних коштів на оплату праці та квартального обсягу фонду преміювання заступника, що координує заклади бюджетної сфери, та заступника з енергозбереження відповідно до вимог чинного законодавства, та залежить від розміру досягнутої за звітний квартал усіма закладами, що функціонують на території населеного пункту, економії споживання комунальних послуг та енергоносіїв порівняно з установленим базовим рівнем споживання цих ресурсів на відповідний період для таких закладів. Преміювання встановлюється в наступних розмірах:
- у випадку перевищення установленого показника базового рівня за звітний квартал закладами, що знаходяться в управлінні, більше, ніж на 5 відсотків – преміювання не здійснюється;
- у випадку економії споживання комунальних послуг та енергоносіїв порівняно з установленим базовим рівнем за звітний квартал закладами, що знаходяться в управлінні, в розмірі до 5 відсотків – преміювання здійснюється у розмірі 50 відсотків;
- у випадку економії споживання комунальних послуг та енергоносіїв порівняно з установленим базовим рівнем за звітний квартал закладами, що знаходяться в управлінні, в розмірі від 5 до 10 відсотків – преміювання здійснюється у розмірі 75 відсотків;
- у випадку економії споживання комунальних послуг та енергоносіїв порівняно з установленим базовим рівнем за звітний квартал закладами, що знаходяться в управлінні, в розмірі понад 10 відсотків – преміювання здійснюється у розмірі 100 відсотків;
Здійснюється таке преміювання за рішенням керівника органу місцевого самоврядування.
Положення про матеріальне стимулювання закладу бюджетної сфери (далі – Положення про стимулювання закладу) може застосовуватись до закладів бюджетної сфери, у разі, якщо закладом бюджетної сфери за результатами календарного року, що починається 1 жовтня року, що передує звітному, та закінчується 30 вересня звітного року досягнуто економії споживання комунальних послуг та енергоносіїв у натуральних показниках порівняно з установленим базовим рівнем споживання наких послуг.
Для обчислення фактичного рівня споживання у звітному році приймаються показники споживання за 1-3 квартали поточного року та 4 квартал попереднього року.
Після отримання даних про споживання комунальних послуг та енергоносіїв установою за вересень місяць поточного року та визначення наявності розміру економії за результатами чотирьох кварталів головний розпорядник бюджетних коштів повідомляє установі обсяг такої економії у грошовому виразі для включення її до проекту кошторису на наступний бюджетний рік відповідно до Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228 .
Установа під час формування проекту кошторису на наступний рік самостійно визначає напрями та розподіл коштів між напрямками, на які вона планує спрямувати доведений головним розпорядником обсяг таких коштів, відповідно до економічної класифікації видатків бюджету та класифікації кредитування бюджету.
Головний розпорядник після розгляду показників проекту кошторису, поданого установою, включає їх до проекту зведеного кошторису, на основі якого формує бюджетний запит, який подається місцевому фінансовому органу для включення до проекту відповідного бюджету у встановленому порядку.
Після затвердження відповідного місцевого бюджету місцевий фінансовий орган доводить до головного розпорядника лімітні довідки про бюджетні асигнування, показники яких є підставою для уточнення проекту кошторису, складеного установою, його розгляду головним розпорядником, затвердження та виконання в установленому порядку.
Примітка.
Цей варіант стимулювання може бути досить дієвим, проте його застосування пов’язане із відповідальним та системним ставленням до необхідності енергозбереження на території населеного пункту усіма представниками влади.
Так, у разі, якщо закладом бюджетної сфери досягнуто економії споживання комунальних послуг та енергоносіїв можливо суму, еквівалентну обсягу такої економії, у наступному бюджетному році передбачати у місцевому бюджеті та спрямовувати безпосередньо такому закладу бюджетної сфери для поліпшення його матеріально-технічної бази, здійснення додаткових заходів з енергозбереження та просвітницьких заходів тощо, не обмежуючи його у напрямах використання таких коштів. Це має значно підвищити зацікавленість працівників закладів до досягнення економії споживання комунальних послуг та енергоносіїв. Разом з тим, економія споживання комунальних послуг та енергоносіїв закладом не має приводити до скорочення лімітів споживання таких послуг при їх щорічному встановленні головним розпорядником бюджетних коштів. Як вже згадувалось, установлення лімітів має відбуватись на підставі їх обґрунтованих розрахунків та з урахуванням технічних характеристик будівлі, а зміна лімітів у бік зменшення фактично є наслідком запровадження енергоефективних та енергозберігаючих заходів у будівлі. Отже, застосування такого різновиду стимулювання доцільне за умови збереження рівня лімітів. Такі умови варто закріпити у положенні про механізм застосування стимулювання закладів, що має бути затверджений актом органу місцевого самоврядування у встановленому порядку.
Порядок прийняття управлінських рішень щодо підвищення споживання енергоресурсів (далі Порядок) направлений на забезпечення ефективного використання наявних грошових, матеріальних та людських ресурсів та забезпечення координації підрозділів міської ради.
Рішення щодо впровадження комплексних проектів та окремих заходів, направлених на підвищення ефективності енергоспоживання та покращення умов перебування відвідувачів та персоналу в закладах бюджетної сфери приймаються виходячи з принципів:
Прийняття управлінських рішень здійснюється в наступній послідовності:
В разі, коли балансоутримувачами чи розпорядниками бюджетних коштів проводяться роботи (в т. ч. капітальні чи поточні ремонти) по напрямкам:
при підготовці технічного завдання на виконання робіт необхідно керуватися діючими нормативними документами, а також інструкціями та типовими завданнями, підготовленими підрозділом енергоменеджменту.
До підрозділу з енергоменеджменту надсилається повідомлення про заплановані роботи з кількісними та якісними показниками, а після завершення робіт – інформація про фактично виконані обсяги. Підрозділ з енергоменеджменту забезпечує ведення бази даних по реалізованим заходам, а також відслідковує ефективність впроваджених заходів та на основі аналіз надає рекомендації для врахування в наступних проектах.
Група впровадження проекту створюється для реалізації комплексних проектів з підвищення ефективності енергоспоживання.
Група впровадження проекту може функціонувати як окреме комунальне підприємство, підрозділ в комунальному підприємстві або тимчасово створена з представників підрозділів, залучених до реалізації проекту, робоча група.
Метою створення робочої групи є координація зусиль підрозділів для досягнення цілей та мети проекту.
Група впровадження проекту призначається наказом міського голови, де визначається керівник та члени групи впровадження проекту, а також визначаються повноваження щодо взаємодії з іншими підрозділами міської влади.
До складу групи впровадження проекту з підвищення ефективності енергоспоживання включаються наступні спеціалісти з основними обов’язками:
Проводять оперативний контроль за споживанням ПЕР та води. В разі відхилення споживання до 10% від середньостатистичного значення протягом 3-х робочих днів з’ясовують причину відхилення. Після виявлення причини відхилення проводять дії для недопущення виникнення подібних ситуацій у майбутньому та повідомляють керівника бюджетної установи та відповідальних осіб вищого рівня.
В разі відхилення споживання від 10 до 20% від середньостатистичного значення протягом 1-го робочого дня з’ясовують причину відхилення та проводять оперативні дії з усунення надмірного споживання.
В разі відхилення споживання більше ніж на 20% від середньостатистичного значення проводяться дії з негайного з’ясування причини відхилення та проводяться дії з усунення надмірного споживання.
При необхідності здійснюється особисте відвідування бюджетних установ та залучення сторонніх спеціалістів та експертів за погодження з керівником вищого рівня.
У випадку неможливості усунення аномального споживання власними силами про нього негайно повідомляють відповідальних осіб вищого рівня та керівника структурного підрозділу.
Надають пропозиції щодо впровадження організаційних та технічних заходів які приведуть до підвищення ефективності енергоспоживання або скорочення споживання ПЕР та води.
Проводять оперативний контроль за споживанням ПЕР та води. В разі відхилення споживання до 10% від середньостатистичного значення протягом 3-х робочих днів з’ясовують причину відхилення. Після виявлення причини відхилення проводять дії для недопущення виникнення подібних ситуацій у майбутньому та повідомляють керівника бюджетної установи та відповідальних осіб вищого рівня.
В разі відхилення споживання від 10 до 20% від середньостатистичного значення протягом 1-го робочого дня з’ясовують причину відхилення та проводять оперативні дії з усунення надмірного споживання.
В разі відхилення споживання більше ніж на 20% від середньостатистичного значення проводяться дії з негайного з’ясування причини відхилення та проводяться дії з усунення надмірного споживання.
При необхідності здійснюється особисте відвідування бюджетних установ та залучення сторонніх спеціалістів та експертів за погодження з керівником вищого рівня.
У випадку неможливості усунення аномального споживання власними силами про нього негайно повідомляють відповідальних осіб вищого рівня та керівника структурного підрозділу.
Надають пропозиції щодо впровадження організаційних та технічних заходів які приведуть до підвищення ефективності енергоспоживання або скорочення споживання ПЕР та води.
Планування
Відповідно до ст.48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Основним документом, який надає повноваження бюджетній установі на отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання ним своїх функцій та досягнення цілей, поставлених на рік, є кошторис. Відповідно до Бюджетного кодексу України, кошторис - це основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподілу бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов’язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень.
Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 р. № 228 (далі - Порядок).
Відповідно до цього Порядку розпорядники повинні затвердити у кошторисах обсяг коштів для проведення розрахунків за електричну і теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ та послуги зв'язку, які споживаються бюджетними установами, у повному обсязі в розрахунку на рік з урахуванням коштів загального та спеціального фондів.
Під час визначення обсягів видатків бюджету розпорядників нижчого рівня головні розпорядники повинні враховувати об'єктивну потребу в коштах кожної установи, виходячи з її основних виробничих показників і контингентів, які встановлюються для установ, обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності, необхідності погашення дебіторської і кредиторської заборгованості та реалізації окремих програм і намічених заходів щодо скорочення витрат у плановому періоді. При цьому, під час визначення видатків у проектах кошторисів установи повинен забезпечуватися суворий режим економії коштів і матеріальних цінностей.
Установа незалежно від того, чи веде вона бухгалтерський облік самостійно, чи обслуговується централізованою бухгалтерією, для забезпечення своєї діяльності складає індивідуальні кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету, плани надання кредитів із загального фонду бюджету, плани спеціального фонду за кожною виконуваною нею бюджетною програмою (функцією).
Платежі з оплати бюджетними установами (організаціями) комунальних послуг та енергоносіїв, включаючи оплату енергоносіїв для виробничих та громадських потреб, виділені в окрему групу, а саме: код економічної класифікації видатків 2270 «Оплата комунальних послуг та енергоносіїв». За цією категорією здійснюються платежі з оплати бюджетними установами (організаціями) комунальних послуг та енергоносіїв, включаючи оплату енергоносіїв для виробничих та громадських потреб та оплату енергосервісу.
До кошторисів додаються детальні розрахунки за КЕКВ 2270 на підставі затверджених в установленому порядку лімітів. Розрахунки, які обґрунтовують показники видатків бюджету або надання кредитів з бюджету, що включаються до проекту кошторису, є невід'ємною частиною кошторису.
Частина 3 статті 51 Бюджетного кодексу України обов’язок встановлення лімітів споживання комунальних послуг та енергоносіїв закріплює за відповідними головними розпорядниками бюджетних коштів.
Вищезазначене свідчить про те, що саме головні розпорядники бюджетних коштів повинні довести розпорядникам нижчого рівня відповідні обґрунтовані ліміти споживання комунальних послуг та енергоносіїв.
Аналіз актів, що приймаються місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування свідчить про неоднакове застосування органами цієї норми.
Так, трапляються непоодинокі випадки видання актів щодо встановлення лімітів споживання комунальних послуг та енергоносіїв на рік безпосередньо у цьому ж році. Це не повною мірою відповідає суті та цілям встановлення таких лімітів, що їх прагнув досягти законодавець. Із змісту Бюджетного кодексу України та Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ встановлення лімітів є складовою бюджетного планування, тобто, стадією бюджетного процесу, що відбувається у році, що передує плановому. Отже, ліміти споживання комунальних послуг та енергоносіїв доцільно встановлювати наприкінці року під час складання проектів кошторисів на наступний бюджетний період.
Крім того, у деяких територіальних громадах ліміти споживання комунальних послуг та енергоносіїв встановлюються актами виконавчих органів (комітетів) місцевих рад, місцевих державних адміністрацій тощо в цілому по усіх бюджетних будівлях та приміщеннях (адміністративних, загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладах, закладах культури та охорони здоров’я та інших). Це також є певним відхиленням від передбаченого чинним законодавством повноваження саме головних розпорядників бюджетних коштів.
Необхідно зауважити, що якщо ж такі ліміти головним розпорядником не доведені то розрахунки зазвичай проводяться виходячи з реальної потреби установи в коштах на оплату комунальних послуг та енергоносіїв, визначеної за результатами проведеного аналізу щодо споживання цих послуг за попередні періоди.
Щодо обґрунтованості лімітів споживання комунальних послуг та енергоносіїв, яку передбачає частина 3 статті 51 Бюджетного кодексу України, варто зазначити таке.
Левова частка актів про встановлення лімітів споживання комунальних послуг та енергоносіїв спирається на загальні норми законодавства, такі, як Бюджетний кодекс України, Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», що регулюють базову компетенцію органів щодо прийняття таких актів.
Якщо звернути увагу на динаміку встановлення лімітів споживання комунальних послуг та енергоносіїв вбачається, що органи щороку спираються на минулорічні показники, затверджуючи їх на рівні попереднього року. Потреба збільшення лімітів споживання комунальних послуг та енергоносіїв пояснюється зазвичай такими речами: протягом року збільшується кількість відвідувачів закладів споживачами послуг, що ними надаються; збільшенням штатної чисельності установ; відновленням роботи підрозділів установ; збільшенням мережі закладів тощо. Зменшення ж лімітів споживання комунальних послуг та енергоносіїв обґрунтовується ж лише зменшенням чи оптимізацією мережі закладів.
Проте, Міжгалузевими нормами споживання електричної та теплової енергії для установ і організацій бюджетної сфери України (далі - Норми), затвердженими наказом Державного комітету України з енергозбереження від 25 жовтня 1999 № 91, запроваджено єдину методологію при нормуванні електричної і теплової енергії та обґрунтуванні норм споживання електричної і теплової енергії на освітлення, опалення, вентиляцію та гаряче водопостачання з урахуванням конкретних умов, забезпечення можливості інженерного аналізу споживання енергетичних ресурсів в установах і організаціях освіти, культури, охорони здоров’я тощо, підвищення відповідальності за економне використання електричної і теплової енергії. Відповідно до цього акту при розробці норм споживання теплової й електричної енергії має застосовуватися розрахунково-аналітичний метод, який передбачає визначення питомих норм споживання теплової й електричної енергії шляхом обчислення їх за статтями споживання на основі прогресивних показників використання, а також шляхом запланованих заходів з економії. Основними вихідними даними для визначення питомих норм споживання теплової й електричної енергії є:
- первинна технологічна документація (проекти споруд, технологічні регламенти та інструкції);
- паспортні дані технологічного та енергетичного обладнання;
- нормативні показники, що характеризують найбільш раціональні та енергоефективні умови виробництва (коефіцієнт використання потужності, показники споживання енергоносіїв та втрат енергії під час передачі та перетворення, санітарні норми, теплові характеристики приміщень тощо);
- дані про планові та фактичні питомі норми споживання теплової й електричної енергії за минулі періоди, а також акти перевірок використання енергії у виробництві;
- план організаційно-технічних заходів з економії енергії.
Лише у поодиноких випадках в актах деяких органів місцевого самоврядування при встановленні лімітів споживання комунальних послуг та енергоносіїв міститься посилання на наказ Державного комітету України з енергозбереження від 25 жовтня 1999 № 91 «Про затвердження Міжгалузевих норм споживання електричної та теплової енергії для установ і організацій бюджетної сфери України». Це дає підстави сподіватись, що відповідні органи при затвердженими встановленні лімітів споживання комунальних послуг та енергоносіїв керувались саме цими Нормами та ураховували, серед іншого, як нормативні та фактичні показники, так і заплановані заходи з економії.
Потребує уваги й той факт, що за відсутності у бюджетному процесі відповідного роз’яснюючого документу щодо встановленні лімітів споживання комунальних послуг та енергоносіїв, відсутній єдиний підхід серед органів щодо одиниць виміру лімітів, що підлягають затвердженню. Має місце встановлення лімітів як у натуральних одиницях, так і у грошовому вигляді.
Процес планування фактично завершується здійсненням розпорядниками бюджетних коштів ряду організаційно-правових дій. Головні розпорядники встановлюють для розпорядників нижчого рівня граничні обсяги видатків бюджету; розраховують і повідомляють розпорядникам нижчого рівня інші показники, яких вони повинні додержуватися відповідно до законодавства і які необхідні для правильного визначення видатків бюджету; розглядають показники проектів кошторисів розпорядників нижчого рівня щодо законності та правильності розрахунків, доцільності запланованих видатків бюджету та надання кредитів з бюджету, правильності їх розподілу відповідно до економічної класифікації видатків бюджету та класифікації кредитування бюджету, повноти надходження доходів або повернення кредитів, додержання діючих ставок норм, цін, лімітів, а також інших показників відповідно до законодавства.
Під час визначення обсягів видатків бюджету розпорядників нижчого рівня головні розпорядники повинні враховувати об'єктивну потребу в коштах кожної установи, виходячи з її основних виробничих показників і контингентів, які встановлюються для установ (кількість класів, учнів у школах, ліжок у лікарнях, дітей у дошкільних закладах тощо), обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності, необхідності погашення дебіторської і кредиторської заборгованості та реалізації окремих програм і намічених заходів щодо скорочення витрат у плановому періоді. Обов'язковим є виконання вимоги щодо першочергового забезпечення бюджетними коштами видатків на оплату праці з нарахуваннями, виплату стипендії, а також на господарське утримання установ. Під час визначення видатків у проектах кошторисів установи повинен забезпечуватися суворий режим економії коштів і матеріальних цінностей.
Здійснення видатків на оплату комунальних послуг та енергоносіїв.
Згідно з частиною 3 статті 51 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів забезпечують у повному обсязі проведення розрахунків за електричну та теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ та послуги зв'язку, які споживаються бюджетними установами, та укладають договори за кожним видом енергоносіїв у межах встановлених відповідним головним розпорядником бюджетних коштів обґрунтованих лімітів споживання.
Якщо ж такі ліміти головним розпорядником не доведені то розрахунки потрібно проводити виходячи з реальної потреби установи в коштах на оплату комунальних послуг та енергоносіїв за даними попередніх періодів, при цьому повинен бути забезпечений суворий режим економії коштів.
Установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів, планів асигнувань тощо. На оплату комунальних послуг та енергоносіїв також спрямовуються власні надходження бюджетних установ. Установи мають право брати бюджетні зобов'язання та витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами.
Після отримання головним розпорядником коштів бюджетних призначень шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет) він розподіляє та доводить до розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачів бюджетних коштів у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань, затверджує їм кошториси (плани використання бюджетних коштів). За вимогами статті 23 Бюджетного кодексу України виключно наявність відповідного бюджетного призначення є підставою взяття будь-якого бюджетного зобов'язання та здійснення за ним платежів з бюджету. Отже, тільки після затвердження передбачених бюджетним процесом документів (кошторисів – для розпорядників нижчого рівня, планів використання бюджетних коштів – для одержувачів) установи набувають права на укладання договорів та здійснення розрахунків за ними.
Варто зазначити, що житлово-комунальні, як і будь-які інші послуги, є предметом регулювання Закону України «Про публічні закупівлі». Отже, кожна установа, придбаваючи комунальні послуги та енергоносії, має дотримуватись відповідних процедур, установлених цим Законом, враховуючи той факт, що на оплату комунальних послуг та енергоносіїв витрачатимуться бюджетні кошти.
Отже, за наявності доведених головним розпорядником бюджетних асигнувань, обґрунтованих лімітів споживання комунальних послуг та енергоносіїв, проведених процедур закупівель установа має право укладати договори на надання комунальних послуг та енергоносіїв.